У рамках Всеукраїнської наукової конференції "Сучасні проблеми україністики та журналістики" на платформі НУВГП відбулася зустріч науковців, здобувачів вищої освіти та письменників, приурочена ювілею (300 років від дня народження) Григорія Сковороди.

Гості круглого столу у затишній атмосфері двох кафедр ННІЕМ (кафедри журналістики та українознавства і кафедри філософії) мали змогу приділити свою дослідницьку увагу для багатогранного поетичного, притчевого та філософського слова Григорія, сиріч старчика Варсави чи Даниїла проповідника Мейнгарда, прочанина монастирів, уставщика співочої капели, музиканта і викладача, поета і сільського просвітника  - тобто Сковороди.

    Модератор зустрічі – Тетяна Коберська  намагалась зблизити наукове товариство, скерувати увагу шановних доповідачів на питання важливості вивчення спадку мислителя та спрямувати русло дискусії у конструктивне поле діалогу та полілогу.

   Голова круглого столу – Алла Залужна, д. філос. н., професор кафедри філософії підкреслила непроминальне значення людяності, гуманності, християнського віровчення, які були для мислителя орієнтирами пошуку вищих смислів та залишаються і для нас маркерами вітчизняної кордоцентричної традиції. Від  НСПУ тримала слово письменниця, поетка та перекладачка Вікторія Климентовська. Вона яскраво розповіла про життєвий шлях та оригінальний поетичний доробок Сковороди та про сучасне його переосмислення найвідомішими українськими митцями, зокрема, Ліною Костенко. Про піїтичну містику мислителя учасники круглого столу почули від Стефанії Українець, завідувачки кафедри гуманітарних дисциплін Рівненського інституту Київського університету права. Тетяна Коберська розкрила тему «Феномен любові Г. Сковороди». Світлана Гуменюк поділилась мультимедійною презентацією про жанрову мозаїку, мовну палітру та Біблійну укоріненість філософських пошуків мислителяу контексті  барокової доби. Було чимало інших вагомих доповідей, підготовлених і науковцями і студентською молоддю. Доповіді Катерини Чміль, Назара Ковальчука та Катерини Демчук  викликали чимало коментарів та   схвальних відгуків. Майя Дзюба і Леся Малевич, завершуючи наукову дискусію, підкреслили, що  важкі обставини сьогодення  (фізичне знищення музею Сковороди агресором) лише спонукають нас до того, аби замислитись над актуальністю притчевої  та афористичної творчості  поета та мислителя,  який навчав любити мудрість, жити у мирі з Творцем і знаходити відраду у сродній праці.

                                                                                                                                                                       Світлана Гуменюк, доцент кафедри журналістики та українознавства НУВГП