Навчальні стратегії тлумачать як «сукупність свідомих дій, операцій, процедур чи підходів у процесі взаємодії з навчальним матеріалом, що спрямовані на підвищення позитивних результатів навчальної діяльності студентів й на полегшення самого процесу оволодіння знаннями, уміннями й навичками» (Бульба Т. Ю. Зарубіжний і вітчизняний досвід вивчення феномену «навчальні стратегії». Педагогічна освіта: Теорія і практика. Психологія. Педагогіка. №22. 2024). Згодом, саме навчальні володіння навчальним стратегіями можуть допомогти в реалізації концепції «навчання впродовж життя», адаптації до швидких змін у суспільстві, технологіях і ринку праці.

КОГНІТИВНІ стратегії допомагають безпосередньо обробляти й запам’ятовувати інформацію:

1. повторення: перегляд матеріалу кілька разів для його закріплення в пам’яті;
2. організація: групування схожих понять та структуризація матеріалу за логічними схемами чи категоріями, реструктурування вихідної інформації, її перетворення в графічний формат (графіки, таблиці тощо);
3. мнемонічні прийоми: використання рим, акронімів або візуальних асоціацій для запам’ятовування складної інформації;
4. змістовне навчання / стратегії елаборації: розширення матеріалу, додавання деталей і пояснень для кращого розуміння та запам’ятовування; об’єднання нових знань із наявними в упорядковане єдине, використання перефразування, узагальнення, аналогізування, метафор, порівнянь.
5. візуалізація: уявлення або зображення інформації у вигляді картинок, схем чи графіків.

МЕТАКОГНІТИВНІ стратегії спрямовані на управління власним процесом навчання та мислення:

1. планування: встановлення цілей, визначення необхідних ресурсів та методів для досягнення цих цілей;
2. моніторинг: постійна перевірка власного розуміння та прогресу у вивченні матеріалу;
3. оцінка: аналіз ефективності використаних стратегій та коригування методів навчання відповідно до результатів;
4. саморефлексія: оцінка власних навчальних досягнень, виявлення сильних та слабких сторін, розробка плану покращення навчальної діяльності.

АФЕКТИВНІ стратегії пов’язані з емоційним станом та мотивацією студента:

1. постановка цілей: встановлення короткострокових та довгострокових навчальних цілей для підвищення мотивації;
2. управління тривожністю: використання технік релаксації, медитації та дихальних вправ для зниження рівня тривожності під час навчання;
3. підтримка мотивації: використання винагород та заохочень для збереження інтересу до навчання.

СОЦІАЛЬНІ стратегії включають взаємодію з іншими людьми в процесі навчання:

1. групове навчання: спільне вивчення матеріалу з одногрупниками, обмін ідеями та думками;
2. запитання та обговорення: активна участь в обговореннях, ставлення запитань для глибшого розуміння матеріалу;
3. навчання через викладання: пояснення матеріалу іншим людям, що допомагає краще зрозуміти та запам’ятати інформацію.

ПОВЕДІНКОВІ стратегії спрямовані на організацію навчального середовища та режиму навчання:

Суть диференційованого навчання полягає у введенні так званого базового рівня й орієнтуванні студентів на різні рівні засвоєння однакового обсягу навчального матеріалу.

У практиці навчання виділяють дві форми диференціації: зовнішню та внутрішню.

Зовнішня диференціація передбачає створення на основі інтересів, схильностей, досягнутих результатів відносно стабільних груп, відмінних за змістом освіти і навчальними вимогами до студентів. Як правило, зовнішня диференціація здійснюється шляхом створення різнорівневих груп (напр. з вивчення іноземної мови). При цьому слід брати до уваги такі критерії: обсяг наявних знань, культура розумової праці, рівень пізнавальної активності, здатність до абстрактного мислення, вміння аналізувати й узагальнювати, втомлюваність від інтелектуальної діяльності, рівень самостійності, рівень працездатності, бажання та вміння навчатися.

Внутрішня диференціація – це сукупність методів, форм і засобів навчання, які
застосовуються з урахуванням індивідуальних особливостей студентів на основі виділення різних рівнів навчальних вимог. Обов’язковим є опанування усіма студентами базовим рівнем підготовки, інші рівні студенти опановують відповідно до своїх можливостей і здібностей. Така диференціація передбачає варіативність темпу вивчення матеріалу, навчальних завдань, видів діяльності, визначення характеру й міри допомоги з боку викладача. При цьому увага повинна спрямовуватися не лише на слабших студентів, а й на сильних.

Виділяють такі види диференціації:

Скафолдинг (від англ. scaffolding – риштування, будівельні ліси) – освітня стратегія, суть якої полягає в тому, що студент розв’язує певні завдання не повністю самостійно, а з підтримкою викладача.

Скафолдинг – це стратегія створення умов для покращення успішності студентів. Для цього вони мають вчитися у так званій «зоні найближчого розвитку». Для того, аби стратегія дійсно спрацювала, варто опиратися на його основні принципи:

Якою може бути підтримка?

Проте завжди важливо пам’ятати, що головна мета скафолдингу – допомогти повірити у власні сили та мотивувати на подальші успіхи.

Scaffolding to improve learning https://www.youtube.com/watch?v=erT810O8W9A

Скафолдинг як стратегія підтримки учнів з особливим потребами https://www.youtube.com/watch?v=5TOJsZOTkeU

Портфоліо - це спосіб фіксування, накопичення, оцінки і самооцінки особистих досягнень за певний проміжок часу. У навчальному закладі результатом впровадження технології «портфоліо» може бути папка виконаних робіт і напрацювань студента з певної дисципліни.

Потфоліо дозволяє накопичувати досягнення, відслідковувати професійне зростання, представляти діяльність і професійний розвиток за окремий проміжок часу. Завданням цієї технології є аналіз і узагальнення власної роботи, відображення динаміки професійного зростання, повне й ефективне представлення досвіду роботи. Портфоліо сприяє виявленню рівня оволодіння студентом уміннями і навичками, прогалин у підготовці, труднощів, які виникають під час засвоєння навчального матеріалу; створює мотивацію до навчання, інтерес до навчального предмета; сприяє розумовому розвитку, критичному ставленню до навчальної діяльності; формує культуру мислення, логіки, аналізу, узагальнення, систематизації, класифікації тощо.

Існують різні варіанти портфоліо:

Ефективним є створення тематичних портфоліо. З тієї чи іншої теми викладач пропонує завдання різних рівнів складності, визначає їх «вартість» (кількість балів), критерії оцінювання та процедуру захисту портфоліо. Після перевірки всіх портфоліо викладач організовує їхню презентацію і публічний захист. Студенти виступають перед групою, розкривають зміст своїх робіт, а інші студенти задають питання, обговорюють, а потім виставляють свої оцінки за власними критеріями. У ході обговорення викладач обов’язково повинен виділити цікаві моменти портфоліо, найкраще розкриті теми, головний висновок по всьому портфоліо (переваги і недоліки).

Після публічного захисту портфоліо доцільно запропонувати студентові на вибір варіанти і напрями особистісного розвитку. Таким чином, технологія «портфоліо» сприяє поглибленню й оформленню пізнавальних інтересів, розвитку інтелектуальних здібностей студентів, комплексній перевірці рівня засвоєння навчального матеріалу, індивідуалізації та диференціації навчання, формуванню мотивації досягнення, а, отже, створенню ситуації успіху.

З іноземної мови студенти формують мовне портфоліо.

Завдання створення мовного портфоліо – навчити студентів вивчати мови самостійно впродовж усього життя, реально оцінювати власний рівень володіння мовними навичками і демонструвати їх у тих умовах, де вони будуть працювати або продовжувати навчання.

У Загальноєвропейських рекомендаціях із мовної освіти запропоновані такі обов’язкові компоненти мовного портфоліо: мовний паспорт (Language Passport - фото, анкетні дані учня, особисту інформацію, критерії оцінювання навчальних досягнень учнів, власну оцінку володіння іноземною мовою відповідно до основних рівнів, визначених Загальноєвропейськими рекомендаціями з мовної освіти); мовна біографія (Language Biography - план роботи з предмета на тему (семестр, рік); табель оцінювання викладачем рівня володіння студентом іноземною мовою (який заповнюється у вигляді графіка із зазначенням виду мовленнєвої діяльності, що оцінюється); табель самооцінки студентом власних досягнень, що дає змогу розвивати об’єктивну самооцінку); досьє (Dossier – контрольні роботи, листи іноземною мовою, творчі завдання, проєкти, доповіді, а також дипломи, сертифікати, свідоцтва).

Предметне портфоліо як технологія формування компетентностей в освітньому процесі. https://www.youtube.com/watch?v=vJ96JrT23QU

Сутність полягає в самостійному здобутті й осмисленні студентами знань; головним із боку викладача є передача способів роботи, а не повідомлення й освоєння інформації. Для цього викладач повинен забезпечити відповідні умови: створити атмосферу відкритості, доброзичливості, рівноправ’я, спілкування та співтворчості; розбудити особистісні зацікавлення студентів у процесі освоєння навчального матеріалу, задіявши їх емоції та почуття; забезпечити рівні умови у пошуку знань; залучати учнів до самостійного пошуку необхідної інформації, генерування ідей і розв’язання проблемних ситуацій; виключати будь-яке офіційне оцінювання роботи студентів, натомість заохочувати їх до самооцінювання та відповідного вдосконалення власної роботи; забезпечити почерговість індивідуальної, групової та колективної роботи; подбати про різноманіття навчального матеріалу, що використовується; виховувати почуття відповідальності за свої дії.

Технологія педагогічної майстерні складається з низки завдань, які скеровують роботу студентів у потрібне русло, а студенти, виконуючи ці завдання, самостійно відповідно до своїх можливостей та побажань обирають той чи інший шлях дослідження, відповідні засоби досягнення мети, темп роботи тощо. Крім цього, ця технологія передбачає розробку алгоритмів для виконання типових надпредметних завдань: пошук підходу до вирішення проблеми, виконання домашнього завдання, аналогії, конструювання теорем, свобода творчості, способи навчання, саморегуляції та інші, які мають різні рівні складності, тривалості виконання, зв’язку зі сферами життєдіяльності студентів.

Робота в педагогічних майстернях відбувається у кілька етапів.

Важливим етапом у педагогічних майстернях є рефлексія, коли студенти мають змогу висловитися про свої почуття, що виникають у процесі навчання, повідомити про свої досягнення.

Інтерактивне навчання є формою організації освітнього процесу викладачем за допомогою системи способів, прийомів, методів, і засноване на таких принципах:

Мета – створення позитивної атмосфери навчання й організації комунікації студентів. В основі - ідея співробітництва, що полягає в об’єднанні спільних зусиль задля вирішення певної проблеми.

План роботи в групі під час навчального співробітництва:

Проблемно-орієнтоване навчання охоплює ряд кроків:

Процес організації проблемно-орієнтованого навчання містить такі етапи:

І етап – Формування навчальних груп

На цьому етапі викладач повинен урегулювати мікроклімат у групах, допомогти встановити правила та розподілити ролі між студентами.

ІІ етап – Презентація проблеми

Працюючи в групах, студенти ідентифікують проблему та накопичують питання, які супроводжують завдання (вирішення проблеми).

ІІІ етап – Генерування ідей

Групи студентів використовують різні методи “мозкового штурму”, аби згрупувати та накопичити ідеї та знання щодо вирішення поставленої проблеми.

ІV етап – Вивчення проблеми та самостійне опрацювання

Студенти розділяються за ролями – відбувається самостійний пошук джерел інформації, накопичення необхідних знань та розширення проблемних запитань. Студенти узагальнюють та аналізують потрібну інформацію.

V етап – Синтез та застосування нових знань

Студенти обмінюються накопиченою інформацією та систематизують її у контексті поставленої проблеми на початку проєкту. Відбувається відсіювання хибних та недоречних рішень. (Цей процес може бути тривалим.)

VІ етап – Рефлексія та зворотний зв’язок

Студенти аналізують спільну роботу, етапи, оцінюють внесок кожного члена групи та визначають особисту ефективність.

В умовах проблемно-орієнтованого навчання важливим є наявність добре підготовлених кейсів (проблем), що допомагає студентам їх успішно вирішити.

Теми розпочинаються семінарами із обговоренням проблеми (кейсу). Викладач може прочитати 1-2 лекції до теми. На завершальному семінарі відбувається представлення студентами результатів роботи.

Проблемно-орієнтоване навчання потребує відповідної організації роботи студентів. Оптимальна модель організації роботи студентів в умовах проблемно-орієнтованого навчання:

на семінарських заняттях є керівник /модератор дискусії та секретар (фіксує думки);

викладач відіграє допоміжну роль, але повинен мати виразне уявлення, навіщо дається проблема, та завчасно визначені варіанти орієнтовних навчальних питань (аби ненав’язливо скеровувати студентів);

викладач повинен порадити ключову літературу (2-3 джерела максимум, решта – студенти мають шукати самі) після формулювання студентами цілей для себе;

викладач звертає увагу – у разі потреби – на ключові концепції / теорії / моделі / випадки / абощо, які допоможуть студентам знайти відповіді на питання;

не обов’язково читати лекції у проміжку між обговоренням проблеми / формулюванням навчальних цілей та представленням результатів;

навчальна група складається із 15 осіб (ідеально 10-12); у деяких ЗВО – 6-8 осіб.

Проєктна технологія

Метод проєктів – це сукупність прийомів дій студентів у певній послідовності для досягнення поставленої мети – вирішення проблеми, особистісно значущої для студентів та оформленої у вигляді певного кінцевого продукту. Технологія проєктів дозволяє формувати і розвивати інтелектуальні вміння, пов’язані з критичним і творчим мисленням. Навчальна діяльність із використанням технології проектів допомагає розвинути такі інтелектуальні вміння: аналітичне мислення (у процесі аналізу інформації, відбору необхідних фактів, співставлення фактів і явищ); асоціативне мислення (у процесі встановлення асоціацій із раніше вивченими і новими якостями предмета); логічне мислення (вибудовування логіки доказів, внутрішньої логіки проблеми, що досліджується, логіки послідовності дій тощо).

Робота над навчальним проєктом - це тривалий процес, який відбувається впродовж тривалого часу, подекуди цілого семестру. Основними етапами підготовки навчального проєкту є: вибір студентом теми дослідження й обґрунтування її актуальності; формулювання гіпотези дослідження; визначення обсягу й етапів роботи; добір методів і засобів досягнення мети; розподіл на добровільній основі обов’язків учасників проекту; складання плану роботи; вивчення літератури з теми та підбір необхідних матеріалів; розробка загальної моделі проекту; створення тексту проекту, який включає аналіз літератури та висновки з теми; консультації, контроль, корекція результатів роботи; захист проєкту в формі презентації чи усного виступу з короткою характеристикою роботи та відповідей на питання з теми проєкту; аналіз досягнень студентів - учасників проєкту; підведення підсумків.

Результатами роботи над проєктом можуть бути: наукова доповідь із формулюванням проблем, аналізом основних тенденцій розвитку досліджуваної теми і науковими висновками; словник сучасної лексики; комп’ютерна програма; презентація з теми дослідження тощо.

Ігрові технології

Гру використовують в освітньому процесі і як самостійну технологію для засвоєння поняття, теми і навіть розділу навчального предмета; як елементи (інколи досить значні) більш широкої технології; і як заняття або його частину (вступу, пояснення, закріплення, вправи, контролю); і як технології позааудиторної роботи.

Ігрові прийоми та ситуації пропонують реалізовувати на заняттях за такими основними напрямами: дидактичну мету ставити перед студентами у формі ігрового завдання; навчальна діяльність підпорядковується правилам гри; навчальний матеріал використовується як засіб гри, у навчальну діяльність вводиться елемент змагання, який перетворює дидактичне завдання в ігрове; успішне виконання дидактичного завдання пов’язується з ігровим результатом.

За видом діяльності ігри поділяють на фізичні (рухливі), інтелектуальні (розумові), трудові, соціальні та психологічні.

За характером педагогічного процесу ігри поділяють так:

навчальні, тренувальні, контролюючі й узагальнюючі;

пізнавальні, виховні, розвивальні;

репродуктивні, продуктивні, творчі;

комунікативні, діагностичні, профорієнтаційні, психотехнічні та ін. Серед педагогічних ігор найпоширенішими є предметні, сюжетні, рольові, ділові, імітаційні, ігри-драматизації.

Виокремлюють такий спектр цільових орієнтацій ігрових технологій:

дидактичні: розширення кругозору, розвиток пізнавальної діяльності; застосування знань, умінь і навичок у практичній діяльності; формування певних умінь і навичок, необхідних у практичній діяльності; розвиток загальнонавчальних умінь і навичок; розвиток трудових навичок;

виховні: виховання самостійності, волі; формування певних підходів, позицій, моральних, естетичних і світоглядних установок; виховання співробітництва, колективізму, товариськості, комунікативності;

розвивальні: розвиток уваги, пам’яті, мови, мислення, вмінь порівнювати, співставляти, знаходити аналогії, уяви, фантазії, творчих здібностей, емпатії, рефлексії, вміння знаходити оптимальні рішення; розвиток мотивації навчальної діяльності;

соціалізуючі: залучення до норм і цінностей суспільства; адаптація до умов середовища; стресовий контроль, саморегуляція; навчання спілкуванню; психотерапія.

Добираючи гру, викладач повинен пам’ятати:

Ігри мають відповідати певним навчально-виховним завданням, програмним результатам навчання вимогам стандарту.

Ігри мають відповідати матеріалу, що вивчається, і будуватися з урахуванням підготовленості студентів та їх вікових і психологічних особливостей.

Ігри повинні базуватися на певному дидактичному матеріалі та методиці його застосування.

Ігри слід використовувати на заняттях у міру.

Ігрові завдання мають бути не надто легкими, проте й не дуже складними.

Ігри повинні бути різноманітними, викликати інтерес у студентів.

До гри слід залучати всіх студентів.

Заняття, яке викладач планує провести із застосуванням ігрових технологій, вимагає: попередньої підготовки (визначення кола питань і форми проведення, розподіл ролей); визначення обов’язкових атрибутів, які забезпечують новизну, ефект несподіванки та сприяють підвищенню емоційного фону заняття; обрання чи запрошення компетентного журі; наявності ігрових моментів неповчального характеру для перемикання уваги і зняття напруги; обов’язкового підведення підсумків гри.

Прикладами ефективних ігор можуть бути такі:

«Розкидання думок» – гра, у якій студенти мають змогу почергово висловлювати свої думки щодо певної проблеми чи теми. Викладач попередньо готує відповідну кількість карток із недописаними фразами за темою заняття, причому початок фрази формулюється проблемно, лаконічно і має бути впізнаваним. Студенти почергово вголос зачитують ці фрази й аргументовано продовжують їх, обґрунтовуючи таким чином ту чи іншу визначену проблему. Цю гру доцільно проводити під час вивчення нової теми.

«Обери питання» – гра, яка вчить студентів формулювати цікаві та змістовні питання з визначеної теми. Студентам пропонується придумати питання з теми, що вивчається, записати їх на картках, а потім, склавши і перемішавши картки, обрати по одній із них і відповісти на поставлені іншими студентами питання, оцінивши водночас саме питання. Цю гру доцільно проводити на етапі освоєння і закріплення навчального матеріалу.

«Незавершеність» – гра, спрямована на самостійне освоєння навчального матеріалу. Студентам пропонується за певний час, полиставши підручник, засвоїти ту чи іншу інформацію з теми та спробувати визначити незрозумілі, важкі фрагменти в тексті, після чого записати у вигляді питань, що залишилося незрозумілим чи незасвоєним. Ведучий гри збирає питання та визначає найцікавіші з них, а студенти в той час намагаються знайти у підручнику відповіді на свої питання. Далі ведучий зачитує окремі питання та просить відповісти на них.

«Мозкова атака» – гра, яка навчає формулювати гіпотези, продукувати ідеї, приймати рішення. Одержавши питання або завдання, студенти впродовж короткого часу висловлюють різноманітні гіпотези, обговорюють їх, дискутують, віддаючи перевагу тій чи іншій ідеї, в результаті чого пропонують свою відповідь як єдине рішення.

Вікторина – гра переможців або конкурс, у якому студенти змагаються, щоб швидше, правильніше і повніше самостійно відповісти на поставлені питання.

Робота в динамічних парах - гра, спрямована на співпрацю учнів у парі. Цю гру доцільно проводити на заняттях закріплення пройденого матеріалу чи повторення теми. Двом студентам пропонуються картки з 2—3 практичними завданнями з теми, що вивчається. Перше завдання студенти виконують спільно, причому один студент пояснює іншому, як потрібно виконувати завдання, а той слухає, запитує або висловлює своє розуміння. Наступні завдання студенти виконують самостійно, занотовуючи їх до зошитів, а потім перевіряють один одного з відповідним коментуванням допущених помилок.

Лінгвістична казка - гра, яка дозволяє в цікавій захопливій формі представити студентам лінгвістичні поняття. Її доцільно проводити при вивченні нового матеріалу. Героями таких казок можуть стати частини мови, члени речення, лексичні одиниці, розділові знаки, звуки та ін. Рекомендується активно залучати студентів до складання таких казок.

«Коректор» – гра, у якій викладач спочатку пояснює студентам значення слова «коректор», а потім пропонує попрацювати коректором, тобто виконати, наприклад, такі завдання: віднайти помилки у тексті та виправити їх, пригадавши при цьому відповідні правила; використовуючи орфографічний словник, перевірити правопис запропонованих слів; написати диктант і попарно взаємно його перевірити; відредагувати текст тощо.

«Перекладач» – гра, в якій студент пропонує тлумачення слова, а учні намагаються його відгадати та придумати з ним речення (або пригадати відомі фрагменти з літератури), отримуючи по 1 балу за кожне виконане завдання. Переможе той, хто отримає більше балів.

Такі ігрові елементи не лише пожвавлюють навчальний процес, а й розвивають пам’ять, логічне мислення студентів.

Кросворд – це гра-завдання, в якій фігуру з квадратиків необхідно заповнити літерами, з яких складаються потрібні слова.

Сканворд – інтелектуальна гра, в якій питання і завдання, що вимагають відповіді, розміщені прямо на основному полі – у квадратиках, із яких виходить стрілочка, що вказує, куди потрібно вписувати відповідь; кількість букв у слові-відповіді визначається кількістю клітинок від квадратика із завданням до іншого такого ж квадратика або до краю поля сканворда.

Шарада –загадка, складена у віршах, у якій задумане слово розпадається на кілька окремих частин, причому кожне з них є окремим самостійним словом, як правило, односкладовим.

Анаграма – слово чи словосполучення, що утворилося внаслідок перестановки складів та букв, а також при читанні справа наліво, в результаті чого утворилося інше слово.

Метаграма –слово, утворене в результаті заміни однієї букви таким чином, щоб утворилося нове слово.

Логогриф – загадка, для розгадування якої слід відшукати загадане слово й утворити від нього нове слово шляхом додавання чи віднімання однієї букви чи складу.

Омограф – слово, яке співпадає з іншим за написанням, однак має інше значення; щоб його розгадати, слід правильно перенести наголос з одного складу на інший.

Омонім – слово, яке співпадає з іншим за звучанням і написанням, однак за значенням не має з ним нічого спільного.

Корисні ресурси для ігрового навчання:

Сервіс для створення бейджів: www.badgecraft.eu

Сервіси для створення аватарів:

avamake.com;

avatarmaker.com;

www.bitmoji.com.

Платформи для навчання:

classroom.google.com;

www.classdojo.com;

www.classcraft.com.

Сервіс для створення кросвордів та ребусів: www.puzzlemaker.discoveryeducation.com

Сервіс для створення та проведення миттєвих опитувань в аудиторії та під час вебінарів: www.mentimeter.com

Сервіс для створення презентацій, інтерактивних зображень, карт, звітів, інфографік, вікторин, плакатів, відео: genial.ly

Технологія кооперативного навчання

Це навчальна технологія, що базується на співробітництві студентів у групах. При такому підході студенти досягають успіхів у навчанні, лише за умови ефективної взаємодії між собою.

Виокремлюють п'ять основних критеріїв успішного кооперативного навчання:

Позитивна залежність. Успіх кожного студента залежить від сумлінності інших студентів. Студенти вчаться взаємної відповідальності і роботі в команді.

Пряма підтримка. Студенти підтримують один одного безпосередньо. Вони обмінюються думками, джерелами та матеріалами, дають оцінку виконаній роботі один одного з метою отримання спільного результату роботи. Вони роз'яснюють один одному новий матеріал і допомагають усувати прогалини в знаннях.

Відповідальність. Кожен студент бере участь в роботі групи і вносить свій внесок у роботу над заданою проблемою. Кожен учасник несе відповідальність за результат групової діяльності. Кожен учасник виконує посильну йому роботу, намагається вникнути в суть питання і вміти роз'яснити його іншим студентам.

Соціальна компетентність. Студенти вчаться взаємній довірі і повазі. Студенти вчаться чітко і ясно висловлювати свої думки при комунікаціях і вирішувати виникаючі протиріччя і конфлікти.

Власна оцінка. Студенти вчаться оцінювати власний внесок в успіх групової роботи, а також оцінювати спільну роботу групи з точки зору використовуваних методів роботи і виділяти причини невдач.

На етапі Study через правильно організований навчальний процес мінімізується активність викладача і активізується робота студентів. Темп заняття і типи - завдань змінюються відповідно до змісту заняття, складу групи тощо. Студенти отримують релевантну кількість часу для підготовки відповідей на поставлені завдання.3)

1.На етапі Activate студенти отримують можливість представляти свої напрацювання (відповіді на поставлені завдання). Використовуються індивідуальні, парні, групові й командні форми роботи (у т. ч. breakout rooms в онлайн форматі). Для отримання відповідей студентів може використовуватись чат.

На етапі Practise студенти закріплюють отримані знання та навички через виконання різноманітних вправ та завдань. Реалізація практичних активностей може відбуватись з використанням інтернет платформ (Padlet, Quizlet, Flipgrid,

Storybird, Wordwall, Actively Learn та ін.). Зворотний зв'язок зі студентами може відбуватися через мініопитування (у т.ч. з використанням Google-forms, Mentimeter та ін.). Викладач здійснює моніторинг досягнень студентів, перевіряє чи досягнені цілі заняття.

Online Teaching Methodology ESAP https://www.youtube.com/playlist?list=PLoEfvoGmlz2QhbI2nZrOODcDDpEuJma_j

 

Основна ідея полягає в тому, що теоретичний матеріал, який зазвичай викладається на заняттях, надається студентам для самостійного опрацювання перед зустріччю з викладачем.

До характерних ознак технології «перевернута аудиторія» належать:

- застосування цифрових технологій і цифрових медіа: ключовими аспектами є не ІКТ і медіа, а вивільнення аудиторного часу для корисної діяльності; ІКТ і медіа виступають лише автентичним ресурсом навчального матеріалу (відео, аудіо записи, блоги, подкасти, фільми, публіцистичні тексти, онлайн словники тощо);

- нове переосмислене бачення використання аудиторного часу: тут не здійснюється введення і пояснення нового змісту (здобувач готується до заняття самостійно заздалегідь), а в аудиторії відбувається поглиблення, тренування і розширення навчального матеріалу шляхом застосування різноманітних активних й інтерактивних методів;

- диференціація/індивідуалізація навчання (студентоцентрованість): попереднє опрацювання студентом навчального матеріалу дає можливість виокремлення ключових питань, які формують траєкторію міжособистісної взаємодії студента з викладачем, методологію заняття і, власне, освітню траєкторію розвитку студента.

Оскільки модель «перевернутої аудиторії» витісняє з навчальної аудиторії знайомство з новим навчальним матеріалом і переносить його в позааудиторну площину (на етап підготовки студента до заняття), то такий процес посилює відповідальність кожного студента, адже він самостійно визначає час, швидкість, обсяг і вчасність виконання завдання, що також залежить від когнітивних задатків студента, рівня його попередніх знань і складності самого завдання.

Модель «перевернута аудиторія» інтегрує чотири базові елементи:

- гнучке навчальне середовище: викладачі можуть модифікувати навчальний процес через безперервну рефлексивну діяльність та взаємодію зі студентами;

- культура навчання: активне залучення студентів до різноманітних видів діяльності, контролю навчального процесу і надання зворотного зв’язку;

зміст навчання: добре підготовлений і детально організований матеріал доступний на навчальній платформі;

- професіоналізм викладача: викладач виконує роль не лише транслятора знань, а й тютора, фасилітатора, колеги і дизайнера.

Прикладом «перевернутої аудиторії» на матеріалі навчального відео може слугувати дидактичний алгоритм (таблиця 1), який розкриває особливості організації підготовчого етапу до проведення «перевернутого заняття» з мовних дисциплін, ілюструє як працювати на заняті і яку підтримку потрібно надавати студентам.

Важливою умовою є завчасне надання студентам для підготовки до заняття відеолекції чи презентації.

Певні ключові моменти підготовки відео для занять з мовних дисциплін подано у відео за покликанням https://www.facebook.com/reel/1732181313960414

Hirsch, Joe. 100 Videos and Counting: Lessons from a Flipped Classroom. https://www.edutopia.org/blog/100-videos-lessons-flipped-classroom-joe-hirsch

Flipping the classroom. https://cft.vanderbilt.edu/guides-sub-pages/flipping-the-classroom/

Reghunathan, A. How to use YouTube videos in a flipped classroom system. https://www.timeshighereducation.com/campus/how-use-youtube-videos-flipped-classroom-system

Методичний навігатор. Покрокова інструкція для організації перевернутого навчання. https://www.youtube.com/watch?v=O6Vv_2bUwlg

Смирнова І. Перевернутий клас – ефективна модель дистанційного навчання. https://www.youtube.com/watch?v=S6jLtfQOl6E

Цифровий інструмент Edpuzzle для впровадження технології „Перевернуте навчання”. https://www.youtube.com/watch?v=f6j5AjA9Rts

Певні ключові моменти підготовки відео для занять з мовних дисциплін подано у відео за покликанням https://www.facebook.com/reel/1732181313960414

 

 

Модульне навчання – це пакет науково адаптованих програм для індивідуального навчання, що оптимізує на практиці академічні й особистісні досягнення студента з певним рівнем підготовки. Таке навчання проводиться за окремими функціонально автономними вузлами, відображеними у змісті, організаційних формах і методах, тобто за модулями, призначення яких – розв’язання конкретного кола завдань.

Технологія модульного навчання передбачає:

• залучення студентів до співпраці, творчості;
• спонукає їх стати співавтором заняття;
• дозволяє самонавчатися, регулювати не лише темп роботи, але й зміст навчального матеріалу, який подається одночасно у вигляді малюнків, схем, символів тощо, із використанням найрізноманітніших методів і прийомів;
• сприяє самореалізації як студентів, так і викладача;
• забезпечує оптимальний для кожного розвиток здатності до безпосереднього продуктивного спілкування з навколишнім світом, людьми, власним «Я».

Основним засобом такого навчання є модульні програми, які складаються з окремих блоків (модулів), що охоплюють по декілька тем різних типів.

Моделювання заняття (теми, розділу) передбачає комбінування різних методів і прийомів навчання, видів наочності, опорних конспектів, ілюстративного матеріалу тощо.

Навчальний модуль – це завершений блок інформації, який супроводжується цільовою програмою дій для студента та порадами викладача для успішної її реалізації.

Основними компонентами навчального модуля виступають: чітко сформульована мета вивчення; навчальний матеріал у доступному і зрозумілому вигляді; методичні рекомендації для досягнення цілей; практичні заняття для формування необхідних умінь; контрольна робота, яка відповідає меті даного модуля.

Необхідними елементами модульного навчання студентів є допомога та підтримка викладача на всіх етапах роботи, формування позитивної мотивації студентів, організація їх діяльності, координування, консультування та контроль.

Контроль та оцінювання у модульній технології є рейтинговим, відбувається у декілька етапів (поточний, проміжний і заключний), передбачає також самоконтроль і взаємоконтроль.

Пропонують такі варіанти моделей занять з мови:

Словниковий диктант. Перевірка домашнього завдання за схемами-опорами, опорними конспектами чи текстами-опорами. Перевірка й оцінювання знань студентів (взаємоперевірка, групова перевірка).

2. Операційно-пізнавальний етап

Мотивація навчальної діяльності. Оголошення теми, формулювання мети, завдань заняття. Пояснення нового матеріалу за опорними таблицями, схемами, текстами. Закріплення вивченого (самостійна робота студентів, диференційовані завдання). Перевірка. Оцінювання.

3. Корекція роботи студентів викладачем

Уточнення, доповнення. Підсумки.

4. Домашнє завдання

1. Початковий етап

З’ясування рівня знань студентів.

2. Мотиваційний етап

Мотивація навчальної діяльності. Етап «розмірковування» над темою, метою, завданнями вивчення теми. Визначення мети заняття студентами. Виокремлення проблемних («вузлових») питань. Остаточне формулювання студентами мети і завдань заняття.

3.Операційно-пізнавальний етап 

Словникова робота, створення тексту. Пояснення теорії за схемою (таблицею-опорою). Закріплення матеріалу (групова робота). Оцінювання знань студентів у групі. Взаємоперевірка й оцінювання між групами (міжгрупова робота).

4.Корекційно-оцінювальний етап

Доповнення й узагальнення. Підсумки.

5.Рекомендації до виконання домашнього завдання окремими групами студентів (диференційовані домашні завдання).

Такі моделі занять передбачають особистісний підхід до навчального процесу, організації самостійної роботи студентів, широке використання підручників тощо. Відкривають шлях до творчості, дають можливість викладачу «наповнювати» структуру заняття різноманітним дидактичним матеріалом.

 

• Перехресне навчання (Crossover Learning) – навчання у неформальних умовах, таких як кінотеатр, музей, кафе, театр, парк, виставки, громадські установи, організації та громадські заклади, підприємства, творчі студії, позаміські об’єкти інфраструктури, які можна пов’язати з освітньою метою та проблемами, що мають значення для студентів.

• Навчання через аргументацію (Learning Through Argumentation), під час якого студенти доводять своє бачення та розуміння проблеми за допомогою тактовних сперечань. 
• Випадкове навчання (Incidental Learning) – незаплановане або ненавмисне навчання, що відбувається спонтанно, іноді навіть не помітно для самого студента. Це може бути навчання під час виконання звичних щоденних справ, навчальних, пошукових звичок.
• Контекстне навчання (Context-Based Learning) дозволяє вчитися на базі наявних знань. Коли нова отримана інформація пов’язується з тією, яку ми вже добре знаємо, розуміємо і можемо встановити причинно-наслідкові зв’язки.
• Обчислювальне мислення (Computational Thinking) – підхід до розв'язання проблем, який використовує концепції та методи комп'ютерних наук. Цей підхід не обмежується виключно програмуванням, але натомість надає інструменти для аналізу, організації та розв'язання проблем у всіх сферах життя, включаючи бізнес, науку, інженерію та інші. За допомогою цієї технології студенти вчаться розв’язувати проблеми, структурувати їх, тобто оволодівати мистецтвом мислення.
• Навчання під час наукових досліджень (з дистанційними лабораторіями) (Learning By Doing Science (with remote labs)) – залучення особливих наукових інструментів та практик, що формують навички наукових досліджень, покращують концептуальне розуміння та підвищують мотивацію до навчання.
• Втілене навчання (Embodied Learning), або тілесно-орієнтоване навчання акцентується на важливості взаємодії між фізичним станом людини і її когнітивними функціями для досягнення кращого розуміння та засвоєння знань. Втілене навчання ґрунтується на визнанні того, що досвід, сприйняття і знання формуються через активність тіла людини по відношенню до світу. Це не означає, що просте залучення тіла до фізичної активності під час навчання є втіленим навчанням. Навпаки, втілене навчання відбувається тоді, коли “значення того, що вивчається, ґрунтується саме на русі та сприйнятті тіла”. Втілене навчання розвиває основні трансдисциплінарні компетенції, пов'язані з інтеграцією знань, що дозволяє студентам розвиватися як трансдисциплінарним фахівцям-практикам. Незважаючи на певні труднощі, пов'язані із застосуванням втіленого навчання в трансдисциплінарній вищій освіті, воно пропонує цінний підхід до викладання і навчання, який підтримує більш цілісний та інтегративний освітній досвід.

5) Мікровикладання

 

1. Forethought Phase. Визначення навчальних цілей для певної аудиторії (групи студентів). Цей етап передбачає мотивацію та постановку мети, визначення моделі бажаного результату та стратегії і тактики її досягнення.
2. Perfomance Phase. Фаза виконання передбачає поділ навчального матеріалу на невеликі частини (chunks) для уникнення когнітивного перевантаження та розподілу вивчення нового матеріалу на кілька коротких сесій. Ідея полягає в тому, щоб коротко, доступно і зручно ввести нову інформацію, негайно переглянути її та активно використовувати. Такий алгоритм навчальних дій залучає студентів у процес свідомого та підсвідомого осмислення навчального матеріалу та створює сприятливі психологічні умови для перенесення отриманих навичок та знань у довготривалу пам’ять. Створюючи середовище для мікронавчання, важливо враховувати три основні фактори:

• Єдина мета навчання. Кожен модуль мікронавчання має зосередитися навколо однієї конкретної навчальної цілі.
• Навчання має відбуватися невеликими модулями. Вміст має бути розбитий на мініблоки. Кожен мініблок супроводжується перевіркою розуміння вивченого матеріалу чи володіння отриманими навичками.
• Тривалість. Загальний час для виконання окремого модуля мікронавчання не повинен перевищувати 15-20 хвилин. Кожен мініблок зазвичай займає у студента близько 3-5 хвилин. Організація навчання таким способом змушує зосередитися на найважливішій інформації. 

3. Self-reflection Phase. Фаза самооцінювання та аналізу навчальних досягнень (рефлексії) допомагає студенту визначити рівень своїх навчальних досягнень порівняно з досягненнями інших студентів у групі та зі своїми попередніми успіхами. На цьому етапі дуже важливий зворотній зв'язок, при якому активно залучаються та розвиваються аналітичні навички критичного та творчого мислення.

 

Основна ідея полягає в тому, щоб використовувати найкращі аспекти як традиційного, так і онлайн-навчання для створення більш ефективного навчального процесу. Зазвичай модель blended learning може включати в себе такі елементи: 

1. Face-to-Face Driver (персональний водій): основна частина навчальної програми вивчається аудиторно в безпосередній взаємодії з викладачем, а електронне навчання є доповненням до основної програми. 
2. Rotation (обертання): навчальний час розподіляється між навчанням в аудиторії разом з викладачем та індивідуальним електронним навчанням. 
3. Flex (гнучкий шнур): основна частина навчальної програми засвоюється за допомогою електронного навчання, викладач здійснює дистанційний супровід студентів. 
4. Online Lab (інтернет-лабораторія): вся навчальна програма опановується в умовах електронного навчання в спеціально обладнаних комп’ютерною технікою аудиторіях у супроводі викладача. 
5. Self-blend (самозмішування): студенти самостійно обирають та вивчають додаткові курси, які пропонують інші заклади освіти та освітні платформи.
6. Online Driver (інтернет-водій): основна частина навчальної програми вивчається студентами за допомогою електронних ресурсів; аудиторна робота з викладачем має періодичний характер.

7) Модульно-тюторське навчання

Це інноваційний підхід в організації навчального процесу, який реалізує системно-діяльнісну стратегію управління педагогічною взаємодією:

• багатоаспектно (методологічний, змістовий, загальноосвітній, організаційний модулі);
• поетапно (модуль, модульно-тюторська програма);
• поліконцептуально (модульно-тюторські принципи та технології навчання, освітня система). 

Технологія модульно-тюторського навчання є підходом до організації навчального процесу, що базується на використанні невеликих навчальних блоків, або модулів, спрямованих на конкретні теми чи навички, та індивідуального керівництва, яке надається кожному студенту (тюторство). Основна ідея полягає в тому, щоб забезпечити гнучкість та персоналізацію навчання шляхом комбінації самостійної роботи з модулями і підтримки від тютора або наставника.

8) Симуляції / Симуляційні технології

Симуляційні технології навчання –  це підходи, що використовують віртуальні або фізичні моделі для створення умов, наближених до реальних, для тренування навичок, вирішення проблем або ознайомлення з певними ситуаціями. Ці технології можуть бути застосовані в різних галузях, включаючи медицину, авіацію, військову справу, управління кризовими ситуаціями та бізнес-освіту. Використання комп'ютерних симуляцій для навчання певних навичок або сценаріїв дозволяє формувати й удосконалювати професійні знання, вміння та навички з використанням комп’ютерних симуляторів, спеціальних фантомів, муляжів і тренажерів, які забезпечують створення віртуальної реальності (наприклад, для відпрацювання навичок техніки безпеки в лабораторії, процесів розробок корисних копалин, роботи спеціалізованої будівельної чи аграрної техніки, медичних і реабілітаційних процедур тощо). Технології симуляції віртуальної реальності можуть бути використані для безпечного отримання навичок роботи у загрозливих або важких умовах, таких як побутова пожежа, стихійні лиха, або техногенні катастрофи.

Прикладами симуляційних технологій є:

Англійська як мова викладання (English as a Medium of Instruction – EMI).

Ця технологія реалізується в просторі вищої освіти та передбачає використання англійської мови як основного засобу комунікації та викладання окремих освітніх компонентів або ж цілої освітньої програми. Це означає, що навчання на лекційних, семінарських чи практичних заняттях здійснюється англійською мовою. У процесі використання програм ЕМІ на перший план виходить саме зміст, а англійська мова стає засобом комунікації, середовищем для змісту навчання і засвоєння професійних знань, однак, водночас, і зміст стає ресурсом для вивчення мови. Програми ЕМІ занурюють слухачів у реальне англомовне середовище, де англомовна компетентність пристосовується до інформаційних потреб певної ситуації лінгвістично й екстралінгвістично.

ЕМІ зазвичай реалізується викладачами фахових дисциплін, перед якими стоїть низка викликів, а саме: рівень володіння мовою як викладача, так і студентів, володіння фаховою лексикою, триваліша підготовка до занять, використання відповідних методів викладання і підбір необхідних ресурсів, вміння надавати альтернативні пояснення. Це також вимагає відповідної підготовки з методики викладання, ефективного використання технологій, забезпечення високого рівня інтерактивності, доступності подачі матеріалу, використання супровідних вправ чи завдань і забезпечення зворотного зв’язку, а також організації відповідного підсумкового контролю.

Серед викликів реалізації програм ЕМІ є й ті, з якими стикаються студенти. Зрозуміло, що студенти із вищим рівнем володіння мовою можуть отримувати кращі оцінки, які не завжди відображатимуть якість опанування професійного контенту і, навпаки, студентам із нижчим рівнем володіння англійською мовою складніше як опрацювати, так і продемонструвати досягнення результатів вивчення фахового матеріалу. Серед інших проблем також можна відзначити створення додаткових складнощів для якісного опрацювання навчального змісту студентами, зменшення рівня їхньої впевненості, а отже, активності і залученості у процесі навчання.

Наповнення ОК, розроблення силабуса, англомовних навчальних матеріалів забирає більше часу, ніж рідною, тому варто:

Можливі активності викладача:

Лекція-дискусія — це формат проведення лекційного заняття, який поєднує традиційну лекцію з активним обговоренням та взаємодією між викладачем та аудиторією. Такий підхід дозволяє не тільки передавати знання, але й стимулювати критичне мислення, залучення слухачів до активної участі та глибшого розуміння теми.

Основні характеристики лекції-дискусії:

1. Структурована подача матеріалу:

   • Лекція починається з презентації основних концепцій, ідей та фактів від викладача.

2. Інтерактивність:

   • Викладач регулярно ставить запитання аудиторії, спонукаючи слухачів до обговорення та висловлення своїх думок.

3. Обговорення:

   • Після викладу певного матеріалу проводиться обговорення, де учасники можуть ставити запитання, ділитися своїми поглядами та отримувати зворотній зв'язок.

4. Критичне мислення:

   • Заохочується критичний аналіз представленої інформації, обговорення різних точок зору та аргументація своїх позицій.

5. Співпраця:

   • Учасники можуть працювати в групах, обговорюючи певні питання чи проблеми, а потім представляти свої висновки перед аудиторією.

Переваги лекції-дискусії:

• Залучення слухачів: Активна участь слухачів підвищує їх інтерес до теми.
• Глибше розуміння: Обговорення сприяє кращому розумінню матеріалу через обмін думками та ідеями.
• Розвиток навичок: Розвиваються навички критичного мислення, аргументації та публічних виступів.
• Зворотній зв'язок: Викладач отримує зворотній зв'язок про розуміння аудиторією матеріалу та може коригувати свою подачу.

Як проводити лекцію-дискусію:

1. Підготовка:

   • Виберіть тему та підготуйте матеріал, який буде представлено.
   • Підготуйте запитання, які будуть спонукати до обговорення.

2. Подача матеріалу:

   • Розпочніть з короткого вступу до теми.
   • Подавайте матеріал частинами, перериваючи його запитаннями для аудиторії.

3. Обговорення:

   • Дайте час слухачам обміркувати та обговорити питання.
   • Модеруйте обговорення, залучаючи різних учасників.

4. Висновки:

   • Підсумуйте ключові моменти обговорення.
   • Підведіть підсумки лекції, акцентуючи увагу на основних висновках.

Лекція-дискусія є ефективним інструментом навчання, який поєднує традиційні методи з активною взаємодією та співпрацею.

Лекція-консультація — це освітній формат, що поєднує елементи традиційної лекції та індивідуальної консультації. Основна мета такого формату — надання студентам можливості отримати відповіді на конкретні запитання, роз'яснення складних тем та індивідуальні рекомендації від викладача.

Основні характеристики лекції-консультації:

1. Подача матеріалу:

   • Коротка презентація основних аспектів теми, яка буде обговорюватися.
   • Викладач зосереджується на ключових моментах, які можуть викликати труднощі у студентів.

2. Запитання та відповіді:

   • Студенти мають можливість задавати конкретні питання щодо теми лекції або інших пов'язаних тем.
   • Викладач відповідає на запитання, пояснюючи складні моменти та надаючи додаткову інформацію.

3. Індивідуальний підхід:

   • Викладач може надати індивідуальні рекомендації кожному студенту.
   • Особлива увага приділяється питанням, які викликають найбільші труднощі.

4. Інтерактивність:

   • Студенти активно беруть участь у процесі, ставлять питання та обговорюють різні аспекти теми.
   • Можливість групового обговорення окремих питань.

Переваги лекції-консультації:

• Цільова допомога: Студенти отримують відповіді на конкретні запитання та роз'яснення саме тих аспектів, які викликають у них труднощі.
• Гнучкість: Формат дозволяє адаптуватися до потреб кожної групи студентів та індивідуальних запитів.
• Поглиблене розуміння: Завдяки детальним роз'ясненням та обговоренням складних тем студенти можуть краще зрозуміти матеріал.
• Залучення студентів: Активна участь студентів у процесі сприяє підвищенню їх мотивації та інтересу до навчання.

Як проводити лекцію-консультацію:

1. Підготовка:

   • Викладач повинен підготувати коротку презентацію з основними аспектами теми.
   • Підготуватися до можливих запитань від студентів.

2. Вступна частина:

   • Викладач починає з короткого огляду теми, акцентуючи увагу на ключових моментах.

3. Запитання та відповіді:

   • Після введення викладач запрошує студентів задавати запитання.
   • Відповідає на запитання, пояснюючи матеріал та надаючи додаткову інформацію.

4. Індивідуальні консультації:

   • Якщо є час, викладач може надати індивідуальні консультації студентам, які потребують додаткової допомоги.

5. Підсумки:

   • Викладач підсумовує основні моменти обговорення, повторює ключові концепції та дає рекомендації для подальшого вивчення.

Лекція-консультація є ефективним форматом для глибшого засвоєння матеріалу, що дозволяє студентам отримати індивідуальну допомогу та відповіді на конкретні запитання.

Лекція-бесіда — це освітній формат, який поєднує традиційну лекцію з елементами бесіди або діалогу між викладачем і студентами. Цей підхід спрямований на більш інтерактивне і залучене навчання, де студенти не лише слухають матеріал, але й активно беруть участь в обговоренні, ставлять запитання і висловлюють свої думки.

Основні характеристики лекції-бесіди:

1. Інтерактивність:

   • Викладач активно залучає студентів до процесу навчання, задає їм запитання та заохочує до висловлення думок.
   • Студенти можуть ставити питання під час лекції, а не лише в кінці.

2. Діалоговий підхід:

   • Лекція проходить у формі діалогу між викладачем і студентами, що дозволяє створити невимушену атмосферу.
   • Викладач може використовувати відкриті запитання для стимулювання обговорення і критичного мислення.

3. Гнучкість:

   • Викладач може адаптувати зміст лекції в залежності від реакції та запитів студентів.
   • Можливість глибше розглядати ті аспекти теми, які викликають найбільший інтерес або труднощі.

4. Обговорення і рефлексія:

   • Студенти обговорюють почуте, аналізують матеріал і діляться своїми думками та досвідом.
   • Викладач сприяє обговоренню, направляючи його в потрібне русло.

Переваги лекції-бесіди:

• Залучення студентів: Студенти активно беруть участь у навчальному процесі, що підвищує їхню зацікавленість та мотивацію.
• Глибше розуміння: Діалог і обговорення сприяють кращому засвоєнню матеріалу і розвитку критичного мислення.
• Індивідуальний підхід: Викладач може краще розуміти потреби та інтереси студентів, коригуючи подачу матеріалу відповідно до них.
• Навички комунікації: Студенти розвивають навички обговорення, аргументації та публічного виступу.

Як проводити лекцію-бесіду:

1. Підготовка:

   • Викладач готує план лекції, але залишає місце для гнучкості та інтерактивності.
   • Підготовка запитань, які будуть задаватись студентам під час лекції.

2. Вступна частина:

   • Викладач починає з короткого вступу, представляючи тему та основні поняття.

3. Інтерактивна частина:

   • Викладач задає студентам запитання, залучаючи їх до обговорення.
   • Студенти висловлюють свої думки, ставлять питання та дискутують.

4. Гнучкість і адаптація:

   • Викладач адаптує лекцію на основі реакції студентів, фокусується на найбільш важливих або цікавих аспектах теми.

5. Підсумки:

   • Викладач підводить підсумки обговорення, повторює ключові моменти та відповідає на останні запитання.

Лекція-бесіда є ефективним форматом для створення активного і залученого навчального середовища, що сприяє кращому засвоєнню матеріалу та розвитку навичок критичного мислення і комунікації.

Лекція зі зворотним зв'язком — це освітній формат, який передбачає активну взаємодію між викладачем та студентами. Основна мета такого формату полягає в тому, щоб отримати від студентів зворотний зв'язок щодо розуміння ними матеріалу та адаптувати подачу інформації відповідно до їх потреб. Це допомагає забезпечити краще засвоєння матеріалу і дозволяє викладачу оперативно коригувати свій підхід.

Основні характеристики лекції зі зворотним зв'язком:

1. Інтерактивність:

   • Викладач постійно взаємодіє зі студентами, ставить їм запитання та отримує відповіді.
   • Студенти активно залучаються до процесу, висловлюють свої думки та задають питання.

2. Оцінка розуміння:

   • Викладач регулярно перевіряє розуміння студентами матеріалу, використовуючи різні методи (опитування, тестування, обговорення).
   • Отримані дані використовуються для коригування подачі матеріалу.

3. Адаптація:

   • Викладач змінює темп, глибину і способи подачі матеріалу на основі зворотного зв'язку.
   • Особлива увага приділяється складним темам, які викликають труднощі у студентів.

4. Залучення технологій:

   • Використання технологій для отримання зворотного зв'язку в режимі реального часу (наприклад, онлайн-опитування, інтерактивні платформи, чати).

Переваги лекції зі зворотним зв'язком:

• Покращене розуміння: Студенти отримують можливість одразу ж отримати роз'яснення незрозумілих моментів.
• Адаптивність: Викладач може швидко реагувати на потреби аудиторії і змінювати свій підхід.
• Активне навчання: Студенти залучені до процесу, що підвищує їхню зацікавленість і мотивацію.
• Розвиток критичного мислення: Обговорення і зворотний зв'язок сприяють розвитку критичного мислення у студентів.

Як проводити лекцію зі зворотним зв'язком:

1. Підготовка:

   • Викладач готує матеріал і планує моменти для отримання зворотного зв'язку.
   • Підготовка інструментів для збирання зворотного зв'язку (наприклад, опитування, тести).

2. Вступна частина:

   • Викладач представляє тему і коротко окреслює основні моменти, які будуть розглянуті.

3. Основна частина:

   • Викладач подає матеріал, регулярно ставить запитання студентам для перевірки розуміння.
   • Використовуються інтерактивні методи для збору зворотного зв'язку (онлайн-опитування, групові обговорення).

4. Аналіз зворотного зв'язку:

   • Викладач аналізує отриманий зворотний зв'язок і адаптує подачу матеріалу відповідно до потреб студентів.
   • За необхідності викладач пояснює складні моменти, на які вказали студенти.

5. Підсумки:

   • Викладач підсумовує основні моменти лекції, повторює ключові концепції та відповідає на останні запитання.
   • Можливо провести підсумкове опитування для оцінки рівня засвоєння матеріалу.

Лекція зі зворотним зв'язком є ефективним методом навчання, який дозволяє викладачу оперативно реагувати на потреби студентів, забезпечуючи глибше і якісніше засвоєння матеріалу.

Проблемна лекція — це освітній формат, який спрямований на активне залучення студентів до процесу навчання через постановку та вирішення проблемних ситуацій або питань. Метою такого підходу є розвиток критичного мислення, аналітичних навичок та здатності вирішувати складні задачі.

Основні характеристики проблемної лекції:

1. Постановка проблеми:

   • Викладач представляє студентам проблему або питання, яке потребує розв'язання.
   • Проблема може бути теоретичною або практичною, пов'язаною з матеріалом курсу.

2. Аналіз та обговорення:

   • Студенти аналізують проблему, виявляють ключові аспекти та обговорюють можливі підходи до її вирішення.
   • Викладач сприяє обговоренню, направляючи його у потрібне русло та задаючи додаткові запитання.

3. Розробка гіпотез та рішень:

   • Студенти розробляють гіпотези щодо можливих рішень проблеми.
   • Викладач допомагає перевірити ці гіпотези, надаючи необхідну інформацію та ресурси.

4. Прийняття рішення:

   • Студенти обирають найбільш обґрунтоване рішення на основі аналізу та обговорення.
   • Викладач оцінює рішення студентів, надає зворотний зв'язок та пропонує додаткові перспективи.

5. Рефлексія:

   • Студенти оцінюють процес вирішення проблеми, аналізують свої дії та результати.
   • Викладач підсумовує лекцію, акцентуючи увагу на основних висновках та уроках.

Переваги проблемної лекції:

• Розвиток критичного мислення: Студенти вчаться аналізувати ситуації, оцінювати різні підходи та приймати обґрунтовані рішення.
• Активне залучення: Проблемні ситуації стимулюють інтерес і мотивацію студентів, залучають їх до активного навчання.
• Практичні навички: Студенти отримують досвід вирішення реальних проблем, що є важливим для їх майбутньої професійної діяльності.
• Співпраця та комунікація: Робота в групах сприяє розвитку навичок співпраці та комунікації.

Як проводити проблемну лекцію:

1. Підготовка:

   • Викладач готує проблемну ситуацію або питання, яке буде обговорюватися на лекції.
   • Підготовка необхідних матеріалів та ресурсів для аналізу проблеми.

2. Вступна частина:

   • Викладач коротко вводить у тему, окреслює основні поняття та представляє проблему.

3. Аналіз проблеми:

   • Студенти аналізують проблему, виявляють ключові питання та аспекти.
   • Викладач допомагає, задаючи запитання та направляючи обговорення.

4. Розробка рішень:

   • Студенти працюють над розробкою гіпотез та можливих рішень.
   • Викладач надає підтримку та додаткову інформацію.

5. Обговорення та прийняття рішення:

   • Студенти представляють свої рішення та обговорюють їх з групою.
   • Викладач оцінює рішення, надає зворотний зв'язок та обговорює альтернативні підходи.

6. Підсумки та рефлексія:

   • Викладач підсумовує основні моменти лекції, акцентує увагу на ключових висновках.
   • Студенти рефлексують над процесом вирішення проблеми та роблять висновки для майбутнього навчання.

Проблемна лекція є ефективним методом навчання, який стимулює студентів до активного мислення, аналізу та прийняття рішень, що робить навчання більш інтерактивним та практично орієнтованим.

Т'юторіум — це освітній формат, який поєднує елементи індивідуальних консультацій та групових занять, спрямованих на глибше засвоєння матеріалу та розвиток навичок студентів. 

Основні характеристики т'юторіуму:

1. Індивідуальний підхід:

   • Т'юторіум може проводитися в малих групах або індивідуально.
   • Викладач або т'ютор приділяє увагу потребам і питанням кожного студента.

2. Поглиблене вивчення матеріалу:

   • Студенти отримують можливість глибше розглянути та зрозуміти матеріал, який вивчається на лекціях.
   • Т'ютори допомагають студентам розв'язувати складні завдання, готуватися до іспитів або виконувати дослідницькі проекти.

3. Активне навчання:

   • Студенти активно залучаються до процесу навчання через дискусії, групові проекти та практичні завдання.
   • Відбувається обговорення ідеї, що сприяє кращому засвоєнню знань.

4. Зворотний зв'язок:

   • Т'ютор надає постійний зворотний зв'язок щодо успіхів студентів, вказуючи на сильні та слабкі сторони.
   • Студенти можуть отримати індивідуальні рекомендації щодо покращення своїх результатів.

5. Розвиток навичок:

   • Т'юторіум сприяє розвитку не лише академічних знань, але й навичок критичного мислення, дослідницької роботи, комунікації та співпраці.

Переваги т'юторіуму:

• Персоналізоване навчання: Індивідуальний підхід дозволяє враховувати особливості та потреби кожного студента.
• Глибоке розуміння матеріалу: Завдяки поглибленому вивченню та обговоренню, студенти краще розуміють складні концепції.
• Підтримка та мотивація: Т'ютори надають підтримку студентам, що підвищує їхню мотивацію до навчання.
• Розвиток дослідницьких навичок: Т'юторіуми часто включають роботу над дослідницькими проектами, що сприяє розвитку наукових навичок.

Як проводити т'юторіум:

1. Підготовка:

   • Т'ютор підготовлює матеріали та завдання, які будуть обговорюватися на занятті.
   • Визначаються цілі та завдання т'юторіуму для кожної групи або студента.

2. Проведення заняття:

   • Т'ютор починає заняття з огляду теми та постановки проблемних питань.
   • Студенти активно беруть участь у обговореннях, виконують практичні завдання та вирішують проблеми.

3. Зворотний зв'язок:

   • Т'ютор надає зворотний зв'язок щодо виконання завдань, акцентуючи увагу на успіхах та областях для покращення.
   • Студенти можуть задавати питання та отримувати роз'яснення.

4. Підсумки та рефлексія:

   • Підведення підсумків заняття, обговорення основних висновків.
   • Студенти рефлексують над тим, що вони дізналися та як вони можуть застосувати нові знання.

Т'юторіум є важливою складовою сучасної освіти, яка допомагає студентам глибше зрозуміти матеріал, розвивати навички та отримувати підтримку у навчанні.

Колоквіум — це академічне зібрання, на якому обговорюються певні наукові або навчальні теми. Формат колоквіуму може варіюватися від формальних лекцій до більш інтерактивних дискусій, але його основною метою є обмін знаннями та ідеями серед учасників.

Основні характеристики колоквіуму:

1. Тематичність:

   • Кожен колоквіум зосереджується на конкретній темі або проблемі, яка є актуальною для учасників.
   • Тема може бути пов'язана з певною дисципліною, дослідницьким питанням або актуальною науковою проблемою.

2. Формат:

   • Колоквіум може включати виступи запрошених доповідачів, презентації досліджень, обговорення та дискусії.
   • Часто формат передбачає можливість для запитань та відповідей, що сприяє активному обміну думками.

3. Учасники:

   • Учасниками колоквіуму можуть бути студенти, викладачі, дослідники та інші фахівці в певній галузі.
   • Можуть брати участь як представники однієї установи, так і запрошені гості з інших організацій.

4. Цілі:

   • Поглиблене вивчення та обговорення конкретної теми.
   • Обмін знаннями та досвідом між учасниками.
   • Розвиток навичок критичного мислення та наукової комунікації.
   • Генерація нових ідей та напрямків для подальших досліджень.

Переваги колоквіуму:

• Обмін знаннями: Учасники можуть ділитися своїми знаннями та досвідом, отримуючи нову інформацію від колег.
• Мережеві можливості: Колоквіуми сприяють встановленню професійних зв'язків між учасниками, що може бути корисним для подальших досліджень та співпраці.
• Розвиток професійних навичок: Участь у колоквіумах сприяє розвитку навичок публічного виступу, дискусії та критичного мислення.
• Актуалізація знань: Учасники можуть дізнатися про нові дослідження, методи та підходи у своїй галузі.

Як організувати колоквіум:

1. Вибір теми:

   • Оберіть актуальну та цікаву тему, яка буде корисною для цільової аудиторії.
   • Залучіть експертів, які можуть виступити з доповідями або презентаціями.

2. Підготовка програми:

   • Складіть програму колоквіуму, включаючи час для виступів, дискусій та перерв.
   • Розішліть запрошення учасникам та заплануйте технічні аспекти (приміщення, обладнання тощо).

3. Проведення заходу:

   • Відкрийте колоквіум з вітальним словом та представленням програми.
   • Керуйте часом, забезпечуючи можливість для запитань та відповідей після кожного виступу.

4. Підсумки:

   • Підведіть підсумки заходу, зазначивши ключові моменти та висновки.
   • Зберіть відгуки учасників для покращення організації майбутніх заходів.

Колоквіум є важливим інструментом для академічної спільноти, сприяючи обміну знаннями, розвитку професійних навичок та налагодженню наукових контактів.

Бінарна лекція, або лекція вдвох, це освітній формат, у якому два викладачі або експерти виступають спільно перед аудиторією, ділиться часом для виступу та спільно обговорюють певну тему. Цей підхід дозволяє введення різних поглядів, досвіду та експертності в обговорення однієї теми, що робить лекцію більш динамічною та цікавою для слухачів.

Основні характеристики бінарної лекції:

1. Співпраця двох викладачів або експертів:

   • Обидва викладачі або експерти мають можливість виступати з різних точок зору на одну тему.
   • Їхні виступи можуть доповнювати один одного або представляти різні аспекти проблеми.

2. Динаміка обговорення:

   • Лекція вдвох зазвичай має більш живе та інтерактивне обговорення, оскільки викладачі можуть обмінюватися думками, запитаннями та відповідями прямо під час виступу.

3. Різноманітність підходів:

   • Викладачі можуть використовувати різні методи навчання та презентації матеріалу, що дозволяє краще адаптуватися до різних стилів навчання учасників.

4. Залучення аудиторії:

   • Учасники можуть бути залучені до дискусії, задавати питання обома викладачам і отримувати різні точки зору на відповіді.

Бінарні лекції часто використовуються для розширення перспективи на тему, поглиблення обговорення та залучення слухачів до активної участі у навчальному процесі.

Проблемна лекція — це освітній формат, який спрямований на активне залучення студентів до процесу навчання через постановку та вирішення проблемних ситуацій або питань. Метою такого підходу є розвиток критичного мислення, аналітичних навичок та здатності вирішувати складні задачі.

Основні характеристики проблемної лекції:

1. Постановка проблеми:

   • Викладач представляє студентам проблему або питання, яке потребує розв'язання.
   • Проблема може бути теоретичною або практичною, пов'язаною з матеріалом курсу.

2. Аналіз та обговорення:

   • Студенти аналізують проблему, виявляють ключові аспекти та обговорюють можливі підходи до її вирішення.
   • Викладач сприяє обговоренню, направляючи його у потрібне русло та задаючи додаткові запитання.

3. Розробка гіпотез та рішень:

   • Студенти розробляють гіпотези щодо можливих рішень проблеми.
   • Викладач допомагає перевірити ці гіпотези, надаючи необхідну інформацію та ресурси.

4. Прийняття рішення:

   • Студенти обирають найбільш обґрунтоване рішення на основі аналізу та обговорення.
   • Викладач оцінює рішення студентів, надає зворотний зв'язок та пропонує додаткові перспективи.

5. Рефлексія:

   • Студенти оцінюють процес вирішення проблеми, аналізують свої дії та результати.
   • Викладач підсумовує лекцію, акцентуючи увагу на основних висновках та уроках.

Переваги проблемної лекції:

• Розвиток критичного мислення: Студенти вчаться аналізувати ситуації, оцінювати різні підходи та приймати обґрунтовані рішення.
• Активне залучення: Проблемні ситуації стимулюють інтерес і мотивацію студентів, залучають їх до активного навчання.
• Практичні навички: Студенти отримують досвід вирішення реальних проблем, що є важливим для їх майбутньої професійної діяльності.
• Співпраця та комунікація: Робота в групах сприяє розвитку навичок співпраці та комунікації.

Як проводити проблемну лекцію:

1. Підготовка:

   • Викладач готує проблемну ситуацію або питання, яке буде обговорюватися на лекції.
   • Підготовка необхідних матеріалів та ресурсів для аналізу проблеми.

2. Вступна частина:

   • Викладач коротко вводить у тему, окреслює основні поняття та представляє проблему.

3. Аналіз проблеми:

   • Студенти аналізують проблему, виявляють ключові питання та аспекти.
   • Викладач допомагає, задаючи запитання та направляючи обговорення.

4. Розробка рішень:

   • Студенти працюють над розробкою гіпотез та можливих рішень.
   • Викладач надає підтримку та додаткову інформацію.

5. Обговорення та прийняття рішення:

   • Студенти представляють свої рішення та обговорюють їх з групою.
   • Викладач оцінює рішення, надає зворотний зв'язок та обговорює альтернативні підходи.

6. Підсумки та рефлексія:

   • Викладач підсумовує основні моменти лекції, акцентує увагу на ключових висновках.
   • Студенти рефлексують над процесом вирішення проблеми та роблять висновки для майбутнього навчання.

Проблемна лекція є ефективним методом навчання, який стимулює студентів до активного мислення, аналізу та прийняття рішень, що робить навчання більш інтерактивним та практично орієнтованим.

Набуття студентами навичок пошуку і аналізу фінансової інформації та розробки практичних рекомендацій щодо удосконалення фінансових послуг банків, а також засвоєння основних принципів та обґрунтування пріоритетних напрямів підвищення ефективності функціонування комерційних банків на ринку фінансових

послуг.

Сфера використання – форма організації освітньої діяльності (необхідне підкреслити або додати те, чого немає у переліку): лекції, лабораторні, практичні, семінарські заняття, екзамени, заліки, консультації, у курсовому та дипломному проектуванні, у виховному процесі, науково-дослідній, самостійній роботі студента.

перевагою розробки є забезпечення комплексного засвоєння студентами матеріалу, що передбачає не лише систематизацію отриманих знань, але й оцінку рівня самостійної роботи. Ситуативна вправа має творчий характер і передбачає застосування знань, умінь і навичок при виконанні нестандартних завдань, обґрунтуванні напрямів та розробці пропозицій із використанням зайвих та неповних даних.

Спеціальність: 072 Фінанси, банківська справа та страхування, Освітня програма: Фінанси,банківська справа, страхування та фондовий ринок

Навчальна дисципліна, для якої призначена розробка: Ринок фінансових послуг.

З якого часу використовується розробка у навчальному процесі з 2010 р.

Анотація розробки (основний зміст розробки) у ситуації досліджуються особливості надання фінансових послуг комерційними банками у порівнянні з іншими інституціями. Виконання кейсу передбачає систематизацію інформації та проведення порівняльного аналізу діяльності банку у різних сегментах ринку фінансових послуг, законодавчо-нормативної бази, закономірностей функціонування ринку фінансових послуг в Україні на основі вивчення діяльності конкретного учасника ринку. Для візуалізації результатів роботи використовується коворкінгова

платформа Miro.

1. Модифікаційна – пов’язана з удосконаленням відомих методик.

2. Комбінаторна – полягає у поєднанні нових та відомих ідей.

3. Авторська – впровадження оригінальних ідей, форм, методів навчання).

Публікації за темою розробки: відсутні

Дана інноваційна розробка може бути розповсюджена на електронних носіях або розміщена в мережі

Інтернет для онлайн-перегляду. Останній варіант дозволяє використовувати розробку в дистанційній формі

навчання.

Контактний телефон: 096-600-8199

 Ділова гра:
«Організація процесу кредитування в комерційному банку»,
Мельник Леонід Васильович, д.е.н., завідувач кафедри фінансів та економічної
безпеки;
Дума Вікторія Леонідівна, к.е.н., доцент кафедри підприємництва і міжнародного
бізнесу
Мета розробки:
Набуття студентами практичних навичок щодо організації процесу кредитування в комерційному банку та визначення кредитоспроможності позичальника задля зменшення кредитних ризиків та підвищення рівня фінансово-економічної безпеки банківських установ.
Сфера використання – форма організації освітньої діяльності (необхідне підкреслити або додати те, чого немає у переліку): лекції, лабораторні, практичні, семінарські заняття, екзамени, заліки, консультації, у курсовому та дипломному проектуванні, у виховному процесі, науково-дослідній, самостійній роботі студента.
Переваги Вашої розробки порівняно з традиційними технологіями (методами навчання): перевагою розробки є забезпечення комплексного засвоєння студентами матеріалу за допомогою моделювання процесу діяльності спеціалістів банківських установ щодо вироблення й прийняття управлінських рішень з питань надання кредитів підприємствам на основі вивчення та аналізу їх кредитоспроможності і кредитної історії.
Спеціальність: 072 Фінанси, банківська справа та страхування, Освітня програма: Фінанси, банківська справа, страхування та фондовий ринок»; 073 Менеджмент, Освітня програма: Управління фінансово-економічною безпекою.
Навчальна дисципліна, для якої призначена розробка:
«Банківська система»; «Організація та управління системою фінансово-економічної безпеки банків»
З якого часу використовується розробка у навчальному процесі: З 2022 р.
Анотація розробки (основний зміст розробки)
У діловій грі за допомогою імітаційної моделі процесу кредитування учасники, що організовані в команди, виконують професійні функції спеціалістів банку, проводять оцінювання кредитоспроможності підприємств та приймають управлінські рішення щодо надання кредитів, водночас забезпечуючи належний рівень фінансової безпеки банківських установ.
Характеристика інноваційності розробки (підкреслити необхідне):
1. Модифікаційна – пов’язана з удосконаленням відомих методик.
2. Комбінаторна – полягає у поєднанні нових та відомих ідей.
3. Авторська – впровадження оригінальних ідей, форм, методів навчання).
Публікації за темою розробки: відсутні
У якій формі може бути розповсюджена інноваційна розробка: Дана інноваційна розробка може бути розміщена в мережі Інтернет для онлайн-перегляду.
Контактний телефон: 0970172205.

Технологія проблемного навчання:
«Аналіз забезпеченості бюджетними ресурсами регіонів України та оцінка
рівня їх бюджетної безпеки.
Мельник Лариса Михайлівна, к.е.н., доцент кафедри трудових ресурсів і підприємництва
Мета розробки:
Застосовування та поглиблення знань у сфері формування місцевих бюджетів при оцінці рівня фінансової безпеки регіонів за допомогою інструментів коворкінгової платформи Miro.
Сфера використання – форма організації освітньої діяльності (необхідне підкреслити або додати те,
чого немає у переліку): лекції, лабораторні, практичні, семінарські заняття, екзамени, заліки, консультації, у дипломному проектуванні, у виховному процесі, науково-дослідній, самостійній роботі студента.
Переваги Вашої розробки порівняно з традиційними технологіями (методами навчання): перевагою розробки є формування у здобувачів компетентностей, необхідних для вибору та використання інструментів менеджменту під час розв’язання складних спеціалізованих задач у сфері управління місцевими бюджетами та підвищення величини бюджетного потенціалу регіонів.
Використання коворкінгової платформи Miro дозволяє удосконалити навички використання інформаційних та комунікаційних технологій.
Крім того, у процесі виконання завдань удосконалюються аналітичні навички, здатність логічно обґрунтовувати свою позицію, здатність до комплексного вирішення проблеми, здатність оцінювати індикатори безпеки та приймати управлінські рішення щодо нарощування бюджетного потенціалу місцевих фінансів.
Спеціальність: 072 Фінанси, банківська справа та страхування, Освітня програма: Фінанси, банківська справа та страхування
Навчальна дисципліна, для якої призначена розробка: Формування місцевих бюджетів.
З якого часу використовується розробка у навчальному процесі: З 2020 р.
Анотація розробки (основний зміст розробки)
Виконання завдання передбачає комплексний аналіз джерел формування та напрямків використання фінансових ресурсів зведених бюджетів регіонів України і на цій основі оцінку рівня бюджетної безпеки на регіональному рівні та визначення шляхів підвищення бюджетного потенціалу регіонів. При цьому результати роботи візуалізуються за допомогою інструментів коворкінгової платформи Miro.
Характеристика інноваційності розробки (підкреслити необхідне):
1. Модифікаційна – пов’язана з удосконаленням відомих методик.
2. Комбінаторна – полягає у поєднанні нових та відомих ідей.
3. Авторська – впровадження оригінальних ідей, форм, методів навчання).
Публікації за темою розробки:
Монографія Мельник Л.М., Дума В.Л. Формування бюджетного потенціалу місцевих фінансів: монографія. Київ: Кондор, 2019. 216 с. (Рекомендовано вченою радою Національного університету водного господарства та природокористування. Протокол № 2 від 15березня 2019 р).
У якій формі може бути розповсюджена інноваційна розробка:
Дана інноваційна розробка може бути розповсюджена на електронних носіях, що дозволяє використовувати розробку в дистанційній формі навчання.

Контактний телефон: 0680259735

 Технологія проблемного навчання:
„Аналіз загроз на основі SWOT-аналізу”,
Кондрацька Наталія Миколаївна, к.е.н., доцент кафедри фінансів економічної
безпеки
Мета розробки: Застосовування та поглиблення знань у сфері оцінки зовнішні та внутрішніх загроз, SWOT-аналізу при
проектуванні комплексних систем безпеки за допомогою інструментів коворкінгової платформи Miro.
Сфера використання – форма організації освітньої діяльності (необхідне підкреслити або додати те, чого немає у переліку): лекції, лабораторні, практичні, семінарські заняття, екзамени, заліки, консультації, у курсовому та дипломному проектуванні, у виховному процесі, науково-дослідній, самостійній роботі студента.
Переваги Вашої розробки порівняно з традиційними технологіями (методами навчання): перевагою розробки є формування у здобувачів компетентностей, необхідних для вибору та використання концепцій, методів та інструментів менеджменту під час розв’язання складних спеціалізованих задач у сфері управління фінансово-економічною безпекою. Викристання коворкінгової платформи Miro дозволяє удосконалити навички використання інформаційних та комунікаційних технологій. Крім того, у процесі виконання завдань удосконалюються аналітичні навички, здатність логічно обґрунтовувати свою позицію, здатність до комплексного вирішення проблеми, здатність оцінювати ризики та приймати рішення.
Спеціальність: 073 Менеджмент, Освітня програма: Управління фінансово-економічною безпекою
Навчальна дисципліна, для якої призначена розробка: Організація та управління системою фінансово-економічної безпеки підприємства.
З якого часу використовується розробка у навчальному процесі: З 2020 р.
Анотація розробки (основний зміст розробки)
Виконання завдання передбачає комплексний аналіз діяльності підприємства і на його основі виділення сильних та слабких сторін конкретного підприємства, виділення можливостей та загроз фінансово- економічної безпеки. При цьому результати роботи візуалізуються за допомогою інструментів
коворкінгової платформи Miro.
Характеристика інноваційності розробки (підкреслити необхідне):
1. Модифікаційна – пов’язана з удосконаленням відомих методик.
2. Комбінаторна – полягає у поєднанні нових та відомих ідей.
3. Авторська – впровадження оригінальних ідей, форм, методів навчання).
Публікації за темою розробки: відсутні
У якій формі може бути розповсюджена інноваційна розробка: Дана інноваційна розробка може бути розповсюджена на електронних носіях або розміщена в мережі Інтернет для онлайн-перегляду. Останній варіант дозволяє використовувати розробку в дистанційній формі навчання.

Контактний телефон: 096-600-8199

Використання конспектів-схем та опорних конспектів лекцій при вивченні соціально-гуманітарних дисципліни
Олексін Ю.П., д.пед.н., професор, завідувач кафедри суспільних дисциплін; Шевчук
Т.Є.., к.пед.н., доцент.
Мета розробки: Використання ефективної форми наочності в навчанні. Конспект-схема дає цілісне уявлення
матеріалу, наочну основу сприйняття, а також є наочним засобом його пояснення. Конспекти-схеми готують студентів до аналізу і синтезу, класифікації й узагальнення, підходу до розуміння структури об'єкта, організовують початок самостійної роботи студентів.
Сфера використання – форма організації освітньої діяльності (необхідне підкреслити або додати те, чого немає у переліку):лекції, лабораторні, практичні, семінарські заняття, екзамени, заліки, консультації, у курсовому та дипломному проектуванні, у виховному процесі, науково-дослідній, самостійній роботі студента.
Переваги Вашої розробки порівняно з традиційними технологіями (методами навчання): Конспект-схема як форма цілеспрямованого підбору матеріалу орієнтує на те, які положення і факти мають принципове значення, які цифри і факти суспільного сьогодення необхідно запам'ятати, де їх можна застосовувати на практиці і т.п. Пояснення сутності досліджуваних явищ, доповнене конспектом-схемою, скорочує час на передачу всього обсягу інформації. Використання запропонованої розробки сприяє здатності студентам структурувати матеріал в схеми, таблиці, графіки та ін., розвиває розумову діяльність студентів, а також сприяє теоретичному і методичному росту самого викладача.
Напрям підготовки, для якої призначена розробка (за переліком напрямів підготовки та
спеціальностей):
053 Психологія.
014.03 Середня освіта (Історія)
011 Освітні, педагогічні науки.
ОСВІТНЬО-ПРОФЕСІЙНА ПРОГРАМА
«Соціально-виховна робота з дітьми та молоддю» ID16490
Навчальна дисципліна, для якої призначена розробка:
Соціологія. Політологія. Інші гуманітарні та суспільні дисципліни.
З якого часу використовується розробка у навчальному процесі: З 2013 р.
Анотація розробки (основний зміст розробки)
Сучасна дидактика підтверджує, що краще запам'товується матеріал невеличкий за обсягом. Мова йде не про зниження теоретичного рівня базових знань, а про структуризацію, систематизацію й упорядкування знань з навчальної дисципліни. Такою допоміжною формою навчання може бути конспект-схема як форма подання базової, опорної інформації під час лекції.
Використання конспектів-схем лекцій – ефективна форма наочності в навчанні. Конспект-схема дає цілісне уявлення матеріалу, наочну основу сприйняття, а також є наочним засобом його пояснення.
Конспекти-схеми готують студентів до аналізу і синтезу, класифікації й узагальнення, підходу до розуміння структури об'єкта, організовують початок самостійної роботи студентів.
Конспект-схема як форма цілеспрямованого підбору матеріалу орієнтує на те, які положення і факти мають
принципове значення, які цифри і факти необхідно запам'ятати, де їх можна застосовувати на практиці і т.п.
Пояснення сутності досліджуваних явищ, доповнене конспектом-схемою, скорочує час на передачу всього обсягу інформації.
Структурування матеріалу в схемах розвиває не тільки розумову діяльність студентів, а й сприяє теоретичному і методичному росту самого викладача.
При розробці конспектів-схем з навчальної дисципліни доцільно:
1. Визначити о'єм матеріалу, що повинен бути включений у конспект-схему.
2. Чітко усвідомити зв'язок даного матеріалу з попереднім і наступним розділами курсу.
3. Весь матеріал, що підлягає схематичному аналізу, розподілити на основні частини.
4. Продумати логічний зв'язок між частинами (блоками), а також варіанти їхнього графічного
зображення.
5. Детально продумати кожний фрагмент конспекту-схеми.
6. Виділити опорні слова, формули, факти, показати їхній взаємозв'язок.
7. Продумати форму зображення.
8. Накреслити перший варіант схеми.
9. Остаточно доробити конспект- схему й обговорити з колегами.
10. Провести апробацію конспекту-схеми в студентській аудиторії.
Розробка конспекту-схеми – процес трудомісткий. Складність полягає як у доборі інформації, так і у її формі зображення. При складанні схеми варто звертати увагу на значущість інформації, виділення моментів, які потрібно зрозуміти, запам'ятати, за допомогою яких можна знайти додаткову інформацію і визначити, де вона буде використана.
Вимоги, що пред’являються до конспектів-схем: інформативність і науковість, відповідність формі та засобу представлення інформації, відокремлення головного, продумана дозованість інформації, естетичність.
При перевірці знань по деяких темах студентам спочатку можна дозволити користуватися конспектом-схемою, надати завдання, розкрити зміст окремого блоку конспекту, навести змістовний приклад і т.п. Але конспект-схему не можна перетворювати в шпаргалку, хоча на першій стадії засвоєння або при повторенні матеріалу схема може бути корисна. Варто уникати одноманітності в методиці користування схемами і диференціювати навчальні завдання за зростаючою складністю.
Засобом візуального супроводження аудиторних занять є також опорний конспект. Опорний конспект – це робочий зошит, який може мати таку структуру: саме опорний конспект лекцій і мінісловник.
Кожна нова тема опорного конспекту відкривається початковим блоком, де наведено найменування теми лекції та її тезисне викладення, яке повністю розкривається лише під час самої лекції. Крім того, у початковому блоці наведено список навчальної літератури, яка підлягає вивченню. Бажано з першого заняття забезпечити кожного студента набором опорних конспектів з курсу.
Технологія навчання за допомогою опорних конспектів за умови систематичних занять з боку студентів сприяє розумінню та ефективному опануванню основних положень навчального курсу.
Характеристика інноваційності розробки (підкреслити необхідне):
1. Модифікаційна – пов’язана з удосконаленням відомих методик.
2. Комбінаторна – полягає у поєднанні нових і відомих ідей.
3. Авторська – впровадження оригінальних ідей, форм, методів навчання).
Публікаці
1. Шевчук Т. Є. Технологія застосування опорних схем-конспектів в курсі «Соціологія» / Т.Шевчук, О. Стасюк // Нова педагогічна думка: Науково-методичний журнал. – № 1. – Рівне, 2012. – С. 95–97.
2. Шевчук Т. Є. Викладання дисципліни «Соціологія» з використанням методу опорних
конспектів / Тамара Шевчук // Нова педагогічна думка: Наук.-метод. журнал. – № 1. – Рівне, 2013. – С. 18–23.
3. Шевчук Т. Є. Особливості вивчення гуманітарних дисциплін студентами технічних ВНЗ / Тамара Шевчук // Дидактика Яна Амоса Коменського: від минулого до сьогодення:
матеріали ІІІ Міжнародної Інтернет-конференції, Умань, 6 листопада 2015 року // FOLIACOMENIANA: вісник Польсько-української науково-дослідної лабораторії
дидактики імені Я. А. Коменського / гол. ред. Муковіз О.П. – Умань : ФОП Жовтий О. О.,
2015. – С. 139–142.
4. Шевчук Т. Є. Дидактичні можливості використання засобів наочності в процесі вивчення соціально-гуманітарних дисциплін у технічних ВНЗ / Тамара Шевчук // Актуальні
дослідження в соціальній сфері: матеріали міжнародної науково-практичної конференції
(Одеса, 17 листопада 2015 р.) / гол. ред. В. В. Корнещук. – Одеса : видавець Букаєв Вадим
Вікторович, 2015. – С. 265–267.
5. Шевчук Т. Є. Роль гуманітарної підготовки в технічному ВНЗ / Тамара Шевчук // Науковий
вісник Миколаївського Національного університету імені В. О. Сухомлинського.
Педагогічні науки: збірник наукових праць / За ред. проф. А. Л. Ситченка. – № 1 (52), 2016. – Миколаїв : МНУ імені В. О. Сухомлинського, 2016. – С. 70–76.
6. Шевчук Т. Є. Особливості гуманітарної підготовки в технічному ВНЗ: проблеми і
перспективи / Тамара Шевчук // Pedagogy and psychology: Міжнародний науковий журнал.
– IV(39), Issue: 79, 2016. – Будапешт. – С. 74–79.
7. Шевчук Т. Є. Важливість гуманітарної підготовки для майбутніх фахівців механічної
інженерії в технічних ВНЗ / Тамара Шевчук // Молодь і ринок: Наук.-педагогічний журнал
№ 3 (134). – 2016. – Дрогобич. – C. 140–145.
8. Шевчук Т. Є. Гуманітарна підготовка в технічних ВНЗ України / Тамара Шевчук // Нова педагогічна думка: Науково-методичний журнал № 1 (85). – Рівне, 2016. – С. 95–97.
9. Шевчук Т. Є. Використання принципу наочності при вивченні соціально-гуманітарних дисциплін студентами технічних ВНЗ / Tamara Shevchuk // Proceedings of the VIII International Academic Congress «Development of Countries in Asia, Africa and Europe: Past, Present and Future» (Republic of Korea Seoul 3-5 November 2015). Volume ІІ. «Seoul National University Press», 2016. – Р. 398–402.
10. Шевчук Т. Є. Гуманітарна підготовка майбутніх фахівців механічної інженерії в
технічному ВНЗ / Тамара Шевчук // Теорія і практика професійної підготовки фахівців у
контексті загальноєвропейських інтеграційних процесів: матеріали Всеукраїнської наук.-
практ. конференції (Житомир, 20-21 квітня 2016 р.) / гол. ред. С. С. Вітвіцька. – Житомир,
2016.
11. Шевчук Т. Є. Проблеми гуманітарної підготовки у вітчизняних технічних ВНЗ / Тамара Шевчук // Професійна підготовка фахівця в контексті потреб сучасного ринку праці: матеріали Всеукр. наук.-практич. інтернет-конф., 17 лютого 2016 р. [Електронний ресурс]. – Вінниця, ВНАУ, 2016. – С. 311–320 – Режим доступу – http:// socrates. vsau.org/repository/getfile/10319.pdf
12. Шевчук Т.Є., Олексін Ю.П. Роль гуманітарної підготовки у створенні освітнього
середовища в технічному вищому навчальному закладі / Тамара Шевчук // Оновлення змісту, форм та методів навчання і виховання в закладах освіти: Збірник наукових праць.
Наукові записки РДГУ. Випуск 16 (59). – Рівне: РДГУ, 2017. – С.109 -113.
13. Суспільні дисципліни як засіб формування цивілізаційної компетентності здобувачів
освіти: Монографія / Кочубей А.В., Кристопчук Т.Є., Оксентюк Н.В., Олексін Ю.П., Сокаль
В.А., Сталовєрова Г.В., Чернюк І.А., Шевчук Т.Є., Якубовськаа С.С. – Рівне: ФОП Зламан
М.М., 2018. – 249 с.

У якій формі може бути розповсюджена інноваційна розробка: Задекларована інноваційна розробка може бути розповсюджена на електронних носіях або розміщена в мережі Інтернет для онлайн-перегляду, розробку можна використовувати для дистанційної форми
навчання.

Контактний телефон: 8-86

Формування індивідуального іншомовного середовища засобами ІКТ

Купчик Л.Є., к.пед.н., доцент; Літвінчук А.Т., к.пед.н., доцент

Мета розробки: Унаочнити учасникам освітнього процесу шляхи формування індивідуального іншомовного середовища з метою розвитку іншомовних комунікативних навичок як у процесі аудиторного та позааудиторного навчання, так й удосконалення рівня володіння іноземною мовою упродовж життя.

Сфера використання – форма організації освітньої діяльності (необхідне підкреслити або додати те, чого немає у переліку): лекції, лабораторні, практичні, семінарські заняття, екзамени, заліки, консультації, у курсовому та дипломному проектуванні, у виховному процесі, науково-дослідній, самостійній роботі студента.

Переваги Вашої розробки порівняно з традиційними технологіями (методами навчання):

Використання моделі формування індивідуального іншомовного середовища засобами ІКТ дозволяє системно комбінувати аудиторне й позааудиторне середовище студента у процесі вивчення іноземної мови, інтегрувати сучасний автентичний навчальний матеріал, забезпечує реалізацію компетентнісного і студентоцентрованого підходів в іншомовній освіті.

Напрям підготовки, для якої призначена розробка (за переліком  напрямів підготовки та спеціальностей): Усі напрямки підготовки і спеціальності

Навчальна дисципліна, для якої призначена розробка:

 «Іноземна мова», «Іноземна мова за професійним спрямуванням», «Ділова іноземна мова», «Друга іноземна мова».

З якого часу використовується розробка у навчальному процесі: З 2021 р.

Анотація розробки (основний зміст розробки): 
Запропонована модель візуалізує комбінування високого рівня самостійності та необхідності досягнення високих результатів навчання, визначених у силабусі навчальної дисципліни, розкриває шляхи збалансування формального й неформального середовища разом із формуванням необхідних навичок для вивчення іноземної мови протягом усього життя. Студенти будують своє індивідуальне навчальне середовище на основі своїх попередніх знань і використовуючи власні когнітивні ресурси. Вони застосовують навчальні стратегії, необхідні для набуття або вдосконалення навичок іноземної мови та досягнення результатів навчання, визначених у навчальній програмі, під час роботи на інституційних платформах, таких як Moodle, і використання цифрового репозиторію як джерела контенту для вивчення. Викладачі ж виступають фасилітаторами навчального процесу. Наповнюючи платформу Moodle і цифровий репозиторій відповідними навчальними матеріалами відповідно до програми курсу, викладачі покращують і перевіряють процес оволодіння іноземною мовою за допомогою різних інструментів ІКТ, які можна розділити на мовні, галузеві та ресурси для співробітництва. Застосовуючи їх, викладачам необхідно шукати методи навчання, які найбільше відповідають потребам студентів і сприяють розвитку їхніх іншомовних навичок за допомогою ІКТ. Змодельоване середовище також передбачає використання безкоштовних онлайн-платформ, що пропонують різноманітні курси іноземних мов, які студенти можуть вибрати та які можуть бути визнані вищим навчальним закладом у межах обсягу годин, зазначеного в сертифікаті, отриманому в разі успішного проходження курсу.

Студентоцентрованість запропонованої технології базується на використанні персоналізованого та диференційованого підходів, де студентів можна ідентифікувати за певними характеристиками та ознаками, напр. їхні предметні або міждисциплінарні попередні знання, їхні когнітивні ресурси чи інтелектуальні здібності, їхні цінності та ставлення, які формують комплекс стратегій навчання, які слід застосовувати під час оволодіння новими іншомовними навичками, розвитку та актуалізації існуючими.

Викладач із знаннями лінгводидактики та компетентністю у сфері ІКТ, має особливе розуміння професії, цінностей і ставлень, які впливають на розробку навчальних ситуацій. Їх розробка полегшується завдяки використанню університетського цифрового репозиторію і платформи Moodle, куди викладачі можуть завантажувати необхідні навчальні матеріали відповідно до курсу іноземної мови та змісту, що вивчається, так що навчальні матеріали доступні в будь-який час і з будь-якого пристрою.

ІКТ інтегрує різні особливості та ознаки, які важливі як окремо, так і в поєднанні одна з одною. Медіа-пропозиція позначена конкретним змістом, цілями, формами презентації, процесами та навігаційними структурами, властивостями інтерактивності, типами кодування. Нові ІКТ дають студенту та викладачу можливість контролювати, видозмінювати та збагачувати інформаційне середовище. На найнижчому рівні це може просто означати, що студент контролює темп і порядок презентації. Використовуючи ІКТ, студенти можуть не лише вибирати темп і порядок презентації, а й обирати теми; робити нотатки; відповідати на запитання; досліджувати віртуальні ландшафти; вводити, малювати або писати дані; створювати та маніпулювати зображеннями; створювати власні мультимедійні презентації, спілкуватися з носіями мови, яку вивчають, тощо.

Таким чином, процес вивчення мови у формальному середовищі інтегрує цілі навчання, зміст, дидактичні структури процесу, соціальні форми та методи навчання з боку викладача, а також стратегії навчання, які застосовує студент. У такому освітньому процесі студенти отримують відповідальність щодо пошуку інформації, визначенні цілей, шляхів навчання, моніторингу та оцінювання власного прогресу з метою подальшого розвитку навичок вивчення мови упродовж життя.

Характеристика інноваційності розробки (підкреслити необхідне):

1. Модифікаційна – пов’язана з удосконаленням відомих методик.
2. Комбінаторна – полягає у поєднанні нових та відомих ідей.
3. Авторська – впровадження оригінальних ідей, форм, методів навчання).

Публікації за темою розробки:

1. Kupchyk L., Litvinchuk A. Constructing personal learning environments through ICT-mediated foreign language instruction. J. Phys.: Conf. Ser. 2021. 1840 012045. DOI: https://doi.org/10.1088/1742-6596/1840/1/012045 (Scopus)
2. Kupchyk, L. & Litvinchuk, A. Differentiated Instruction in English Learning, Teaching and Assessment in Non-Language Universities. Advanced Education: scientific journal. Kyiv: Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute, Publishing House “Politechnica”, No 15. 2020. Рp. 89–96. DOI: 10.20535/2410-8286.168585 URL: http://ae.fl.kpi.ua/article/view/168585 (Web of Science)
3. Тадеєва М.І., Купчик Л.Є., Літвінчук А.Т. Використання засобів ІКТ для формування навчальних і комунікативних стратегій під час вивчення іноземної мови у немовних закладах вищої освіти [The use of ICT tools for the formation of learning and communication strategies in the foreign language classroom in non-language institutions of higher education]. Інформаційні технології і засоби навчання, 2021, Том 81, №1. С. 272-284. DOI: https://doi.org/10.33407/itlt.v81i1.3099 (Web of Science)
4. Купчик Л.Є., Літвінчук А.Т., Осецька Н.Ф. Англійська мова для транспортних технологій: навч. посібн. Рівне: НУВГП, 2022. 141 с.

У якій формі може бути розповсюджена інноваційна розробка: Дана інноваційна розробка може бути розповсюджена на електронних носіях чи розміщена в мережі Інтернет для онлайн-перегляду.

Контактний телефон: +380673634966

Реалізація технології ESAP у процесі викладання дисципліни "Іноземна мова"

Літвінчук А.Т., к.пед.н., доцент; Купчик Л.Є., к.пед.н., доцент

Мета розробки:

Розкрити переваги використання технології ESAP (Engage – Study – Activate – Practise) у процесі організації практичних занять в онлайн та офлайн форматах та самостійної роботи студентів з дисципліни «Іноземна мова» на основі підручника «Roadmap» видавництва Pearson. 

Сфера використання – форма організації освітньої діяльності (необхідне підкреслити або додати те, чого немає у переліку): 

лекції, лабораторні, практичні, семінарські заняття, екзамени, заліки, консультації, у курсовому та дипломному проектуванні, у виховному процесі, науково-дослідній, самостійній роботі студента.

Переваги Вашої розробки порівняно з традиційними технологіями (методами навчання):

Використання технології ESAP дозволяє викладачам персоналізувати практичні заняття з метою забезпечення прогресу студентів в англомовній підготовці відповідно до глобальної шкали рівня володіння англійською мовою. Дана технологія дозволяє реалізувати основну мету іншомовної підготовки – неперервний поступ  у розвитку англомовних комунікативних навичок студентів на основі завдань з читання, слухання і письма.  

 Напрям підготовки, для якої призначена розробка (за переліком  напрямів підготовки та спеціальностей): Усі напрямки підготовки і спеціальності

Навчальна дисципліна, для якої призначена розробка: «Іноземна мова»

З якого часу використовується розробка у навчальному процесі: З 2021 р.

Анотація розробки (основний зміст розробки)

Технологія ESAP на матеріалі підручника «Roadmap» видавництва Pearson дозволяє ефективно організувати практичні заняття як в офлайн, так і онлайн форматах, із дотриманням принципів студентоцентрованого навчання, де студент – основний актант освітнього процесу, а викладач – фасилітатор, помічник у формуванні іншомовних компетентностей. Основними принципами запропонованої технології є підвищення зацікавленості, високий рівень інтерактивності, логічна послідовність дій з поступовим підвищенням рівня складності завдань із підтримкою викладача на кожному етапі, системність підходу й отримання зворотного зв’язку, максимальна практична спрямованість й завдання-орієнтованість. Можливими є різні форми роботи: індивідуальна, парна, групова, командна. Такий формат дозволяє активізувати попередньо вивчений матеріал, мінімізувати мовлення викладача на занятті, що, відповідно, надає студенту більше часу для власних висловлювань, запитань і формування відповідей. ESAP окреслює практичне заняття від першої до останньої хвилини, із подальшою діяльністю у формі визначених домашніх завдань, які допомагають відпрацювати пройдений матеріал і моделюють планування й організацію наступного практичного заняття.

Характеристика інноваційності розробки (підкреслити необхідне):

1. Модифікаційна – пов’язана з удосконаленням відомих методик.
2. Комбінаторна – полягає у поєднанні нових та відомих ідей.
3. Авторська – впровадження оригінальних ідей, форм, методів навчання).

Публікації за темою розробки:

1. Kupchyk L., Litvinchuk A. Constructing personal learning environments through ICT-mediated foreign language instruction. J. Phys.: Conf. Ser. 2021. 1840 012045. DOI: https://doi.org/10.1088/1742-6596/1840/1/012045 (Scopus)
2. Litvinchuk, A., Kupchyk, L., Danyliuk, O. & Dziuba, M. The Impact of Reflective Practice Questionnaires on Tertiary Language Education. Arab World English Journal (AWEJ) Special Issue on the English Language in Ukrainian Context, November 2020 Pp.90-101 DOI: https://dx.doi.org/10.24093/awej/elt3.8 (Web of Science)
3. Kupchyk, L. & Litvinchuk, A. Differentiated Instruction in English Learning, Teaching and Assessment in Non-Language Universities. Advanced Education: scientific journal. Kyiv: Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute, Publishing House “Politechnica”, No 15. 2020. Рp. 89–96. DOI: 10.20535/2410-8286.168585 URL: http://ae.fl.kpi.ua/article/view/168585 (Web of Science)
4. Тадеєва М.І., Купчик Л.Є., Літвінчук А.Т. Використання засобів ІКТ для формування навчальних і комунікативних стратегій під час вивчення іноземної мови у немовних закладах вищої освіти [The use of ICT tools for the formation of learning and communication strategies in the foreign language classroom in non-language institutions of higher education]. Інформаційні технології і засоби навчання, 2021, Том 81, №1. С. 272-284. DOI: https://doi.org/10.33407/itlt.v81i1.3099 (Web of Science)

У якій формі може бути розповсюджена інноваційна розробка:

Дана інноваційна розробка може бути розповсюджена на електронних носіях чи розміщена в мережі Інтернет для онлайн-перегляду.

Контактний телефон: +380969044733

Психологія проявів гандикапізму та їх регуляція
Ставицький О.О., д.психол.н., професор; Ставицька О.Г., канд.психол.н., доцент.

Мета розробки:

Підвищення рівня готовності майбутнього психолога до роботи з інвалідизованою частиною населення та надання психологічної допомоги в кризових умовах.    

Сфера використання – форма організації освітньої діяльності (необхідне підкреслити або додати те, чого немає у переліку):

 лекції, лабораторні, практичні, семінарські заняття, екзамени, заліки, консультації, у курсовому та дипломному проектуванні, у виховному процесі, науково-дослідній, самостійній роботі студента.

Переваги Вашої розробки порівняно з традиційними технологіями (методами навчання):

Використання запропонованої розробки сприяє формуванню толерантного ставлення  здобувачів вищої освіти до інвалідизованих,  розвитку психолого-корекційної компетенції психолога в кризових умовах війни і пандемії.

Напрям підготовки, для якої призначена розробка (за переліком  напрямів підготовки та спеціальностей): 053 Психологія.

Навчальна дисципліна, для якої призначена розробка:

Кризова психологія, психолдіагностика, психокорекція, арт-терапія, психологія інвалідності.

З якого часу використовується розробка у навчальному процесі: З 2019 р.

Анотація розробки (основний зміст розробки)

Розробка щодо розвитку теоретичних знань та практичних навичок  роботи з інвалідизованими, яка представлена нашим  колективом авторів,  зумовлена викликами сучасності, зокрема,  необхідністю відповідної підготовки психологів до роботи в  сучасних кризових умовах (війни, пандемії).  Результати наукових досліджень, викладені в статтях і представлені до обговорення на науково-практичних конеренціях, розробка курсу «Психологія інвалідності» сприяють оволодінню новими технологіями і методами - консультування, підтримки і супроводу людей з інвалідністю. Для забезпечення лекційного курсу з дисципліни "Психологія інвалідності" використовується комп'ютерне та мультимедійне забезпечення (презентації у форматі PowerPoint). Презентаційні матеріали чітко структуровані за темами занять, містять у собі загальнотеоретичний та  практичний матеріал, відповідні зображення та відеоматеріали.

Характеристика інноваційності розробки (підкреслити необхідне):

1. Модифікаційна – пов’язана з удосконаленням відомих методик.
2. Комбінаторна – полягає у поєднанні нових і відомих ідей.
3. Авторська – впровадження оригінальних ідей, форм, методів навчання).

Публікації за темою розробки:

1. Ставицький О. О. Психолого-педагогічна і змістово-функціональна семантика гандикапізму / О. О. Ставицький // Психолого-педагогічні основи інклюзивної освіти: проблеми, здобутки, перспективи. Матеріали УІ науково-практичної конференції 26 – 30 вересня 2011 року. – Луцьк: Волинський національний університет ім. Л. Українки, 2011. – С. 36 – 45.
2. Ставицький О. О. Внутрішні та зовнішні протиріччя особистості як фактор гандикапних реакцій. / О. О. Ставицький // Актуальні проблеми психології: Збірник наукових праць Інституту психології імені Г. С. Костюка. – К.: ДП «Інформаційно-аналітичне агентство» , 2011. - Том Х. - Психологія навчання. Генетична психологія. Медична психологія. Вип. 18. – С. 466 – 475.
3. Ставицький О. О. Внутрішні та зовнішні протиріччя особистості як фактор гандикап них реакцій. / О. О. Ставицький // Проблеми сучасної психології: Збірник наукових праць Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, Інституту психології ім. Г. С. Костюка НАПН України / За ред. С. Д. Максименка, Л. А. Онуфрієвої. – Вип. 14. – Кам’янець-Подільський: Аксіома, 2011. – С.766 – 775.
4. Ставицький О. О. Поняття гандикапізму в системі гуманітарних наук. / Волинські наукові студії Науковий вісник Рівненського інституту ВНЗ „Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна». Рівне : 2011 рік № 1. [Електронний ресурс] / О. О. Ставицький. – Режим доступу: http://www.univerua.rv.ua/VNS1-2011/Stavytskiy%20O.O.pdf
5. Ставицький О.О. Детермінанти формування та проявів гандикапізму. Проблеми загальної та педагогічної психології. Збірник наукових праць Інституту психології імені Г. С. Костюка Національної АПН України / За ред. С.Д.Максименка. Т. ХIII, част. 6. – К., 2011. – 448 с. С. 330 – 338.
6. Ставицький О.О. Філогенетичні та онтогенетичні корені гандикапізму та гандикапності. Вісник Чернігівського національного педагогічного університету [Текст]. Т. II. Вип. 94 / Чернігівський національний педагогічний університет імені Т.Г. Шевченка; гол. ред. Носко М.О. – Чернігів : ЧДПУ, 2011. – 284 с. (Серія: Психологічні науки) – С. 185 – 189.
7. Ставицький О. О. Генеза гандикапізму та гандикапності. / Волинські наукові студії Науковий вісник Рівненського інституту ВНЗ „Відкритий міжнародний університет розвитку людини „Україна”. Рівне : 2012 рік № 1 (5). [Електронний ресурс] / О. О. Ставицький. – Режим доступу: http://www.univerua.rv.ua/VNS1-2012/Stavytskij.pdf
8. Ставицький О.О. Ситуативне моделювання ставлення до інвалідів. Психологічні перспективи. Випуск 19. – Луцьк: Волинський національний університет імені Лесі Українки, 2012 р. – С. 236 – 246.
9. Ставицький О.О. Інтолерантність як основний прояв гандикапізму. Наукові записки. Серія „Психологія і педагогіка”. – Острог: Видавництво Національного університету „Острозька академія”. 2011. – Вип. 18. – С. 230 – 239.
10. Ставицький О. О. Каталізатори нетерпимості до інвалідів у сучасному суспільстві. Науковий вісник Миколаївського державного університету імені В. О. Сухомлинського: збірник наукових праць / за ред. С. Д. Максименка, Н. О. Євдокимової. – Т. 2. – Вип. 8. – Миколаїв: МНУ імені В. О. Сухомлинського, 2012. – (Серія „Психологічні науки”). – С. 234 – 238.
11. Ставицький О. О. Толерантність та прояви гандикапності. Проблеми сучасної психології: Збірник наукових праць Кам’янець-Подільськкого національного університету імені Івана Огієнка, Інституту психології ім. Г. С. Костюка НАПН України / За ред. С. Д. Максименка, Л. А. Онуфрієвої. – Вип. 15. – Камянець-Подільський: Аксіома, 2012. – С. 643 – 652.
12. Ставицький О. О. Соціальна роль, нозологія інвалідності та прояв гандикапізму. Актуальні проблеми навчання та виховання людей з особливими потребами: збірник наукових праць. – Киів.: Університет „Україна”, 2012 – № 9 (11). С. 215 – 225.
13. Ставицький О.О. Специфічні особливості ставлення суспільства до інвалідизованих. Вісник Національного університету оборони України. Зб-к наук. Праць. – К.: НУОУ, 2012. – Вип. 3 (28). 315 с. С. 286 – 291.
14. Ставицький О. О. Гандикапізм та ксенофобії: спільне і відмінне у поняттях / О. О. Ставицький // Практична психологія та соціальна робота. Науково практичний та освітньо-методичний журнал. – № 3 (156). – 2012. – С. 59 – 63.
15. Ставицький О. О. Експериментальне дослідження ставлення до інвалідизованих / О. О. Ставицький // Психологічні перспективи. Спеціальний випуск: Психологія професійної діяльності працівників соціальної сфери. – Київ: Інститут соціальної та політичної психології НАПН України. – 2012 р. – С. 198 – 206.
16. Ставицький О.О. Значення інформаційних систем і структур щодо зменшення соціально-психологічних чинників гандикапних реакцій. / О.О. Ставицький // Освіта регіону. Політологія. Психологія. Комунікації. № 1. Університет «Україна». – Київ, 2012. – С. 295 – 299.
17. Ставицький О.О. Ставлення до інвалідизованих у людей з різним рівнем освіти. Вісник Національного університету оборони України. Зб-к наук. праць. – К.: НУОУ, 2012. – Вип. 4 (29). 313 с. С. 256 – 263.
18. Ставицький О.О. Психологія ставлення до інвалідизованих (за результатами використання методики «Незакінчених речень»). Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова. Серія № 12. Психологічні науки: Зб. наукових праць . – К.: НПУ імені М.П.Драгоманова, 2012. – № 37 (61). – С. 237 – 241.
19. Ставицький О.О. Теоретичне та емпіричне дослідження гандикапності. Гуманітарний вісник ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди»: збірник наукових праць. – Переяслав-Хмельницький, 2012. – Вип. 25. - С. 463 – 468.
20. Ставицький О.О. Методика діагностики комплексу гандикапу в людей з особливими потребами. / О. О. Ставицький // Проблеми сучасної психології: Збірник наукових праць Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, Інституту психології ім. Г. С. Костюка НАПН України / За ред. С. Д. Максименка, Л. А. Онуфрієвої. – Вип. 16. – Кам’янець-Подільський : Аксіома, 2012. – 828 с. С. 780 – 789.
21. Ставицький О.О. Особливості ставлення до інвалідизованих (дослідження ступеня гандикапності). / О. О. Ставицький // Актуальні проблеми психології : Збірник наукових праць Інституту психології імені Г. С. Костюка. – К.: ДП «Інформаційно-аналітичне агентство», 2012. – Том. Х. – Психологія навчання. Генетична психологія. Медична психологія. – Вип. 22. – 854 с. С. 677 – 687.
22. Ставицький О.О. Гендерні відмінності у ставленні до людей з особливими потребами. / О. О. Ставицький // Проблеми сучасної психології: Збірник наукових праць Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, Інституту психології ім. Г. С. Костюка НАПН України / За ред. С. Д. Максименка, Л. А. Онуфрієвої. – Вип. 18. – Кам’янець-Подільський : Аксіома, 2012. – 880 с. С. 727 – 736.
23. Ставицький О.О. Психологічна експертиза комплексу гандикапу у людей з обмеженими фізичними можливостями. / О. О. Ставицький // Вісник післядипломної освіти: зб. наук. праць / Ун-т менедж. освіти НАПН України ; редкол. : О. Л. Ануфрієва [та ін.]. – К., 2005. – Вип. 6 (19) / голов. ред. В. В. Олійник. – К. : «АТОПОЛ», 2012. – 464 с. (С. 392 - 399)
24. Ставицький О.О. Соціально-психологічні фактори формування гандикапності. / О.О. Ставицький // Освіта регіону. Політологія. Психологія. Комунікації. № 2. Університет «Україна». – Київ, 2012. – С. 318 – 322.
25. Ставицький О.О. Концептуальні основи та принципи побудови корекційної тренінгової програми подолання гандикапності та комплексу гандикапу. Наукові записки. Серія „Психологія і педагогіка”. – Острог: Видавництво Національного університету „Острозька академія”. 2012. – Вип. 19. – С. 214 – 218. (
26. Ставицький О. О. Гандикапізм: психологічний аналіз. Монографія. – Рівне: Принт Хаус, 2013. – 352 с.
27. Ставицький О.О. Гендерные различия в проявлении симптомокомплекса гандикапа. // Апробация. Научный журнал., № 1, 2013. – Москва: Научно-издательский центр, 2013. С. 71 – 77.
28. Stavitsky О. Features of the complex expression of handicap in people with disabilities. // Nauka i Studia. – Przemyśl, 2013. P. 29 – 36.
29. Ставицький О.О. Відмінності у ставленні до інвалідизованих залежно від місця проживання. / О. О. Ставицький // Проблеми сучасної психології: Збірник наукових праць Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, Інституту психології ім. Г. С. Костюка НАПН України / За ред. С. Д. Максименка, Л. А. Онуфрієвої. – Вип. 20. – Кам’янець-Подільський : Аксіома, 2013. – 856 с. С. 633 – 644.
30. StavytskyyО. О. Symptom of handicap / O.O. Stavytskyy. // Современная психология : теория и практика [Текст] : материалы Х международной научн.-практич. конференц. – М. : Изд-во «Спецкнига», 2013. – С. 7 – 13.
31. Ставицкий О. А. Влияние профессиональной деятельности на отношение к инвалидизированным людям / О. А. Ставицкий // Научная дискуссия : вопросы педагогики и психологи : сборник статей по материалам XXI Международной научно-практической конференции. – М., Изд. «Международный центр науки и образования», 2013. – С. 158 – 167.
32. Ставицкий О. А. Психологическая модель гандифобности [Электронный ресурс] / О. А. Ставицкий // Международный электронный научно-практический журнал «Перспективы науки и образования», 2014. – № 1 (7). – С. 211 – 215.. – Режим доступа к журн.: http://psejournal.wordpress.com.
33. Stavitsky O. Genesis of Handicaps, Handicap and Handicapping / Oleg Stavitsky // Eastern European Scientific Journal. – AURIS Kommunikations- und Verlagsgesellschaft mbH, 2014. – № 1. – P. 120 – 125.
34. Ставицкий О. А. Психологическая модель личности с комплексом гандикапа / О. А. Ставицкий // Universum: Психология и образование : электрон. научн. журн. 2014. № 3 (4). URL: http://7universum.com/ru/psy/archive/item/1087 (дата обращения: 09.03.2014).
35. Stavitsky О. А. Psychological model handicapnost’ / О. А. Stavitsky // Austrian Journal of Humanities and Social Sciences : Scientific journal. – № 1, 2014 (January-February) Volume 1. – P. 301 – 310.
36. Ставицкий О. А. Психология отношений к инвалидизированным в зависимости от профессиональной направленности личности / О. А. Ставицкий // Международный научный журнал «Теория и практика общественного развития», 2014. – № 3. – С. 90 – 95.
37. Ставицкий О. А. Эмпирическое исследование комплекса гандикапа / О. А. Ставицкий // Правничий вісник Університету «КРОК». – К. : Вищий навчальний заклад «Університет економіки та права «КРОК», 2013 – Вип. 17. – С. 233–238.
38. Ставицький О. О. Рівень освіти та психологічні особливості прояву комплексу гандикапу / О. О. Ставицький // Київський науково-педагогічний вісник, 2014. – № 3. – С. 65–70.
39. Ставицький О. О. Психологія проявів комплексу гандикапу / О. О. Ставицький // Психолого-педагогічні основи гуманізації навчально-виховного процесу в школі та ВНЗ : збірник наукових праць. – № 2 (12). – Рівне : РВЦ МЕГУ ім. акад. С. Дем’янчука, 2014. – С. 231–237.
40. Ставицький О. О. Психологія проявів комплексу гандикапу: демографічний аспект / О. О. Ставицький // Вісник Чернігівського національного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка [Текст]. Вип. 121. Т. II / Чернігівський національний педагогічний університет імені Т.Г. Шевченка; гол. ред. Носко М.О. – Чернігів : ЧНПУ, 2014. – С. 160–164. (Серія: Психологічні науки). 41. Ставицький О. О. Емпіричне дослідження проявів гандикапності (за модифікованою методикою «Незавершені речення») / О. О. Ставицький // Науковий вісник Херсонського державного університету. Вип. 2/2014. Т.1 – Херсон : Херсонський державний університет, 2014. – С. 121–125. (Серія: Психологічні науки).
41. Ставицький О. О. Вікові характеристики психології комплексу гандикапу / О. О. Ставицький // Український психолого-педагогічний науковий вісник / Науковий журнал. – 3 (03) / 2014. Львів : ГО Львівська педагогічна спільнота, 2014. – С. 189–193.
42. Ставицький О. О. Особливості сприйняття інвалідизованими ставлення соціуму до себе / О. О. Ставицький // Психологічні перспективи. Випуск 25. – Луцьк: Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки, 2015 – С. 207–217.
43. Ставицький О. О. Гендерні особливості прояву перфекціонізму в студентському середовищі / О. О. Ставицький // Гуманітарний вісник ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди» – додаток 1 до Вип. 35, Том VIII (59) : Тематичний випуск «Вища освіта України у контексті інтеграції до європейського освітнього простору». – К. : Гнозис, 2015. – С. 292 – 298.
44. 45 Ставицький О. О. Оцінка студентами відносин близьких людей з інвалідизованими / О. О. Ставицький // Теоретичні та прикладні проблеми психології. Зб. наук. праць. – № 1 (36). – К. : Прінт Квік, 2015. – С. 368 – 373.  

46. Ставицький О. О. Ставлення молоді до інвалідизації близьких людей / О. О. Ставицький // Гуманітарний вісник ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди» – Додаток 2 до Вип. 35, Том I(13): Тематичний випуск «Міжнародні Челпанівські психолого-педагогічні читання». – К.: Гносис, 2015. – С. 360–365.
47. 47. Ставицький О. О. Ставлення молоді до побудови близьких стосунків з інвалідизованими / О. О. Ставицький // Психолого-педагогічні основи гуманізації навчально-виховного процесу в школі та ВНЗ : збірник наукових праць. – № 1 (13). – Рівне : РВЦ МЕГУ ім. акад. С. Дем’янчука, 2015. – С. 181–188.
48. Ставицький О. О. Опитник комплексу гандикапу / О. О. Ставицький // Збірник тез виступів учасників міжнародної науково-практичної конференції «Проблеми та перспективи розвитку вищої школи та економіки в XXI присвяченої 909-річчю віл дня народження С.Я. Дем’янчука (22-23 жовтня 2015 р.). – Рівне : РВЦ МЕГУ ім. акад. С. Дем’янчука, 2015. – С. 113–116.
49. Ставицький О. О. Психодіагностика комплексу гандикапу / О. О. Ставицький // Психолого-педагогічні основи гуманізації навчально-виховного процесу в школі та ВНЗ : збірник наукових праць. – № 2 (14). – Рівне : РВЦ МЕГУ ім. акад. С. Дем’янчука, 2015. – С. 309 – 318.
50. 50. Ставицький О. О. Ставлення до інвалідизованих у залежності від типу населеного пункту / О. О. Ставицький // Гуманітарний вісник ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди» – Додаток 1 до Вип. 36, Том III (63) : Тематичний випуск «Вища освіта України у контексті інтеграції до європейського освітнього простору». – К. : Гнозис, 2015. – С. 189–196.
51. Ставицький О. О. Модифікована методика «Незавершені речення» для діагностики гандикапності / О. О. Ставицький // Науковий вісник Херсонського державного університету. Вип. 2 / 2015. Т.1 – Херсон : Херсонський державний університет, 2015. – С. 101–106. (Серія: Психологічні науки).        
52. Ставицький О. О. Поведінкові прояви гандикапізму / О. О. Ставицький // Особистість у соціальному, віковому та клінічному вимірі сучасного життя : зб. Наукових статей / [гол. ред. Ж.П. Вірна]. – Луцьк : Вежа-Друк, 2016. – С. 38–43.
53. 53. Ставицький О. О. Психологічні особливості безпосередньої взаємодії з інвалідизованими / О. О. Ставицький // Психолого-педагогічні основи гуманізації навчально-виховного процесу в школі та ВНЗ : збірник наукових праць. – № 1 (15). – Рівне : РВЦ МЕГУ ім. акад. С. Дем’янчука, 2016. – С. 158 – 165.
54. 54. Stavitskyi O. Psychology of Handicap Complex: Age Aspect / O. Stavitskyi // American Journal of Fundamental, Applied and Experimental Research, 2016 / 2 (2) – P. 155–159.
55. Ставицький О. О. Професійне самовизначеня інвалідизованої особи [Текст] / О. О. Ставицький, Л. С. Сищук // Молодий вчений. – 2016. – № 11. – С. 394–397.
56. Ставицький О. О. Діагностика внутрішньої картини інвалідності / О. О. Ставицький // Психолого-педагогічні основи гуманізації навчально-виховного процесу в школі та ВНЗ : збірник наукових праць. – № 1 (17). – Рівне : РВЦ МЕГУ ім. акад. С. Дем’янчука, 2017. – С. 157–164.
57. Ставицький О.О., Ставицька О.Г. Психологічний аналіз соціальної установки до інвалідизованих людей в демографічній площині / О.О .Ставицький, О.Г. Ставицька // Психологія: реальність і перспективи: збірник наукових праць Рівненського державного гуманітарного університету. Вип. 10 / упоряд.: Р.В. Павелків, Н.В. Корчакова; ред.. кол. : Р.В. Павелків, В.І. Бездюдна, Н.В. Корчакова. – Рівне : РДГУ, 2018. – С. 140-145.
58. Ставицький О. О. Демографічні особливості в ставленні до побудови близьких стосунків з інвалідизованими / О. О. Ставицький // Психологічні перспективи. Випуск 32. – Луцьк: Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки, 2018 – С. 261–271.
59. Ставицький О. О. Психологія гандикапізму. // The Third International scientific congress of scientists of Europe‖. Proceedings of the III International Scientific Forum of Scientists "East–West" (January 11, 2019). Premier Publishing s.r.o. Vienna. 2019. 1253 p С. 279–289.
60. Ставицький О. О. Особливості прояву гандикапності у людей похилого віку. // Соціальна адаптація людей літнього віку в сучасному суспільстві, ортобіоз та паліативна допомога із циклу: Психологічні складові сталого розвитку суспільства: пошук психологічного обґрунтування на виклики сучасності // Матеріали V науково-практичної конференції та форуму університетів третього віку (19-21 грудня 2018 року, м. Луцьк) / За заг. наук. ред. Ж.П. Вірної. – Луцьк : СНУ імені Лесі Українки, 2019. – С. 43-47 .
61. Ставицький О.О. Ставицька О.Г. Особливості прояву гандикапності у представників різних професій. // Теорія і практика сучасної психології. – 2019, № 1, Т.1. – С. 105–109.
62. Ставицький О.О. Психологія гандикапізму // Суспільні дисципліни як засіб формування цивілізаційної компетентності здобувачів освіти (Випуск II) : Монографія / Давидович С.Н, Колодич О.Б., Кочубей А.В., Кристопчук Т.Є., Оксентюк Н.В., Олексін Ю.П., Сокаль В.А., Ставицький О.О., Сталоверова Г.В., Шевчук Т.Є., Якубовська С.С. – Рівне : ФОП Зламан М.М., 2019. – С. 124–180.
63. Ставицький О., Регеза Н. Особливості використання кейс-технологій у процесі викладання психологічних дисциплін. // Нова педагогічна думка. – 2019, № 2(98). – С. 58–61.
64. Ставицький О. О. Психологічні особливості дистанційної форми навчання // Збірник тез IІ Всеукраїнської заочної науково-практичної конференції «Суспільні дисципліни як засіб формування цивілізаційної компетентності здобувачів освіти». Рівне, 18-19 травня 2020. НУВГП, 2020. С. 119-124. 
65. Ставицький О. О., Ставицька О.Г. Емпіричне дослідження ставлення інвалідизованих осіб до себе залежно від професійної спрямованості. / О. О. Ставицький, О.Г. Ставицька // Науковий вісник Херсонського державного університету. Вип. 1 / 2020. Херсон : Видавничий дім «Гельветика», 2020. (Серія: Психологічні науки). С. 63-70.
66. Ставицький О. О., Ставицька О.Г. Статево-рольові відмінності у ставленні до інвалідизованих (за методикою дослідження гандикапності). Науковий журнал «Габітус». Причорноморський науково-дослідний інститут економіки та інновацій. Вип. 23. Видавничий дім «Гельветика». 2021. С. 172-177.
67. Ставицький О.О. Ставлення інвалідизованих до себе в площині професійної спрямованості. Суспільні дисципліни як фактор формування цивілізаційної компетентності: сучасні освітні виклики і перспективи розвитку: монографія / За заг. ред. проф. Ю. Олексіна. Рівне: О. Зень, 2021. Розділ 15.С. 124 – 136.

У якій формі може бути розповсюджена інноваційна розробка:

Задекларована інноваційна розробка може бути розповсюджена на електронних носіях або розміщена в мережі Інтернет для онлайн-перегляду. Останній варіант дозволяє використовувати розробку для дистанційної форми навчання.

Контактний телефон: 8-86