Загальна інформація

Адреса:  вул. В. Чорновола, 43, ауд. 523, м. Рівне, 33028
Телефони (внутрішні) 9-12; 9-70 
E-mail:  kaf-igg@nuwm.edu.ua 
Web- сайт   https://nuwm.edu.ua/nni-vgp/kaf-gg
Web- сайт "ГЕО-РІВНЕ"' https://geo-rivne.com/

Кафедра геології та гідрології розміщена в 5 корпусі НУВГП

Кафедра геології та гідрології покликана навчати здобувачів вищої освіти за спеціальностями 103 “Науки про Землю” (бакалавр, магістр) та 106 “Географія” (бакалавр), а також виконувати науково-дослідні роботи в галузях геологорозвідки, гідрології та конструктивної географії. В складі кафедри працюють 2 професори, 4 доценти, 2 старших викладачі. Сфери професійної діяльності випускників: пошуки і розвідка твердих корисних копалин (бурштину, мінеральних руд і будівельних каменів); підземних вод; покладів нафти і газу; інженерно- геологічні вишукування під будівництво;· геологічна зйомка територій; геологічний супровід видобутку копалин;·дослідження коштовних каменів; дослідження гідрометеорологічних умов; гідрологічні і гідрометричні спостереження і розрахунки поверхневого та дренажного стоку; обслуговування гідропостів на річках і гідротехнічних спорудах; управління водними та мінеральними ресурсами, географічний моніторинг; географічне прогнозування; захист довкілля у надрокористуванні.

Беніфіціарами наукового і освітнього впливу кафедри є: група компаній «Амбер-Гальбин», Рівненська комплексна геологічна партія ДП « Українська геологічна компанія», КП «Волиньприродресурс» та інші надрокористувачі.

Міжнародна співпраця кафедри налагоджена з Факультет геології, геофізики та охорони довкілля Гірничо-Металургійної академії ім. С. Сташіца (Польща).

Історія кафедри

На початок двадцятих років ХХ ст. виникла потреба в організації наукового підрозділу, який би займався підготовкою кваліфікованих спеціалістів з гідрології для технікумів, а також для вивчення гідрологічного режиму річок. В той час в Києві був один з кращих в країні фахівців з вивчення поверхневих і підземних вод – Євгеній Володимирович Оппоков. Він збирає кращих спеціалістів з гідрології, гідрогеології ґрунтознавства та меліорації в Київському політехнічному Інституті відкриває в 1922 р. кафедру гідрології. В складі Київського політехнічного інституту кафедра знаходилась до 1930 року. В 1926 р. співробітники кафедри та її завідувач Є.В. Оппоков організують науково-дослідний Інститут водного господарства (тепер Інститут гідромеханіки НАН України). До 1937 року Є.В. Оппоков був директором цього інституту, одночасно залишаючись завідувачем кафедри гідрології. У 1929 р. частина співробітників кафедри починає працювати в організованій Є.В. Опоковим самостійній кафедрі гідрології в складі АН УРСР. Ця кафедра проіснувала до 1934 р. У 1930 році кафедра гідрології з Київського політехнічного інституту передається в Київський інженерно-меліоративний інститут, створений на базі Київського меліоративного технікуму. У 1937 році засновник кафедри і незмінний її завідувач протягом усіх цих років Є.В. Оппоков був репресований і помер в 1938 р. в таборах ГУЛАГу. З 1937 році кафедру очолив Анатолій Володимирович Огієвський (1894-1952), з 1936 р. доктор технічних наук , з 1937 р. професор, видатний вчений-гідролог. В складі Київського інженерно-меліоративного Інституту кафедра гідрології відновлює своє функціонування з 1944 р. З цього часу і до кінця свого життя її очолював А.В. Огієвський. З 1952 р. і до 1960 р. кафедру очолює к.т.н. доц. А.В. Свинцов, відомий спеціаліст з водогосподарських розрахунків. У 1953 р. кафедра бере участь в заснуванні Українського регіонального науково-дослідного гідрометеорологічного Інституту (УкрНДГМ). Частина співробітників кафедри склала ядро гідрологічного відділу цього інститут.

У 1959 р. Київський інженерно-меліоративний інститут переводять у м. Рівне, де він одержує назву Український інститут інженерів водного господарства. Кафедру гідрології перейменовують на кафедру гідрології та гідрогеології. Впродовж 1961-1963 рр. її очолював кандидат технічних наук, доцент М.В. Лаликін. У 1963-1969 рр. колективом кафедри керував кандидат технічних наук, доцент Я.І. Марусенко. Упродовж 1974-1976 рр. кафедрою знову завідував М.В. Лаликін – відомий фахівець з максимального стоку і водного балансу. Основним здобутком діяльності кафедри в ці роки стало створення методик визначення розрахункових гідрологічних та гідрогеологічних характеристик для меліоративного будівництва та визначення впливу меліорацій на поверхневий і підземний стік (кандидати технічних наук, доценти М.В. Лаликін, О.З. Ревера, Я.І. Марусенко). З 1976 по 1987 рр. кафедрою гідрології та гідрогеології завідує кандидат геолого-мінералогічних наук, доцент М.Д. Будз, під керівництвом якого вивчався вплив широкомасштабних меліорацій на поверхневий і підземний стоки. З 1987 по 1992 р. кафедрою завідував кандидат географічних наук, доцент М.В. Корбутяк – відомий фахівець з руслових процесів і вивчення впливу антропогенних факторів на поверхневий стік. З 1992 р. по 2002 р. кафедрою гідрології та гідрогеології знову керував доктор географічних наук, професор М.Д. Будз. Основним напрямком наукової роботи кафедри було вивчення умов формування поверхневого і підземного стоку і його якісна й кількісна оцінка в умовах інтенсивного та усестороннього антропогенного навантаження. Іншим важливим напрямком наукових досліджень стала оцінка інженерно-геологічних умов забудованих територій. Значний внесок у розвиток гідролого-гідрогеологічних досліджень в цей період зробили доценти, кандидат географічних наук І.М. Коротун, Я.О. Новосад, М.В. Корбутяк, І.І. Залеський, доценти, кандидати геолого-мінералогічних наук І.М. Худошин, В.Г. Мельничук, доценти, кандидати технічних наук В.Г. Сорокін, П.Д. Сливка, О.П. Будз, О.Д. Антонов. У 2002 р. кафедра гідрології та гідрогеології перейменована на кафедру водогосподарської екології, гідрології та природокористування. Їі очолив А.В. Яцик, член-кореспондент УААН, доктор технічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України. Напрямок його наукових інтересів: водогосподарська екологія, природовідтворення, сталий розвиток. На кафедрі започатковані наукові розробки з управління водними ресурсами і їх оптимального використання. Разом з тим, на кафедрі проводились і традиційні дослідження з геологічних наук. Доктор географічних наук, професор М.Д. Будз досліджував глобальні зміни клімату, розробляв нормативи із захисту споруд від небезпечних геологічних процесів при проектуванні. Доцент, кандидат географічних наук І.І. Залеський виконував роботи зі складання серійної легенди для гідрогеологічних карт Волино-Поділля масштабу 1 : 200000. Старший викладач, провідний гідрогеолог Г.І. Бровко проводила багаторічні моніторингові інженерно-геологічні та гідрогеологічні дослідження, а також складання кадастру родовищ і проявів мінеральних вод в Рівненській та Волинській областях. Доцент, кандидат геолого-мінералогічних наук В.Г. Мельничук на посаді начальника геологозйомочної партії і провідного геолога (з.с.) Рівненської геологічної експедиції брав участь у регіональних геологозйомочних роботах, а також в пошуках покладів міді на Волині. У 2013 році у зв’язку з реорганізацією структури НУВГП до кафедри водогосподарської екології, гідрології та природокористування приєднана кафедра гідравліки. Трансформована кафедра отримала назву водогосподарської екології, гідрології та гідравліки, якою керували у 2014 р. доцент І.В. Гопчак, а з 2015 р. - доцент М.В. Корбутяк. Із складу цих кафедр виокремлено кафедру інженерної геології та гідрогеології під керівництвом доктора геологічних наук, професора В.Г. Мельничука. Колектив новостворених кафедр, маючи значний інтелектуальний потенціал професорсько-викладацького складу і достатню лабораторну базу, започатковував профільні для університету напрямки підготовки фахівців «Геологія» і «Гідрометеорологія», які нині стали складовими спеціальності 103 «Науки про Землю». У 2017 році у зв’язку з реорганізацією структури ННІ водного господарства та природооблаштування на основі кафедри інженерної геології та гідрогеології та кафедри водогосподарської екології, гідрології та гідравліки було утворено кафедру геології та гідрології, яку очолив доктор геологічних наук, професор В.Г. Мельничук.