26-27 травня в НУВГП відбулася Всеукраїнська наукова конференція "Сучасні проблеми україністики та журналістики", організатором якої вже вдруге виступила кафедра журналістики та українознавства НУВГП.

Програма наукового форуму охопила 134 доповіді відомих науковців і молодих дослідників інститутів НАН України, закладів вищої освіти Києва й Одеси, Сум і Львова, Полтави й Тернополя, Дрогобича й Вінниці, Рівного та інших міст України.

Співорганізаторами наукового заходу стали Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара, Київський національний лінгвістичний університет, Рівненський державний гуманітарний університет, ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана».

Науковий форум проходив у надскладний для Української держави та української нації час, у час війни з російським окупантом, у час воєнного лихоліття та великих людських потрясінь. Це не могло не позначитися на загальній атмосфері, яка панувала серед учасників конференції. Та попри всю організаційну складність та драматичне морально-психологічне тло в країні науковці, викладачі, професіонали-практики, здобувачі вищої освіти все ж наважилися на спробу об’єктивного осмислення українського колективного досвіду в умовах гострого переживання трагедії війни.

На вагомості наукової рефлексії над проблемами сьогодення, на важливості гуманітарного фронту в протистоянні з ворогом, який зазіхнув на святе, на українську землю й українську душу, наголосили у вітальному слові до учасників поважного зібрання ректор НУВГП Віктор Мошинський та директор ННІЕМ Наталія Ковшун.

На пленарному засіданні з доповіддю «Поняття «мова агресії», «мова опору»: коректність кваліфікації у період війни» виступила доктор філологічних наук, старший науковий співробітник Інституту української мови НАН України Галина Сюта. Професор, доктор філологічних наук Юрій Фінклер, попри динаміку та швидкоплинність навколишніх подій, фундаментально розмірковував про соціальну відповідальність журналіста в суспільстві в часи втрати стабільності та руйнування узвичаєних практик і норм. Активну дискусію викликала доповідь «Кодифікація імперської свідомості в наративах української художньої літератури про Голодомор» професора, доктора філологічних наук Ірини Захарчук, яка розглянула проблему недостатньої виробленості української історичної термінології і закликала до більш радикальної протидії колоніальному дискурсу в гуманітарні сфері, зокрема у ділянці історичної пам’яті. Модерувала пленарну сесію завідувач кафедри журналістики та українознавства НУВГП Леся Малевич.

Під час конференції працювало шість дискусійних академічних платформ, серед яких чотири секційні засідання. На секції з актуальних проблем української журналістики провідною тематикою виступів була академічна розмова про теоретичні та практичні аспекти професійних стандартів журналістики під час воєнного стану. На секції з проблем сучасного українського мовознавства вчені уважно простежили та коректно відкоментували зміни мовної ситуації в Україні під час протидії російській агресії. Учасники секції з історії і сучасних проблем українського державотворення у виступах і обговореннях порушували проблеми, пов’язані з переосмисленням колоніального та антиколоніального протиімперського історичного досвіду України. Секція з проблем української культури об’єднала досвідчених і молодих дослідників феномену української культурної ідентичності.

У рамках конференції також пройшов круглий стіл «Григорій Сковорода – поет, учитель та мислитель», присвячений 300-річчю від дня народження самобутнього українського вченого, майстра літературного слова, непересічної постаті нашої культури. Учасники обговорення, організованого спільно з кафедрою філософії НУВГП, торкнулися поетичного та філософського доробку Великого Вчителя. Йшлося про звивисті життєві колізії Григорія Савича, про його багатошарове за змістом символічне письмо, його погляди на людину і світ, про його внесок в українську та загальноєвропейську наукову та духовну спадщину. Попри варварське руйнування музею та пошкодження скульптури мислителю російськими військами в Харківській області, народна пам'ять і праці Григорія Сковороди є надійними дороговказами для українського суспільства, яке шукає свій неповторний шлях у світ, – свобода особистості, неперервність самоосвіти і самовдосконалення впродовж життя, відповідальність перед громадою, служіння людям і найвищим духовним цінностям. Саме ці якості, які були притаманні мандрівному філософу і які він прищеплював своїм учням, є складниками української культури, яка завжди була і залишається й надалі невід’ємною частиною вільного цивілізованого людства.   

Учасники конференції, підбиваючи підсумки роботи, висловили побажання зустрітися на третій конференції, але вже в умовах миру, відбудови України та піднесення української науки та культури.

Більше фото – на сторінці кафедри журналістики та українознавства у Фейсбук

Олександр КРУПКА,
кафедра журналістики та українознавства