Природооблаштування територій – самостійна галузь екологічної науки, яка вивчає теоретичні засади практичного розв’язання завдань з облаштування територій в умовах антропогенного навантаження та наукового обґрунтування напрямів природооблаштування територій в різних природно-кліматичних зонах України. Особлива увага приділяється методикам оцінювання і прогнозування стану територій та розробленню рекомендацій щодо їх облаштування з дотриманням екологічних вимог. Збалансоване природокористування в умовах антропогенного навантаження, яке сьогодні набуває особливо важливого значення, повинно базуватися на системному та басейновому підходах. Важливого значення при цьому набуває визначення умов існування екологічно стійких територій в різних природно-кліматичних зонах України, встановлення допустимих параметрів антропогенного впливу на території різного призначення та визначення основних напрямів оптимізації їх екологічного стану.