Професор кафедри екології, технології захисту навколишнього середовища та лісового господарства, директор ННІ АЗ Алла Прищепа відвідала Хмельницький національний університет, де мала змогу ознайомитися із матеріально-технічною базою кафедри екології та біологічної освіти та взяти участь у круглому столі, що був організований д.с.-г.н., професором Наталією Міроновою.
Наталя Міронова представила колектив кафедри та зазначила, що сьогодні кафедра здійснює підготовку фахівців за такими освітньо-професійними програмами: 101 «Екологія» першого (бакалаврського) рівня вищої освіти; 101 «Екологія» другого (магістерського) рівня вищої освіти; 014.05 – «Середня освіта (Біологія та здоров’я людини)» першого (бакалаврського) рівня вищої освіти; 014.05 – «Середня освіта (Біологія та здоров’я людини)» другого (магістерського) рівня вищої освіти.
Мета круглого столу: обговорити освітні програми підготовки здобувачів вищої освіти спеціальності 101 «Екологія», 183 «Технології захисту навколишнього середовища», обмінятися досвідом оновлення ОП та формування освітніх траєкторій навчання здобувачів.
У роботі круглого столу взяли участь науковці із Державного університету «Житомирська політехніка», Національного університету «Острозька академія», Центральноукраїнського національного технічного університету, м. Кропивницький, Дніпровського державного технічного університету, Полтавського національного університету імені В.Г. Короленка, представники департаменту екології та природних ресурсів Хмельницької обласної військової адміністрації, державної екологічної інспекції, природоохоронних установ. Учасники круглого столу обговорили ряд важливих проблем, які впливають на ефективність підготовки майбутніх фахівців, зокрема зупинилися на питаннях забезпечення якості освітнього процесу, дотримання академічної доброчесності, формування індивідуальниї траєкторій навчання студентів.
Алла Прищепа зауважила, що попри існуючі виклики, освітні програми Національного університету водного господарства та природокористування все більше адаптуються до сучасних вимог ринку праці. Наприклад, університет активно впроваджують нові дисципліни, що відповідають останнім технологічним трендам, зростає увага до практичного навчання: створюються лабораторії та наукові парки, де студенти можуть працювати над реальними проєктами, що наближають їх до реальних умов праці. Університет розвиває міжнародну співпрацю, відкриваючи студентам можливості для навчання за кордоном і участі в програмах обміну, що допомагає розвивати глобальне мислення.
Науковці обмінялися досвідом впровадження інноваційних методів навчання, зокрема онлайн-курси та використання нових технологій, таких як віртуальна реальність, що робить освіту більш доступною та інтерактивною. Активно розвиваються м'які навички, що є важливими для майбутніх фахівців, адже вони повинні вміти ефективно працювати в команді, мислити критично та адаптуватися до змін. Крім того, університети створюють інклюзивні програми для різних груп населення, що сприяє рівному доступу до освіти та розвитку талантів серед соціально незахищених верств. Зростає підтримка підприємницької активності серед студентів через бізнес-інкубатори та стартап-програми, що допомагає реалізувати власні ініціативи. Зміцнюються зв'язки між університетами та підприємствами, що дозволяє студентам проходити стажування та отримувати практичний досвід, готовий до застосування на ринку праці. Таким чином, система освіти стає більш гнучкою, інтерактивною та орієнтованою на реальні потреби сучасного світу.
Було зазначено, що у формуванні необхідних для здійснення професійної діяльності практичних навичок майбутніх екологів, технологів захисту навколишнього середовища значна увага приділяється практикам, які проводяться природоохоронних територій, підприємств та установ – місцях майбутнього працевлаштування випускників, що дозволяє трансформувати екологічні, біологічні та психолого-педагогічні знання у переконання та забезпечує формування особистості фахівця із сучасним природничо-науковим світоглядом та soft skills.
