mail@nuwm.edu.ua
вул. Соборна, 11, Рівне, Україна
+38 (0362) 633209

Конкурс на заміщення ректора

Авторизація

Головна
Студенту
Абітурієнту
Діяльність
Про НУВГП

Головна
Студенту
Абітурієнту
Діяльність
Про НУВГП
Пошук

Головна
Герої

Слава Героям!

Олександр Михалюк

1975 - 2023

Олександр Михалюк

1975 - 2023

Випускник Костопільського будівельно-технологічного фахового коледжу НУВГП. Олександр Михалюк народився 18 лютого 1975 року в місті Костопіль. У 1991 році закінчив Костопільську ЗОШ № 5 та вступив до Костопільського СПТУ № 14. Навчався за спеціальністю «Слюсар-ремонтник 3 роки. Після закінчення училища літо попрацював у Костопільському домобудівному комбінаті. А восени його призвали на строкову службу. Олександр проходив службу у Мукачево та Львові, був автомеханіком. Після її завершення працював у Костопільському омобудівному комбінаті, де й познайомився зі своєю дружиною Світланою. У 1998 році вони одружилися, а через два роки народився син Роман. Довгий час Олександр працював в будівельній сфері у Москві та Санкт-Петербурзі. В 2013 році народився син Богдан, чоловік з цього часу вже продовжив працювати в Києві, потім в Польщі. Коли почалася війна Олександр не зміг стояти осторонь, і в перші ж дні пішов у військкомат, записався добровольцем. Але отримав тимчасову відмову. Та все ж 20 грудня 2022 року Олександра мобілізували на військову службу. Навідник А 4667 військової частини, 3 механізованого відділення, 1 механізованого взводу, 9 механізованої роти, 3 механізованого батальйону 42 бригади . Герой загинув 25 липня під час виконання військового обов’язку поблизу населеного пункту Серебрянка, Донецької області, внаслідок вогнепального осколкового поранення. У Героя залишилися дружина та двоє синів. Поховали Захисника на «Новому» кладовищі, поруч із іншими воїнами небесного легіону.

В’ячеслав Мірошник

1971 - 2015

В’ячеслав Мірошник

1971 - 2015

Випускник Рівненського технічного фахового коледжу НУВГП. Мірошник В’ячеслав Володимирович народився і жив у Рівному, навчався в ЗОШ №15, закінчив НУВГП, працював приватним підприємцем, був одружений, батько 4 дітей. До лав Збройних сил України пішов добровільно у вересні 2014 року, служив старшим лейтенантом, заступником командира роти з озброєння, із собою у військову частину забрав власний мікроавтобус, яким солдати вивозили поранених. Був під Дебальцевим, отримав поранення, важку контузію і помер 24 квітня 2015 р. у військовому шпиталі в Рівному. Похований у Рівному на Алеї Слави кладовища «Нове». Указом Президента України №9/2016 від 16 січня 2016 року «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі» В. Мірошник нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня» (посмертно).

Олександр Місюра

1996 - 2023

Олександр Місюра

1996 - 2023

Випускник спеціальності "Будівництво та цивільна інженерія". Олександр народився в селі Копиткове Рівненської області. Після закінчення місцевої школи продовжив навчання у Рівненському національному університеті водного господарства. З початком повномасштабного вторгнення був мобілізований та направлений на навчання до національної академії сухопутних військ. Звідки був направлений у 211-у понтонно-мостову бригаду. Загинув 21 листопада 2023 року на Херсонщині.

Дмитро Мойсеєнко

1988 - 2024

Дмитро Мойсеєнко

1988 - 2024

Випускник Рівненського автотранспортного фахового коледжу НУВГП

Олександр Моргун

1979 - 2024

Олександр Моргун

1979 - 2024

Випускник спеціальності "Адміністративний менеджмент". Олександр народився 8 листопада 1979 року у місті Харків. Навчався він у рівненській школі №11, згодом в Обласному науковому ліцеї, а вищу освіту менеджера-економіста за спеціальністю «Адміністративний менеджмент» здобув у НУВГП. Своє справжнє покликання Олександр знайшов у підприємницькій діяльності, займаючись виготовленням меблів. Відчуваючи наближення великої війни, він ще з 2014 року самостійно проходив військові курси. З початком повномасштабного вторгнення чоловік спочатку вступив до добровольчого формування територіальної громади Рівного, а влітку 2023 року був мобілізований до ЗСУ, де воював солдатом на найгарячішому Донецькому напрямку. Вдома на нього чекали батьки, дружина Антоніна та двоє синів. Олександр загинув наприкінці 2023 року на Донеччині, а в лютому 2024-го з ним попрощалися у Рівному. Спочиває воїн на місцевому кладовищі «Нове».

Ігор Мосійчук

1987 - 2023

Ігор Мосійчук

1987 - 2023

Випускник Костопільського будівельно-технологічного фахового коледжу НУВГП. Навчався за професією «Столяр будівельний» в період 2002 – 2004 рр. Вірний військовій присязі загинув у бою за нашу Батьківщину, під час виконання бойового завдання біля с. Діброва на Луганщині. Захисник до останнього боронив рідну землю і віддав за неї найцінніше - своє життя.

Іван Мохотонко

1984 - 2022

Іван Мохотонко

1984 - 2022

Випускник Рівненського автотранспортного фахового коледжу НУВГП

Василь Мудрик

1976 - 2025

Василь Мудрик

1976 - 2025

Студент спеціальності “Гідромеліорація”. Василь Мудрик народився у Рівному. Навчався у школі №9, потім здобув фах столяра у Професійно-технічному училищі №1. Також заочно здобув другу освіту у Національному університеті водного господарства та природокористування. У 2015 році д о б р о в о л ь ц е м п і ш о в н а ф р о н т , б у в у ч а с н и к о м антитерористичної операції. Після невеликої перерви у 2021 році, він повернувся до війська після повномасштабного вторгнення армії РФ на територію України — у 2022 році. Молодший сержант помер у лікарні в Києві від поранень, отриманих внаслідок скиду вибухового пристрою 4 квітня на Запоріжжі. У чоловіка залишились мама та молодший брат.

Ярослав Мулявка

1992 - 2022

Ярослав Мулявка

1992 - 2022

Випускник спеціальності "Геоінформаційні системи". Народився Ярослав у с.Ремчиці. Після закінчення середньої школи продовжив навчання у Рівненському Національному університеті водного господарства та природокористування, за спеціальністю «Геоінформаційні системи і технології», який закінчив у 2014 році. Пізніше, Ярослав працював у БТІ та розробляв складну технічну документацію для Рівненської та Хмельницької АЕС. З перших днів війни записався до тероборони у Рокитному, де проживав разом із дружиною. Згодом підписав контракт та служив у військовій частині на кордоні з білоруссю. Піти на передову вирішив сам, не чекаючи виклику. Говорив: «Якщо не я, заберуть когось іншого». Це те, що найкраще говорить про нього як про Людину совісну, справедливу, сміливу, щиру та відданого патріота. За кілька тижнів вивчився на аеророзвідника і став одним із найкращих у своїй команді, був керівником розрахунку з позивним Jango. Кожного дня обстріли були все ближче, але щоразу вони їхали на завдання в найгарячіші точки, обороняючи Бахмут. Загинув Ярослав Петрович 29 грудня 2022 року під Бахмутом, у священній битві, пліч-о-пліч, зі своїми побратимами за вільну та незалежну Україну. У Героя залишилися: мама, дружина Вікторія, брат і маленький племінник. Похований на кладовищі у рідному с. Ремчиці. Солдат Мулявка Ярослав Петрович, військовослужбовець 24-ї окремої механізованої бригади імені Короля Данила, нагороджений орденом «Хрест Героя»

Вадим Мулярчук

1983 - 2024

Вадим Мулярчук

1983 - 2024

Випускник спеціальності “Гідротехнічне будівництво”. Вадим народився у Рівному 30 вересня 1983 року. Навчався у загальноосвітній школі №23, вищу освіту здобув у НУВГП. Працював у будівельній галузі інженером-будівельником. Вадим добровільно став на захист Батьківщини на другий день війни. Брав участь у бойових діях у Донецькій, Херсонській та Харківській областях. Дослужився до командира взводу, здобувши повагу побратимів, які цінували його лідерські якості та підтримку. Зник безвісти на полі бою 20 жовтня 2024 року на Куп'янському напрямку Харківської області. Експертизою ДНК від 22 серпня 2025 року було ідентифіковано захисника.

Андрій Муравйов

1994 - 2024

Андрій Муравйов

1994 - 2024

Випускник Рівненського автотранспортного фахового коледжу НУВГП

Олександр Муравський

1986 - 2023

Олександр Муравський

1986 - 2023

Випускник спеціальності "Автомобільний транспорт"

Павло Назарчук

1978 - 2024

Павло Назарчук

1978 - 2024

Випускник Костопільського будівельно-технологічного фахового коледжу НУВГП. Навчався за професією «Плиточник-муляр» в період 1993 – 1995 рр. Воював добровольцем у складі 88-го батальйону 106 бригади ТРО на посаді стрільця-піхотинця під Бахмутом, Лиманом Донецької області. Пізніше під Красногорівкою займав посаду помічника гранатометника у складі 80 десантно-штурмової бригади. Помер від множинних травм біля села Битиця на Сумщині.

Назар Наумчук

1998 - 2024

Назар Наумчук

1998 - 2024

Випускник спеціальності “Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка”. Назар народився 02 лютого 1998 року. Навчався у Дубенській гімназії №2. Після закінчення вступив до Мирогощанського аграрного коледжу, продовжив навчання у НУВГП. 26 лютого 2022 року був призваний на військову службу. Брав участь у спецопераціях на сході України. Згодом перевівся до одного з підрозділів легендарної 3 ОШБ солдатом І-механізованого батальйону протитанкового взводу. Вірний військовій присязі, виконуючи бойове завдання, Назар Наумчук загинув 10 лютого 2024 року поблизу населеного пункту Авдіївка Донецької області. Герой заплатив найвищу ціну за свободу своєї Батьківщини.

Юрій Наумчук

1995 - 2023

Юрій Наумчук

1995 - 2023

Випускник спеціальності "Будівництво та цивільна інженерія". Юрій Наумчук народився 6 травня 1995 року в місті Ківерці Луцького району Волинської області. Навчався у Ківерцівській районній гімназії, яку закінчив у 2013 році, після чого здобув фахову освіту в Національному університеті водного господарства та природокористування в Рівному, закінчивши його у 2018 році. З 1 листопада 2016 року працював апаратником очищення стічних вод станції нейтралізації гальванічної дільниці № 3 Луцького ремонтного заводу «Мотор».Після початку повномасштабного вторгнення РФ Юрій, не відкладаючи, став на захист України у складі Сил територіальної оборони. Проходив службу солдатом 50‑го окремого батальйону територіальної оборони (військова частина Сил ТрО), виконував бойові завдання на східному напрямку, зокрема в районі Лимано‑Кремінського відтинку фронту.Загинув 15 листопада 2023 року під час бойових дій в районі села Діброва Сєвєродонецького району Луганської області, отримавши поранення, несумісні з життям.

Назар Небожинський

1999 - 2022

Назар Небожинський

1999 - 2022

Випускник спеціальності "Автомобільний транспорт". Назар Небожинський народився 23 січня 1999 року в місті Рівному. Грав у бейсбол. Був тренером з бейсболу та софтболу. Навчався в Рівненському НВК «Колегіум». У 2016 році вступив до Національного університету водного господарства та природокористування. Після закінчення бакалаврату у 2020 році добровільно вступив до лав Збройних Сил України. Брав участь в операції Об'єднаних сил на Сході України. Від початку широкомасштабного вторгнення військ рф в Україну продовжив виконувати бойові завдання. 30 березня 2022 року на Чернігівщині молодший сержант Назар Небожинський, навідник БМП, підбив три ворожі «броні», однак крайня гармата встигла спрацювати і смертельно його поранила. Таким чином він ціною власного життя врятував 20-х побратимів. Похований Назар Небожинський 4 квітня 2022 року на Алеї Героїв на кладовищі «Нове» в Рівному. На честь Назара Небожинського названа одна із вулиць Рівного. Указом Президента України від 20 квітня 2022 року № 265/2022 молодшого сержанта Небожинського Назара Володимировича було нагороджено орденом «За мужність» III ступеня (посмертно). За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові, Указом Президента України від 29 вересня 2023 року № 660/2023, молодшому сержанту Небожинському Назару Володимировичу присвоєно звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (посмертно).

Віталій Невінський

1996 - 2022

Віталій Невінський

1996 - 2022

Студент спеціальності "Підприємництво, торгівля та біржова діяльність". Віталій Невінський на позивний "Гурман" — був командиром гірсько-штурмової роти 128-ої Закарпатської бригади. Військовий загинув при обороні Бахмута у 26 років. Капітан Віталій Невінський був безстрашним і перспективним офіцером, котрого любили підлеглі. Він принципово ставився до всіх однаково. Похований 23 грудня 2022 року на Алеї Героїв Микулинецького цвинтаря м. Тернополя. Залишилася дружина Тетяна та син Назар. Має звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (29 вересня 2023, посмертно) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові; орден Богдана Хмельницького III ступеня (7 квітня 2022) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі.

Роман Непевний

1996 - 2022

Роман Непевний

1996 - 2022

Випускник Рівненського технічного фахового коледжу НУВГП. Народився 31 серпня 1996 року. Проживав у селі Караєвичі Городоцької сільської громади Рівненського району Рівненської області. До війни здобув освіту електромеханіка та працював електрозварником. Пройшов строкову службу в Окремій президентській бригаді імені гетьмана Богдана Хмельницького. З перших днів повномасштабного вторгнення РФ добровільно приєднався до територіальної оборони Городоцької громади. Згодом разом із рідним братом Андрієм став до лав Національної гвардії України. Служив на посаді стрільця та виконував завдання з охорони стратегічних об'єктів. Загинув 14 березня 2022 року на 11-й день своєї служби. Його життя обірвалося внаслідок ворожого авіаційного ракетного удару по будівлі телевежі в селі Антопіль неподалік Рівного. Разом із ним під завалами загинули інші військовослужбовці підрозділу охорони. Роману назавжди залишилося 25 років. Указом Президента України посмертно нагороджений орденом «За мужність» III ступеня.

Дмитро Нестерович

1995 - 2026

Дмитро Нестерович

1995 - 2026

Випускник Рівненського технічного фахового коледжу НУВГП. Дмитро народився 11 листопада 1995 року в Рівному. Навчався у загальноосвітній школі №19, а згодом здобув фах монтажника внутрішніх сантехнічних систем і вентиляції у фаховому технічному коледжі НУВГП. Після навчання їздив на заробітки до Польщі, працював штукатуром на будівництвах у Рівному та інших регіонах країни, деякий час був пекарем на хлібозаводі «Рум’янець». У листопаді 2024 року Дмитра Нестеровича мобілізували до лав Збройних сил України. На жаль, 30-річний військовослужбовець Дмитро Нестерович загинув 26 лютого 2026 року під час виконання бойового завдання на Запорізькому напрямку. Лише нещодавно тіло воїна вдалося повернути рідним для гідного поховання. У Захисника залишилися батьки та дівчина, з якою він планував одружитися.

Сергій Нестерчук

1988 - 2023

Сергій Нестерчук

1988 - 2023

Випускник спеціальності "Гідромеліорація". Сергій народився 31 січня 1988 року у селі Білашів на Здолбунівщині. Закінчив місцеву школу, а за тим, опанував спеціальність «Гідромеліорація» в Національному університеті водного господарства та природокористування. Присвятив себе роботі на ТзОВ «Сталь-М». Спокійний, стриманий, завжди усміхнений Сергій ніс службу на Донеччині. Йому складно давалася адаптація до місцевої погоди. Але розумів, що виконує свій обов'язок. Один з таких важких боїв став для нього останнім. 35-річний солдат Сергій Нестерчук загинув 5 жовтня 2023 року на Донеччині. Тіло нашого Героя тривалий час знаходилось на непідконтрольній Україні території …

Дмитро Несторович

1995 - 2026

Дмитро Несторович

1995 - 2026

Випускник Рівненського технічного фахового коледжу НУВГП. Нестерович Д.О. народився 11 листопада 1995р. в Рівному. Навчався у Загальноосвітній школі № 11. Дмитро Олександрович здобував освіту в коледжі за спеціальністю «Монтаж і обслуговування санітарно-технічних систем та вентиляції» в період 2011-2015рр. Класним керівником була Шваєнко Алла Юріївна, а випускала групу Куришко Надія Микитівна. Шваєнко А.Ю. сказала: «Нестерович Дмитро навчався добре, товаришував з одногрупниками, був відповідальним студентом». Нестерович Дмитро після навчання працював і в Польщі, і в Україні. Зокрема, був пекарем на хлібозаводі «Рум’янець». У листопаді 2024р. був мобілізованим до лав ЗСУ. Матір Дмитра, розповіла: «Друзі сина всі захищали незалежність України, тому він був готовим, що йому теж доведеться захищати Батьківщину. Спочатку пройшов навчання на полігоні, а згодом приєднався до спецпідрозділу Головного управління розвідки “Артан”. Дмитро мав гарну спортивну підготовку, тому що займався боксом, здобував призові місця, що допомогло швидко соціалізуватися до фізичних навантажень. Син мав багато друзів, намагався всім допомогти, був дуже добрим та людяним чоловіком». Несторович Д.О. загинув 26 лютого 2026р. під час виконання бойового завдання на Запорізькому напрямку. У захисника залишилися батьки та наречена. Похований в селі Обарів Рівненського району Рівненської області 21 травня 2026р.

Вадим Никичук

1989 - 2024

Вадим Никичук

1989 - 2024

Випускник Рівненського технічного фахового коледжу НУВГП. Никичук В.В. народився 14 серпня 1989р. Вадим Вікторович здобував освіту в коледжі за професією «Електромонтер з ремонту та обслуговування електроустаткування» у період 2006-2009рр. в групі №4. Майстрами виробничого навчання були Нестерчук Василь Володимирович і Чумак Володимир Васильович. Класним керівником – Солодовнікова Тетяна Василівна. Майстер виробничого навчання Василь Володимирович сказав: «Никичук Вадим в групі був одним з найкращих учнів: комунікабельний, ввічливий, відповідальний, чесний, дисциплінований. Опановував професію ретельно, проявляв здібності з ремонту електрообладнання. Після навчання в коледжі працював по професії, мав позитивні відгуки від клієнтів». Никичук Вадим служив строкову військову службу в лавах ЗСУ, був водієм МТ-ЛБ (багатоцільовий тягач). Вадим Вікторович одружився з пані Надією, в 2014р. народилася донька Злата. Влітку 2023р. отримав бойову повістку, боронив Україну в Донецькій області, зокрема під Мар’їнкою, був у штурмовій групі, мав звання молодшого сержанта. Никичук В.В. загинув 15 листопада 2024р. в Чернігівській області під час відбиття атаки ворожої ДРГ. Похований в селі Ганнівка Корецької міської громади Рівненського району Рівненської області. Корецька міська рада написала: «Щирі співчуття родині загиблого. Він залишиться у пам’яті всіх, хто його знав, любив та шанував. Ім’я Вадима Никичука назавжди вписане в історію України, як людини, що поклала життя на вівтар свободи й миру Батьківщини. Честь воїнам, які боронять Україну, вічна пам'ять тим, хто загинув».