Одержання стабільно високих врожаїв та підтримання максимального рівня рентабельності рослинництва неможливе без досконалого розуміння кількісного впливу основних факторів росту на продуктивність культур, обґрунтування рівня забезпеченості окремих територіальних одиниць цими факторами, встановлення можливості та доцільності їх регулювання.

Моделювання ґрунтових процесів в просторі та часі дозволяє ефективно використовувати агрономічний потенціал території, встановити оптимальний рівень інтенсифікації виробництва, визначити потенційний та реальний рівень прибутковості при збереженні розширеного відтворення родючості грунтів.

Через побудову математичних моделей реакції грунту на зміну зовнішніх умов реалізується важлива прикладна задача прогнозування потенційного рівня врожайності культур, та підбору відповідних технологічних рішень для його реалізації.