Актуальність навчальної дисципліни полягає у тому, що розвиток ринкових відносин і посилення економічної самостійності регіонів зумовлюють потребу дослідження проблем регіонального розвитку. Внаслідок дії різноманітних факторів, а також неоднакових умов регіонального розвитку в регіонах збільшилася територіальна диференціація щодо економічного розвитку та можливостей соціального забезпечення населення, що призводить до негативних наслідків. Основною причиною цього є відсутність ефективної системи регіонального управління, що негативно вливає на прискорення розвитку регіонів на основі раціонального використання їх природного, економічного, трудового, наукового потенціалу. Проблемні питання діагностики стану соціально-економічної системи регіонів в Україні набувають особливої актуальності, адже нині ця необхідність визначається геоекономічними та геополітичними особливостями. В умовах реформування всіх сфер економічного життя країни, основний тягар реформ переміщується на місцевий, тобто регіональний рівень, виникає необхідність змін у методах управ¬ління окремою територією, місцевістю, зоною. Для того, щоб розробити ефективну національну і регіональну економічну політику, концепції та стратегії розвитку окремих регіонів, територіально-адміністра¬тивних одиниць, точно визначити депресивні території, які вимагають пріоритетної державної підтримки, необхідно провести аналіз найрізноманітніших питань у регіональному аспекті. Метою викладання дисципліни: вивчення основних організаційних та методологічних підходів проведення аналізу в сфері матеріального виробництва (промисловість, будівництво, транспорт), в соціальній сфері (освіта, охорона здоров’я), невиробничій сфері (житлове господарство, комунальне господарство), відстеження результатів та наслідків господарської діяльності всіх організаційних структур, впливу основних факторів на їх відхилення, виявлення недоліків та резервів, визначення напрямів активних дій та впливу на розвиток соціально-економічних процесів в регіоні.