Композиція - це цілісна система архітектурних форм, що відповідає художнім, функціональним і конструктивно-технологічним вимогам. Вивчення композиції, є інтегративною дисципліною фахової підготовки архітектора. Дисципліна базуються на вивчені об’ємно-просторової композиції з поступовим переходом до архітектурної композиції. Розгляд дисципліни загальнотеоретичних питань, які служать теоретичною базою для практичних занять та самостійних робіт, сприяють обдуманому виконанню завдань, готують студентів до діяльності архітектора. Унікальність композиції полягає у синтезі художніх і технічних прийомів, які дозволяють створювати об’єкти за художніми якостями і доцільністю у функціональному і технічному відношенні, що відповідає тріаді Вітрувія: "міцність, користь і краса". Ключові слова: архітектурна композиція, об’ємно-просторова композиція, синтез, художня якість, функція, конструктивні технології.

Метою вивчення дисципліни є засвоєння теоретичних основ організації архітектурного середовища, оволодіння засобами архітектурної композиції в процесі виконання практичного завдання, формування відчуття естетики архітектурної форми та її гармонії з навколишнім середовищем, набуття вміння створювати виразний архітектурний образ.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен володіти понятійно-термінологічний апарат теорії архітектурної композиції. Розуміти логіку формування основних архітектурно-планувальних та інженерно-конструктивних систем. Створювати зміст базових універсальних принципів формотворення системи „Традиція”.

Виконання практичного завдання дозволить студенту відчувати сутність категорій „архітектурна форма” та „архітектурний образ”. Маневрувати пластичними характеристиками архітектурної форми і будувати відповідний до контексту пластичний алгоритм. Будувати в уяві часові розгортки архітектурної форми та архітектурного ансамблю. Відчувати динаміку діалектичної пари „простір – маса”. Застосовувати на практиці засоби композиції.