Кафедра філософії та культурології ініціювала проведення круглого столу і психологічного практикуму «Людина у пошуку сенсу».

Ми опинилися перед надскладним викликом збереження нашої ідентичності. Питання, що турбують кожного: Як жити в умовах війни? Як при цьому тримати психологічну рівновагу? Як не падати духом, знаходити рівновагу в собі і бути спроможним надавати її іншим? Як не збожеволіти в тилу і чим потрібно допомагати наближати перемогу? Відколи умови життя змінилися і життя потребує неабиякої міцності духу, ми звертаємось до філософського надбання людства, яке здатне розбудити та підтримати всередині нас приховану внутрішню міць, щоб ми обрали шлях Бути! Адже осмислене життя – це те, що більше за нас самих. Живучи осмислено, ми завше долаємо власні кордони. Щоб жити осмислено, важливо вміти бути вдячним, – відзначила на початку зустрічі модератор заходу доц. Тетяна Коберська.

Із вітальним словом з нагоди  Всесвітнього дня філософії виступила завідувач кафедри, проф., док. філос. н. Ольга Наконечна. Вона оголосила переможців загальноуніверситетського конкурсу «Філософське есе-2022» й відмітила, що предметом рефлексій цього року стали вислови притчевої та афористичної творчості відомого українського філософа, педагога, поета, музиканта та просвітителя Григорія Сковороди, 300-літній ювілей якого ми матимемо 3 грудня. Наголосила також, що цьогоріч сковородинські сентенції  особливо емоційно, по-новому переосмислювались та оживали у наших реаліях дещо іншими акцентами та глибинним змістом –  «Всяк мусить пізнати свій народ і в народі себе», про що засвідчили творчі роботи студентів.

Натхненниками ідеї заходу, організаторами та ведучими стали студенти третього курсу навчально-наукового інституту права. Валерія Голуб виступила із доповіддю «Віктор Франкл та його досвід «трагічного оптимізму», у якій переосмислила складний життєвий шлях автора, що пройшов від лікаря невролога, психолога в концтаборі до філософа. Сьогодні В. Франкл відомий як творець цілого напрямку в психотерапії та екзистенційній філософії – логотерапії (лікування сенсом). Продовжила дискусію Богдана Киричук з розвідкою «Воля до сенсу у В. Франкла» й відмітила як нагально, на жаль, до нашого сьогодення звучать слова автора: «Коли ми живемо в очікуванні, що все закінчиться: ми нібито хапаємося за попередню реальність – і нам тоді психологічно важко виживати в цій реальності…». Глибокі аналітичні доповіді підготували й Тетяна Чикун «Людина у пошуках сенсу. Психолог у концтаборі» та Андрій Цевух «Логотерапія та екзистенційний аналіз». То ж чим співзвучні нам світоглядні позиції Віктора Франкла? Як ділиться автор, «найбільш ефективно – це знайти сенс у всіх проявах життя, навіть найстрашніших – саме це є складовою стимулу продовження життя. Відсутність сенсу життя є найголовнішим стресом для людини. Ми повинні прийняти, що реальність зараз така. Ми мріємо і хочемо, щоб це швидше закінчилося. Але живемо в реальності – тут і зараз. Тому – не заснути чи сховатися, не ігнорувати, не жалкувати лиш за минулим… Тут і зараз розв'язуємо актуальні проблеми, працюємо, допомагаємо один одному – це ключ до виживання і перемоги». Попри те, що звучать ці слова просто, досить буденно – мають потужний життєвий струмінь, здатний виводити зі стану оціпеніння, надавати віру та силу для кожного з нас.

Другою частиною круглого столу був інтерактивний психологічний практикум «Пошук сенсу», який провела доц. Оксана Сарнавська, що викликав особливий інтерес та активність серед учасників заходу. Також тематикою для подальших обговорень пропонована була й підбірка українських короткометражних фільмів, що вийшли у 2022 році про військові реалії в Україні, адже кіноматограф – це теж філософія, своєрідна дистиляція часу, його кристалізація.

                                               Кафедра філософії та культурології