26 квітня 1986 року на Чорнобильській АЕС відбулася аварія, яка назавжди змінила життя не лише Українців, але і всього світу.

Одна з найжахливіших аварій безповоротно скалічила сотні невинних життів, а місто Чорнобиль назавжди перетворилося в зону відчуження. Ми не можемо лишитися осторонь трагічних подій, які стали чорною плямою на історії всього людства, ми не можемо допустити, щоб це трапилось знову.

Вибухи на Чорнобильській АЕС спричинили сильну пожежу, яка охопила енергоблоки. Через це в атмосферу надійшла величезна кількість радіоактивних речовин, які хмарою пронеслися майже усією Європою. Ліквідатори аварії гідні нашої пошани. Вони забули про себе, щоб врятувати Україну і весь світ, щоб і наше життя не перервалося так швидко, як згодом перервалося їхнє. Силами добровольців та мобілізованими солдатами був збудований спеціальний “саркофаг”, яким накрили реактор АЕС. Сотні тисяч людей були вимушені назавжди покинути свій дім, своє рідне місто, яке було таким коханим їхньому серцю.

Нам не повернути часу назад, щоб випередити Чорнобильську трагедію. Радіоактивна чума, що мовчки продовжує робити своє діло. Ми багато чого досягли у нашому розвитку. І ми багато чого не зробили, що мали б зробити.

Цей жахливий досвід повинен стати нашою мудрістю, щоб жодне місто, жодна країна ніколи більше не зодягнулися в примарне мовчання Прип'яті.

Студентка групи ГБВВ-21 Гусаренко-Барська Ревекка

Студентка групи ГБВВ-21 Гусаренко-Барська Єлизавета