3 грудня виповнюється 300 років з дня народження Григорія Сковороди – видатного українського філософа, просвітителя-гуманіста, поета, педагога, талановитої людини.

Саме Сковорода писав «простою мовою», завдяки якій відбувалося мовно-культурне самовизначення  українців, як спільноти, відмінної від інших, у тому числі від росіян. Філософ-мандрівник ходив від одних заможних господарів до інших, не цураючись при цьому  розмов на вулицях, ринках, у  церквах та біля монастирів із простими людьми. Адже цінував щире, людське спілкування, любив та знав Біблію. Навіть у зрілому віці Сковорода сам себе називав «студентом богослов’я». Бо ж щодня пізнавав не тільки людей, а й самого себе, світ, людей, Бога та ділився цими відкриттями з іншими. Не такий, як всі... Волелюбний, впевнений  у своєму погляді на світ і непідлеглий нікому.  Він любив усе, що  його оточувало, природу, свободу, Україну та мову.

Сковорода брав активну участь у мовно-культурному самовизначенні, переплітаючи  живу українську народну мову  із  книжковою  мовою у  своїх творах. І сам спілкувався народною мовою, адже і був частиною українського народу. І хоча філософ подорожував багатьма країнами Європи, проте Україна, її природа, люди, можливість справжнього усамітнення найбільш приваблювали Григорія Сковороду. Мав можливість вибору: лишитися в петербурзі чи московїі  на росії, філософствувати при царському дворі, стати настоятелем будь-якої з Лавр, прийняти монашеський стан... Проте обрав саме любу Україну, а не життя на «великороських» землях. Але так і не зміг влаштуватися в «суєтному світі». Найбільший його прояв любові до рідної землі – це прагнення свободи, переміна місць і мандри любою Україною. Він був байдужим до спокус влади, до  статків, які міг би заробити в освітній, науковій, церковній сфері. «Філософія Григорія Сковороди – це філософія гідності, як основної засади життя», – писав український філософ Мирослав Попович. Його життя – це філософська творчість, завдяки якій він став культовою фігурою для українців. По собі філософ лишив рукописи художньо-літературних, прозових філософських творів, а також чималу епістолярну спадщину. А ще залишилося і безліч легенд щодо способу життя та обдарованості філософа.

Відділ зв’язків із громадськістю,
за матеріалами Інтернет-видань