Однині воєдино зливаються століттями одірвані одна від одної
частини єдиної України  –  Західноукраїнська  Народна  Республіка
(Галичина,   Буковина, Угорська  Русь)  і  Наддніпрянська  Велика
Україна. Здійснились віковічні мрії, якими жили і за які вмирали кращі
сини України. Однині є єдина незалежна Українська Народна Республіка».

22 січня 2022 року саме ці слова знову пролунали на рівненському майдані, як і 103 років тому у Києві, біля собору святої Софії, коли народжувалася соборна, єдина у сукупності всіх земель, Українська держава.

          Єдність українських земель у складі незалежної Української держави – провідна політична цінність та один із базових політичних ідеалів українського народу. Ще середньовічні книжники у літописах ХІ – ХІV ст. наголошували на потребі єдності руських земель для збереження громадянського миру, для ефективного захисту кордонів, для забезпечення стабільного розвитку держави над Дніпром.

          Богдан Хмельницький, як творець Козацької держави, ще у 1649 році сформулював бачення соборності України, до складу якої мали ввійти всі землі, населені українцями. Іван Мазепа на початку ХVІІІ ст. зумів досягти єдності Лівобережної та Правобережної України під юрисдикцією козацького гетьмана.

          Розпад імперій після Першої світової війни призвів до активізації українського національного руху, до відродження державності у формі Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки. Об’єднання українських земель в одну соборну незалежну державу  в результаті Акту Злуки УНР і ЗУНР 22 січня 1919 року стало важливою світовою подією століття, яке починалося.

          Пройшовши горнило випробувань окупаційних тоталітарних режимів і Другої світової війни, продемонструвавши національну стійкість і солідарність у боротьбі за життя, український народ виявив небачену силу і наполегливість у відновленні державності вже на схилку століття. 21 січня 1990 року вперше українські землі, із заходу на схід, від Львова до Києва, пов’язав живий ланцюг єдності. Наступного року український парламент ухваленням Акту проголошення незалежності, а українські громадяни на референдумі засвідчили колективну волю жити в незалежній, вільній та єдиній Українській державі.

          Під час драматичних подій Революції Гідності відчуття соборності мільйонів українців, об’єднання навколо ідей незалежності, свободи, прав людини і вільного вибору поклало кінець диктатурі та пануванню антиукраїнських проімперських сил.

          Як у ті вже історичні січневі дні, громада Рівного, цьогоріч об’єдналася навколо ідей національної солідарності та національної гідності. Адже саме у День Соборності українці символічно і безпосередньо, у живій взаємодії, демонструють свою належність до національної спільноти, до державної нації. Спільноти вільних людей, які шанують своє минуле, які здатні до боротьби та захисту свого простору, які прагнуть миру і процвітання батьківщини.

          Щороку науково-педагогічна спільнота НУВГП, а разом із нею і працівники кафедри журналістики та українознавства, беруть участь в урочистих заходах із нагоди Дня Соборності. Серед колег і однодумців лунали взаємні привітання, радість від спільного переживання святкової миті, тривожні роздуми про сучасні загрози та майбутнє країни. Спільним мотивом офіційних виступів і приватних розмов учасників урочистого зібрання стало розуміння, що нація, яка обирає життя і гідність мусить доводити цінності солідарності та соборності ефективною комунікацією, конструктивною співпрацею, налаштованістю на розвиток. Кожен на своєму місці. Конкретними справами. Щодня.

                                                                                                                                        Олександр Крупка, доцент кафедри журналістики та українознавства