Цифровізація агроосвіти: українські та європейські університети розробляють «дорожню карту» впровадження точного землеробства в агроінженерні спеціальності.

З 12 по 17 травня 2026 року на базі факультету будівництва, геодезії та кадастру Технічного університету Молдови (м. Кишинів) пройшли робочі сесії міжнародного воркшопу «Peculiarities of modern precise agriculture curriculum». Захід відбувся в межах масштабного проєкту Erasmus+ CBHE AGROPATH («Observation for Precision Agriculture in Higher Education»).

Проєкт об'єднав провідні заклади вищої освіти з України, Польщі, Словенії, Греції, Угорщини та Молдови.

НУВГП є одним із партнерів проєкту. НУВГП на воркшопі представляли Руслан Янчук – завідувач кафедри геодезії та картографії – координатор проєкту від НУВГП та Микола Голотюк – доцент кафедри агроінженерії – гарант ОП за спеціальністю «Агроінженерія».

Головною метою зустрічі стало опрацювання чергового робочого пакета (Work Package 2) та координація дій щодо оновлення освітніх програм у сферах точного землеробства, геоматики й цифрових агротехнологій. Учасники провели детальний порівняльний аналіз чинних навчальних програм та силабусів із урахуванням вимог національних законодавств та реальних потреб сучасного ринку праці. За результатами дискусій було погоджено конкретний перелік дисциплін і модулів, які будуть модернізовані або створені з нуля.

Ключовий фокус оновлення програм: інтеграція в освітній процес за спеціальностями «Агроінженерія» та «Агрономія» новітніх технологій дистанційного зондування Землі (ДЗЗ), геоінформаційних систем (ГІС), супутникової навігації (GNSS) та використання безпілотних літальних апаратів (БПЛА).

Окрім підготовки студентів, під час воркшопу наголошено на важливості створення короткострокових курсів. Вони будуть розраховані на практикуючих викладачів, фахівців галузі та представників аграрного бізнесу, які потребують швидкого підвищення кваліфікації у сфері цифрової трансформації.

Під час фінальних сесій партнери проаналізували комунікаційну стратегію проєкту, визначили потенційні ризики реалізації другого робочого пакета (WP2) та розробили заходи щодо їх мінімізації.

Головним практичним підсумком зустрічі стало затвердження «дорожньої карти» розвитку проєкту, чіткий розподіл відповідальності між університетами та погодження графіку наступних етапів.

Участь українських університетів у проєкті Erasmus+ AGROPATH відкриває нові горизонти для міжнародної академічної співпраці та дозволить готувати висококваліфікованих фахівців за передовими європейськими стандартами, забезпечуючи інноваційний розвиток українського агросектору.

 

Микола Голотюк
доцент кафедри агроінженерії