День Української писемності та мови є надзвичайно важливим святом, коли кожен українець свідомо вшановує мовну та літературну спадщину України.

Сьогодні ми зосереджуємо свою увагу на формуванні ідентичності нашої нації, головним елементом якого є мова, згадуємо пройдений довгий шлях запеклої боротьби за збереження нашої мови та писемності, а також впроваджуємо ініціативи, що спрямовані на розвиток нашої мови.

Офіційно день писемності та мови був впроваджений у 1997 році Указом Леоніда Кучми. Не випадково це свято відзначається 9 листопада, бо саме тоді народився видатний український письменник та драматург Іван Котляревський, що прославився епічною поемою “Енеїда”. Саме творчість Івана Котляревського дала поштовх для розвитку української мови, як засобу художнього вираження.

Ми не приховуючи жодної деталі, пам’ятаємо про тяжке минуле наших предків, на плечі яких спало поневолення багатьма імперіями, у тому числі й Російською, а згодом Радянським Союзом - усі вони насильницькими методами намагалися придушити та позбавитися української мови, культури та в цілому нації. Сьогодні ми продовжуємо нести того самого тяжкого хреста, який покладено на нас нашими ненависниками, але ми продовжуємо під тиском гніту йти вперед заради свободи. Ми не зупинимось відстоювати свою мовну та культурну незалежність, але зробимо все, щоб українська мова полонила всі сфери нашого життя, що стосується освіти, засобів масової інформації, державного управління та повсякденного спілкування.

Великої пошани заслуговують видатні письменники та письменниці України серед яких варто виділити Тараса Григоровича Шевченка, Лесю Українку та Івана Франка. Їхні імена відомі всьому світу завдяки творчій спадщині, якою вони підкорили серця читачів. Саме завдяки таким обдарованим людям тепер милозвучність нашої мови дивується весь світ, а в її витончені риси закохуються з першого звуку.

Ми маємо дуже глибоке та міцне підґрунтя, на якому сьогодні будуємо, або руйнуємо ми. Наші крихітні внески у розвиток української мови можуть бути схожі на гірчичне зернятко, ніхто і не помітить що ти посіяв, але прийде час і плід цієї праці не зможе ніхто приховати. Бережімо мов зіницю ока нашу солов’їну мову!

Студентка групи ГБВВ-21 Гусаренко-Барська Єлизавета

Студентка групи ГБВВ-21 Гусаренко-Барська Ревекка