Предметом вивчення навчальної дисципліни «Семіотика культури» є процес семіозу, що досліджує властивості знаків й знакових систем, як засобів сприйняття реальності, а також генерування, перетворення та зберігання інформації у суспільстві. Важливою функцією семіотичної системи є здатність моделювати дійсність у напрямку її динамічної зміни. Даний курс апелює до семіотичних концепцій так і до герменевтики як вчення про розуміння, пояснення та тлумачення текстів, до комунікативної лінгвістики, постструктуралістських та деконструктивістських концепцій, відкриваючи студентам значну частину модерного та постмодерного інтелектуального простору. Метою викладання навчальної дисципліни “Семіотика культури” є ознайомлення з найважливішими проблемами, концепціями та методологіями семіотики культури щодо знакової організації буття; формування розуміння основних підходів та напрямків семіотичного аналізу культури та визначення ролі та місця семіотичної парадигми у сучасних гуманітарних уявленнях про світ і людину. Вона також допомагає нам зрозуміти, що ми живемо серед умовностей, що, наприклад, новини або фотографії, є не віддзеркаленням світу, а способом побудови певної картини світу. «Семіотика культури» покликана актуалізувати базові знання студентів, набуті під час вивчення інших дисциплін, зокрема світової культури, міфології, релігієзнавства, філософії, культурології. Вироблення вміння аналізувати символічно-дискурсивні особливості культури, володіти сучасними підходами щодо наукової інтерпретації проблем інформаційного розвитку суспільства в контексті глобальних викликів; застосовувати навички семіотичного аналізу і його рефлексивного потенціалу щодо особливостей організації різних знакових систем – культури, моралі, релігії, мистецтва, права, науки, політики, реклами й загалом соціальнокультурних процесів, що сприятиме поглибленню критичного мислення й забезпеченню міжособистісної та міжкультурної взаємодії та гармонійному розвитку майбутнього культуролога.