День пам'яті трагедії Бабиного Яру — це день, коли ми зупиняємось серед усіх наших буденних справ, аби вшанувати пам'ять жертв однієї з найжахливіших трагедій в історії людства.

Місцина, що розташована в самому серці України, стала свідком страшних подій, які відбулися восени 1941 року, коли нацистські загарбники почали вирішувати "єврейське питання" шляхом масового вбивства тисяч невинних людей.

Нині меморіальний парк Бабин Яр, розташований у центрі шумної столиці, є місцем тиші, де пам'ять про страшну трагедію вічно живе. Споглядання нерухомих скульптур та меморіальних дошок, змушують навіть саме закам’яніле серце плакати. Кров єврейського народу, що пролилась і на наших землях, волає до Бога...і ми не можемо не вслухатися до цього. Ми не можемо бути сліпими та глухими на дику нечувану жорстокість, ми не можемо закрити свої вуста, бо тоді і самі будемо винні.

 Тепер, коли і ми на собі відчули й досі відчуваємо протистояння ворога, що прагне винищити все українське з лиця землі, подібні історії стають такими близькими кожному серцю. Всім нам необхідно бути настільки невідступними Божим принципам, принципам правди та милосердя, якими були ці євреї. Всім би нам бути укоріненими в любові до ближнього як і Бог полюбив нас і сказав: “Не вбивай. Не кради. Не свідчи неправдиво на ближнього твого. Не пожадай жінки ближнього твого. Не пожадай нічого того, що є власністю ближнього твого.”. Усім би нам не знати горя, яким  вкритий нині Бабин Яр, горе з жахливим іменем - геноцид. Нехай хоча б наші діти не знають його, нехай їхнє майбутнє буде світлим, як сонце, а мир нехай тече рікою у їхні домівки. Нехай насильство буде далеким від них як далеко захід від сходу, і страх не наближається до них а ніколи.

Безумство людей, які висувають ідеології, що базуються на насильстві, має бути викорінено. Цьому не повинно бути місця у сучасному світі. Ми не повинні допускати, щоб до влади знову було допущено таких жорстоких людей. На нас лежить відповідальність виховати покоління, яке буде мудро керувати країною, і яке буде для неї великим  благословенням, а не прокляттям.

Гусаренко-Барська Ревекка

Гусаренко-Барська Єлизавета

студентки групи ГБВВ-11, ННІВГП