Сайт знаходиться на технічному обслуговуванні. Перепрошуємо за незручності.

mail@nuwm.edu.ua
вул. Соборна, 11, Рівне, Україна
+38 (0362) 633209

Авторизація

Головна
Студенту
Абітурієнту
Діяльність
Про НУВГП

Головна
Студенту
Абітурієнту
Діяльність
Про НУВГП
Пошук

Головна
Герої

Слава Героям!

Віталій Апанасенко

1998 - 2025

Віталій Апанасенко

1998 - 2025

Випускник Рівненського технічного фахового коледжу НУВГП. Апанасенко В.Я. народився 10 жовтня 1998р. в селі Бронники Рівненського району Рівненської області. Навчався в Бронницькій гімназії Городоцької сільської ради, а потім – у Клеванському професійному ліцеї, де здобув фах електрика. Апанасенко Віталій здобував освіту в коледжі за професією «Електромеханік торговельного та холодильного устаткування» в групі №14 у період 2014-2017рр. Майстром виробничого навчання був Прохорович Віктор Іванович, який пригадав свого учня і сказав: «Віталій, коли навчався в коледжі, зарекомендував себе як старанний, доброзичливий, життєрадісний та дисциплінований учень. Під час проходження практики на підприємстві ТОВ “Рівнеліфт” мав позитивні відгуки». Мешкав разом із сім’єю (дружина, двоє дітей) в селі Пашуки Гощанського району Рівненської області. У липні 2025р. був мобілізований до лав ЗСУ. Віталій Ярославович боронив незалежність України на посаді солдата-навідника Окремої розвідувальної роти батальйону розвідки ЗСУ. Апанасенко В.Я. загинув 29 листопада 2025р. під час виконання бойового завдання на Донеччині. Похований в селі Бронники Рівненського району Рівненської області. Городоцька сільська рада написала: «Висловлюємо щирі співчуття рідним, близьким, побратимам загиблого. Це непоправна втрата для всієї нашої громади. Схиляємо голови у глибокій скорботі та розділяємо біль непоправної втрати. Вічна пам'ять і слава герою. Герої не вмирають».

Сергій Бабич

1996 - 2022

Сергій Бабич

1996 - 2022

Випускник Рівненського технічного фахового коледжу НУВГП. Народився 7 червня 1996 року. Проживав у місті Здолбунів. Навчався у рівненській ЗОШ №18, а згодом закінчив Рівненський технічний фаховий коледж. До початку повномасштабного вторгнення працював у Польщі. Бойовий шлях: У перші ж дні великої війни повернувся в Україну, заявивши польським репортерам на кордоні: «Якщо будемо всі боятися - не буде України». Служив артилеристом у Збройних силах України. Обставини загибелі: 25 березня 2022 року отримав важкі поранення під час ворожого артилерійського обстрілу поблизу села Покровське Донецької області. Помер 31 березня 2022 року у шпиталі міста Дніпро. Йому було 25 років. Похований на Алеї Героїв кладовища «Нове» у Рівному.

Іван Бабійчук

1974 - 2025

Іван Бабійчук

1974 - 2025

Випускник спеціальності “Гідроенергетика”. Іван народився в селі Прикордонна Улашанівка, що на Славутчині. Закінчив Хоняківську середню школу. Служив у військовій частині з охорони ХАЕС. У червні 2024 року добровільно став до лав Національної гвардії. Військову підготовку пройшов за кордоном. Перебуваючи на передній лінії фронту, показав свої вміння та проявив неабияку мужність та хоробрість. Понад 7 місяців військовослужбовця вважали безвісти зниклим. Воїн загинув 19 лютого 2025 року, виконуючи бойове завдання поблизу населеного пункту Єлізаветівка Покровського району на Донеччині.

Петро Байдан

1970 - 2023

Петро Байдан

1970 - 2023

Випускник Рівненського технічного фахового коледжу НУВГП. Байдан П.С. народився 20 червня 1970р. в місті Рівне. Навчався в школі-інтернаті. Петро Сергійович здобував освіту в коледжі за професією «Столяр будівельний-тесляр» в період 1985-1988рр. у групі №19. Отримав диплом ІІІ розряду. Майстром виробничого навчання був Ткачук Олександр Пилипович. За період навчання мав позитивні відгуки від викладачів та майстрів виробничого навчання, які пригадують свого учня дисциплінованим, порядним та ввічливим юнаком. Байден Петро був старостою групи, бо користувався авторитетом і повагою одногрупників. Проходив строкову військову службу у Владивостоку у військах спеціального призначення морської піхоти. Працював столяром у Рівненському парку культури та відпочинку імені Тараса Шевченка понад 10 років. Їздив на заробітки закордон. Крайнє місце роботи – ТзОВ фірма «Овіс» на посаді будівельника. Пані Наталія, дружина Петра, розповіла: «Чоловік був дуже добрий, спокійний, який готовий віддати все для рідних, максимально підтримати і допомогти. Справжній рибалка, що проводив чимало часу з вудкою на водоймі. Люблячий чоловік та батько. Петро дуже любив донечку, якій виповнилося лише 3 рочки, був люблячим вітчимом, а правильно сказати татом, для 21-річної Анни та 12-річної Мар’яни – це донечки дружини від першого шлюбу. Захист дітей вважав своїм головним обов’язком». З початком повномасштабного вторгнення відправив донечок та дружину за кордон, а сам чекав повістку. Байдан Петро отримав повістку у травні 2022р., сказавши: «Хто як не я повинен вас усіх захищати». І це попри те, що мав сина з інвалідністю від першого шлюбу. «Петра нічого не стримувало, навіть те, що отримав поранення, спробувала сказати про демобілізацію, але чоловік був категоричний та повернувся назад до війська, боронячи Україну на Донеччині, Луганщині, Харківщині. Він мав чимало планів після перемоги, хотів спостерігати за тим як зростаю діти», – додала пані Наталія. Бадан П.С. загинув 29 жовтня 2023р. на Харківщині під час штурмових дій. Тривалий час вважався зниклим безвісти, бо загинув на тимчасово окупованій території. «Лише напередодні Нового року під час обміну тілами вдалося повернути чоловіка додому. Тепер він нарешті знайде спочинок…», – сказала пані Наталія. Похований на кладовищі «Нове» на «Алеї Слави» міста Рівного 22 лютого 2024р.

Віталій Балюк

1972 - 2025

Віталій Балюк

1972 - 2025

Студент спеціальності “Облік і аудит”. Віталій Балюк з'явився на світ 2 листопада 1972 року у Рівному. Він відвідував місцеву загальноосвітню школу №8, а вищу освіту за спеціальністю «Облік і аудит» здобував у стінах Національного університету водного господарства та природокористування. Протягом свого життя Віталій працював на різних підприємствах міста. Коли виникла потреба боронити державу, у 2023 році він добровільно доєднався до лав Збройних Сил України, де служив у званні старшого сержанта. Його життя обірвалося у 2025 році під час виконання бойового завдання у Дніпропетровській області. Спочиває Герой на Алеї Героїв кладовища «Нове» у Рівному, у нього залишилася родина.

Тарас Белоцький

1979 - 2017

Тарас Белоцький

1979 - 2017

Випускник Рівненського автотранспортного фахового коледжу НУВГП

Юрій Бернацький

1995 - 2024

Юрій Бернацький

1995 - 2024

Випускник спеціальності "Облік і аудит". Юрій Бернацький - з Дубна, 1995 року народження. Він служив стрільцем - помічником гранатометника відділення охорони. Військовий помер під час виконання обов’язків біля села Новогригорівка Запорізької області.

Сергій Бєлов

1984 - 2024

Сергій Бєлов

1984 - 2024

Випускник спеціальності “Будівництво”. Сергій народився 23 серпня 1984 року у Рівному. Навчався у місцевій 8-й школі, згодом здобув вищу освіту у Національному університеті водного господарства і природокористування. Працював на будівництві та виробництві меблів. Чоловік не служив в армії, але вже під час повномасштабного вторгнення, у квітні 2023-го року приєднався до лав Нацгвардії. Сергій мало розповідав про військові будні своїм рідним, намагався зайвий раз їх не хвилювати. Був двічі поранений, але повертався на службу. Найближчі люди запам’ятали Сергія як життєрадісного, чуйного та щирого чоловіка. На жаль, 40-річний старший солдат Сергій Бєлов загинув 28 вересня 2024 року під час виконання бойового завдання на Луганщині. Тривалий час чоловік вважався зниклим безвісти – лише у жовтні 2025 року тіло вдалося ідентифікувати.

Андрій Білик

1994 - 2025

Андрій Білик

1994 - 2025

Випускник спеціальності “Автоматизація та комп’ютерно-інтенровані технології”. Андрій народився 2 грудня 1994 року в місті Рівне. Навчався у Рівненській загальноосвітній школі №28. Паралельно відвідував музичну школу №2, яку закінчив із відзнакою, опанувавши гру на скрипці. Вищу освіту здобув у НУВГП. Останнім часом працював у сфері IT. У липні 2024 року був мобілізований до лав Збройних сил України. Мав статус учасника бойових дій та був нагороджений відзнакою «Хрест Воїна-Єгеря» ІІ ступеня. 30-річний солдат Андрій Білик загинув під час виконання бойового завдання на Покровському напрямку 19 липня 2025 року.

Сергій Білик

1986 - 2023

Сергій Білик

1986 - 2023

Випускник Рівненського автотранспортного фахового коледжу НУВГП

Андрій Благодир

1988 - 2023

Андрій Благодир

1988 - 2023

Студент спеціальності "Гідромеліорація". Андрій народився 19 квітня 1988 року в м. Рівне. Закінчив школу № 27. Навчався в Національному університеті водного господарства та природокористування впродовж одного року, після чого працював в будівельній галузі, їздив на будівництва по Україні. В армії він не служив, але в липні 2022 року пішов воювати. Після цього двічі отримав поранення та контузію. Він був у лавах Сил спеціальних операцій. Командир бойової машини загинув 8 вересня 2023 року в Запоріжжі, перебуваючи на стаціонарному лікуванні від отриманих на бойовому завданні травм.

Вадим Блищик

1986 - 2022

Вадим Блищик

1986 - 2022

Випускник спеціальностей "Правоохоронна діяльність", "Фізична терапія, ерготерапія". Вадим Адамович Блищик (позивний «Ворон») - колишній студент та випускник НУВГП, молодший лейтенант Збройних Сил України, командир механізованого взводу 30-ї ОМБр ім. князя Костянтина Острозького. За видатну особисту мужність і героїзм йому посмертно присвоєно найвище державне звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (2023). Навчання в університеті: Мав унікальний академічний шлях у стінах закладу. У 2021 році він завершив навчання у Навчально-науковому інституті охорони здоров'я НУВГП, здобувши ступінь магістра за спеціальністю «Фізична терапія, ерготерапія». Друга освіта: Того ж 2021 року, прагнучи розширити знання, вступив до Навчально-наукового інституту права НУВГП на спеціальність «Правоохоронна діяльність», проте завершити навчання не встиг через початок повномасштабної війни. Народився 30 квітня 1986 року в селі Новосілки Вараського (раніше Володимирецького) району Рівненської області у багатодітній родині. Присвятив армії більшу частину життя, підписавши перший контракт ще у 2004 році. Брав участь у міжнародній миротворчій місії в Косово та численних навчаннях за кордоном. Захищав суверенітет України на сході з 2014 року. Коли у 2015 році поблизу Троїцького поранили командира роти, тоді ще головний сержант Блищик узяв командування підрозділом на себе та успішно відбив атаки ворожих ДРГ. Навесні та влітку 2022 року організував стійку оборону взводного опорного пункту «Судан» на Бахмутському напрямку, особисто знищивши дві одиниці ворожої техніки та живу силу окупантів. 36-річний командир взводу загинув 14 серпня 2022 року внаслідок артилерійського обстрілу під час запеклого бою поблизу села Мазанівка Краматорського району Донецької області (на межі Донеччини та Харківщини). Похований у місті Звягель Житомирської області, де тривалий час жив та служив у складі бригади.

Віктор Бойко

1970 - 2025

Віктор Бойко

1970 - 2025

Випускник Рівненського економіко-технологічного фахового коледжу НУВГП

Олександр Бойко

1977 - 2015

Олександр Бойко

1977 - 2015

Випускник Рівненського технічного фахового коледжу НУВГП. Олександр народився 15 січня 1977 року в смт Клевань Рівненського району Рівненської області в сім’ї робітників. Закінчив Клеванську СШ №2. З дитинства захоплювався технікою та фотографією. Свій трудовий шлях пройшов на підприємствах: Клеванський ДОК, Зорянські теплиці, Держлісгосп та «Колор СІМ». Здобув фах спеціаліста контрольно-вимірювальних приладів та автоматики. До ЗСУ був мобілізований у серпні 2014 року. Служив у 93-й бригаді. Сержант, старший навідник 4-го мінометного розрахунку мінометної батареї. 12 лютого 2015 року під час мінометного обстрілу з боку незаконних збройних формувань поблизу села Водяне Ясинуватського району на Донеччині отримав осколкове поранення. Від отриманих ран Олександр помер. У Героя залишилися дружина, син та донька. 18 лютого був похований на місцевому кладовищі рідного селища. Указом Президента України №282/2015 від 23 травня 2015 року «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі» Олександр Бойко нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Владислав Бойчук

2002 - 2024

Владислав Бойчук

2002 - 2024

Студент спеціальності "Маркетинг"

Олександр Борисенко

1993 - 2014

Олександр Борисенко

1993 - 2014

Випускник Рівненського технічного фахового коледжу НУВГП

Юрій Борисюк

1990 - 2023

Юрій Борисюк

1990 - 2023

Випускник спеціальності "Гідромеліорація". Юрій народився 27 грудня 1990 року у селі Серединці. Після закінчення Серединецької школи вступив до НУВГП. 27 червня 2023 року був призваний Рівненським ТЦК та СП на військову службу. Після того, як пройшов навчання в Англії, мав провчитися тиждень у Кривому Розі, але там разом з побратимами пробули лише чотири дні і їх направили захищати кордони рідної країни на Донеччині. Загинув 13 вересня 2023 року внаслідок мінометного обстрілу противником в одному з населених пунктів на Донеччині. Клята війна обірвала молоде життя, мрії та плани, забрала в матері люблячого сина, у дружини люблячого чоловіка, у маленького синочка – люблячого татка.

Олександр Боровик

1988 - 2026

Олександр Боровик

1988 - 2026

Випускник Рівненського технічного фахового коледжу НУВГП. Народився 23 жовтня 1988р. в Рівному. Навчався у Загальноосвітній школі № 22. Боровик Олександр здобував освіту в коледжі за професією «Електрогазозварник. Електрозварник на автоматичних та напівавтоматичних машинах. Контролер зварювальних робіт» в групі №13 у період 2005-2007рр. Майстром виробничого навчання був Бялік Дмитро Миколайович, а класним керівником була Іванчук Марія Степанівна. Бялік Д.М. сказав: «Боровик Олександр був моїм учнем, на жаль, належного ставлення до навчання він не проявляв, часто не з’являвся на заняття, тому був відрахованим у 2007р. зі складу учнів первинної професійної підготовки на основі базової загальної освіти як такого, що не закінчив повного курсу навчання і за результатами поетапної атестації не здобув відповідної кваліфікації». Родина Боровиків у 2008р. переїхала до Кам’яногірська, а потім в село Вовкошів. Матір Олександра родом із села Вовкошів, тому з цим селом Олександра пов’язували особливі родинні спогади та теплі родинні зв’язки. Олександр Володимирович працював будівельником, був працьовитим, відповідальним, мав хист до будівельної справи та завжди сумлінно виконував свою роботу. Мав дружину, з якою проживав у цивільному шлюбі, виховували трьох дітей, які були для нього найбільшою радістю та сенсом життя. Він був люблячим батьком, турботливим та відповідальним У 2024р. став на захист України. Боронив Україну в складі піхотних підрозділів на Запорізькому напрямку, де отримав поранення. Проходив лікування та реабілітацію в Рівному. Боровик О.В. помер 16 квітня 2026р. Похований в селі Вовкошів Рівненського району Рівненського області. Гощанська селищна рада написала: «Світла пам'ять про захисника, сина, батька та людину великої душі назавжди залишиться у серцях рідних, близьких та всієї громади».

Ігор Боровицький

1964 - 2024

Ігор Боровицький

1964 - 2024

Випускник Рівненського економіко-технологічного фахового коледжу НУВГП

Олександр Боровський

1998 - 2023

Олександр Боровський

1998 - 2023

Випускник спеціальності "Автомобільні дороги і аеродроми"

Сергій Боротюк

1978 - 2026

Сергій Боротюк

1978 - 2026

Випускник Рівненського технічного фахового коледжу НУВГП. Навчався за професією «Електромонтер по ремонту та обслуговуванню електрообладнання» в період 1994-1997рр.

Дмитро Ботан

1989 - 2023

Дмитро Ботан

1989 - 2023

Випускник Рівненського автотранспортного фахового коледжу НУВГП

Віктор Будзінський

1993 - 2022

Віктор Будзінський

1993 - 2022

Випускник спеціальності "Галузеве машинобудування". Віктор народився 07 січня 1993 р. у смт Головине Черняхівського району Житомирської області. Навчався у Головинському вищому професійному училищі нерудних технологій, який закінчив у 2013 році. Поступив у 2013 році у НУВГП за напрямом підготовки «Галузеве машинобудування», який закінчив у 2017 році. З перших днів повномасштабного вторгнення Віктор Будзінський добровільно пішов захищати - 24 лютого 2022 року він вступив до лав територіальної оборони міста Олевськ. Пізніше служив навідником десантно-штурмового взводу 95-тої окремої аеромобільної бригади. Загинув 14 грудня 2022 року поблизу міста Мар’їнка Покровського району Донецької області.

Дмитро Булавський

1983 - 2025

Дмитро Булавський

1983 - 2025

Випускник Рівненського технічного фахового коледжу НУВГП. Булавський Д.В. народився 15 жовтня 1983р. в Рівному. Навчався в Загальноосвітній школі № 16. Пан Лукашевич Орест Гурійович, класний керівник Дмитра, розповів: «Булавський Дмитро мій учень, він був хорошим, відповідальним, товариським. Його донька Іванна навчається в нашій школі, де я також класний керівник класу». Пані Легка Лариса Мефодіївна, заступник директора з навчально-виховної роботи, сказала: «Дмитро був добрим та вірним другом своїх однокласників, він завжди підтримував та допомагав своїм товаришам. Мій учень завжди був сповненим мріями та планами на життя». Дмитро Васильович здобув освіту в коледжі за професією «Сантехнік-газозварник» в період 1999-2002рр. в групі 28. Майстром виробничого навчання був Синиця Олександр Володимирович, а випускав групу Чумак Володимир Васильович. Синиця О.В. сказав: «Булавський Дмитро мій учень, він був дисциплінованим, ввічливим юнаком, товаришував з одногрупниками». Булавський Дмитро працював друкарем і будівельником. У березні 2025р. Дмитра Васильовича мобілізували. «Кожен чоловік повинен захищати свою сім’ю та державу», – мовила пані Ольга Борисівна, дружина Дмитра. Родина згадує Дмитра Васильовича як добру й чесну людину, яка любила природу, тварин і риболовлю. Побратими описали Дмитра як справжнього козака, який захищав не тільки Україну, але й побратимів від загибелі. Булавський Д.В. загинув 7 серпня 2025р. в Курській області, виконуючи бойове завдання. Тривалий час вважався зниклим безвісти. Лише за збігом профілю ДНК вдалося встановити особу. Похований на кладовищі «Новий Двір» 29 листопада 2025р.

mail@nuwm.edu.ua

вул. Соборна, 11, Рівне, Україна

+38 (0362) 633209

Наші координати

Скринька довіри

Повідомити про корупцію

Технічна підтримка

Контакти

Умови використання та політика конфіденційності