Підрив Каховської дамби російськими злочинцями викликав резонанс не лише в Україні, а й в усьому світі. А про наслідки цієї катастрофи страшно навіть собі уявити та усвідомити їх.

Прокоментувати цей російський злочин ми попросили завідувача кафедри гідроенергетики, теплоенергетики та гідравлічних машин нашого університету, доктора технічних наук, професора Олександра Рябенка:

До проєктних робіт, будівництва, введення в експлуатацію, діяльності та обслуговування Каховської ГЕС, як і інших ГЕС та ГАЕС Дніпровського каскаду, наші випускники, фахівці та викладачі були залучені безпосередньо. А науковці кафедр гідроенергетики, теплоенергетики та гідравлічних машин і гідротехнічного будівництва та гідравліки кожних п’ять років проводять експертизу у складі міжвідомчої комісії щодо надійності та подальшої діяльності ГЕС.

Каховська гідроелектростанція є найнижчою за течією річки Дніпро. Вже за 100 км від неї Дніпро впадає у Чорне море. Її будівництво розпочалося 1951 р. і тривало чотири роки. Харківський завод «Турбоатом» виготовив турбіни для ГЕС, Харківський «Електроважмаш» – гідрогенератори у Запоріжжі  виготовили трансформатори та підйомні крани.

Каховський гідровузол, зокрема руслова земляна гребля висотою 30 м, розташований на дрібно-зернистих пісках. Довжина напірного фронту становить близько 20 км. До складу бетонних споруд Каховської ГЕС входить також водозливна гребля. В свій час спорудження Каховського гідровузла підняло рівень води в р. Дніпро до 16 метрів і створило Каховське водосховище об’ємом 18,2 км³. Потужність Каховської ГЕС становить 334,8 МВт.

Після захоплення ГЕС окупантами вона не працювала і не виробляла електроенергію. І хоча Україні вдалося увесь цей час обходитись без її потужностей, це не завадило рашистам закласти вибухівку та скоїти злочин світового масштабу з трагічними наслідками на десятки років.

Шостого червня 2023 року о 02⁵⁰ російські загарбники зруйнували на Каховській ГЕС будівлю електростанції, 16 прогонів водозливної греблі, вставку із земляної греблі між будівлею ГЕС і судноплавним шлюзом та адміністративний корпус. Руйнування відбулося в двох місцях по довжині споруди. Станом на 12⁰⁰ 06 червня 2023 р. падіння рівня води у водосховищі становило 16 см/год. Істотні затоплення відбулися у нижньому б’єфі гідроелектростанції. Затоплення земель та населених пунктів продовжується.

Так, вже затоплено низку населених пунктів у Бериславському і Херсонському районах, а також мікрорайони Острів, Корабел у Херсоні.

Зазначений акт тероризму робить неможливим подачу води у Каховську зрошувальну систему та Північно-Кримський канал для зрошення земель.

Існує серйозна загроза нормальній роботі Запорізької атомної електростанції. Ця загроза пов’язана з необхідністю постійної подачі води для охолодження агрегатів станції. Раніше така подача води здійснювалася з водосховища Каховської ГЕС. За нинішніх умов такий варіант подачі води є неможливим і потребує пошуку інших альтернативних варіантів.

Станція відновленню у попередньому вигляді не підлягає. За прогнозом, очікується спрацювання водосховища ще впродовж наступних 2–4-х діб.

Після завершення бойових дій буде вирішуватися питання щодо будівництва нової Каховської ГЕС. Варто зазначити, що ДніпроГЕС була зруйнована у 1941 та 1944 роках відповідно радянськими та німецькими військами. Після другої світової війни Дніпровська ГЕС була відбудована.

Значення Каховської ГЕС для півдня України та енергосистеми в цілому – величезне. Варто підкреслити наслідки трагедії: потерпають населення, сільськогосподарська і комунальна сфери, екологія, виведені з ладу зрошувальні та водопостачальні системи. В свій час найбільша в Європі Каховська зрошувальна система вирішувала актуальні проблеми зрошення сільськогосподарських угідь та водопостачання сільських населених пунктів Херсонської і Запорізької областей, а Північно-Кримський канал – Кримського півострова. 

Наталія ПАРХОМЧУК,
відділ зв’язків із громадськістю