Загальна інформація

Кафедра енергетики утворена 1 вересня 2025 року відповідно до наказу ректора НУВГП Мошинського В.С. До складу кафедри енергетики ввійшли:

• викладачі електроенергетичного спрямування кафедри автоматизації, електротехнічних та комп’ютерно-інтегрованих технологій;
• викладачі кафедри гідроенергетики, теплоенергетики та гідравлічних машин.

 

Кафедра є випусковою за наступними спеціальностями:

• G3 «Електрична інженерія»
• G4.02 «Енерговиробництво (Теплоенергетика)»
• G4.03 «Енерговиробництво (Відновлювані джерела та гідроенергетика)»

 

Викладацька кафедри розміщена в аудиторії 433 (4 навчальний корпус, 3 поверх).

Електронна пошта кафедри kaf-e@nuwm.edu.ua

 

Історія розвитку електричної інженерії у Національному університеті водного господарства та природокористування

 

Історія електроенергетичного напрямку у стінах університету починається з 1930 року, коли в  Київському інженерно-меліоративному інституті була створена кафедра гідравліки, на якій професор Ільченко В.І. викладав  навчальну дисципліну «Елементи електротехніки та електрифікація сільського господарства».

Вперше окрема кафедра «Електротехніки і автоматики» з’явилась у 1959 р., коли Київський інженерно-меліоративний інститут було переведено до м. Рівне, отримавши назву Український інститут інженерів водного господарства. Кафедру  очолив доцент Шелеметьєв Г.М. До 1988 року кафедра була загально-інженерною. Впродовж 1980-1990 р.р. кафедрою завідував к.т.н., доц. Лозін Б.А. З 1989 р. кафедра стає випусковою, почавши підготовку фахівців з автоматизації гідромеліоративних систем. Кафедра продовжує викладати дисципліни, що стосуються електротехніки та електропостачання, студентам інших спеціальностей. З 1990 р. завідувачем кафедри стає професор Баховець Б.А., який продовжує розвиток методичної та лабораторної бази з викладання дисциплін електротехнічного спрямування. Здійснюється підготовка бакалаврів, спеціалістів та магістрів з автоматизації та комп’ютерно-інтегрованих технологій, при кафедрі функціонує аспірантура. Після реорганізації протягом 2011-2013 рр., кафедра отримує назву «Автоматизації, електротехнічних та комп’ютерно-інтегрованих технологій», завідувачем обрано д.т.н., проф. Древецького В.В. На кафедрі традиційно читалися такі дисципліни, як теоретичні основи електротехніки, електричні машини, електротехніка та електромеханіка, автоматизований електропривод, мікропроцесорна техніка.

У 2013 р. ліцензовано бакалаврат напряму підготовки 6.050701 «Електротехніка та електротехнології» і здійснено перший набір студентів-електриків. Починаючи з 2016 р. здійснювався прийом за спеціальністю 141 «Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка». У 2016 р. започатковано підготовку здобувачів другого (магістерського) рівня вищої освіти. У 2024 р. започатковано освітньо-наукову програму третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти з підготовки докторів філософії. В цей період фахові дисципліни студентам-електрикам на високому науково-педагогічному рівні читали професори, доценти та креативні викладачі кафедри автоматизації, електротехнічних та комп'ютерно-інтегрованих технологій. Основну увагу електроенергетичному напрямку кафедри приділяли: професори Древецький В.В., Василець С.В., Рудик А.В., Маланчук Є.З., доценти Літковець С.П., Артюх Н.І., Килимчук А.В., старший викладач Сірик Р.Є. 

Для навчальних занять студентів-електриків було обладнано сучасним устаткуванням нові навчальні лабораторії: №502 Навчальна лабораторія мікропроцесорних засобів захисту, №508 Навчальна лабораторія систем електропостачання, №509 Навчальна лабораторія високовольтного обладнання та електромереж. Керівництво університету, інституту та викладачі кафедри постійно працюють над покращенням матеріальної бази.

 

Історія розвитку гідроенергетичного та теплоенергетичного напрямків у Національному університеті водного господарства та природокористування

 

Гідроенергетичний напрямок є одним з найстаріших в університеті. Кафедра для підготовки фахівців гідроенергетичного напрямку була створена у складі Київського гідромеліоративного інституту наказом Всесоюзного комітету у справах вищої школи при Раді Народних комісарів СРСР № 103 від 10 січня 1938 року під назвою «Кафедра утилізації водної енергії і насосних станцій». За період свого існування кафедра мала, крім зазначених, ще такі п’ять назв: «Використання водної енергії і насосних установок», «Використання водної енергії», «Використання водної енергії і насосних станцій», «Використання водної енергії та гідравлічних машин», «Гідроенергетики та гідравлічних машин», «Гідроенергетики, теплоенергетики та гідравлічних машин».

Досягнення кафедри тісно пов’язані з її кадровим складом – фахівцями найвищого ґатунку, яскравими особистостями. Першим завідувачем кафедри був академік Академії наук УРСР, д.т.н., професор Сухомел Г.Й. У подальші роки цю посаду обіймали доценти, кандидати технічних наук Кудін С.М., Максимов І.Г., Дубровський Б.К., Назаров М.Т., Крисенков М.І., професор, кандидат технічних наук Лутаєв В.В., доктор технічних наук, професор О.А. Рябенко.

Професорсько-викладацький склад кафедри протягом багатьох років  забезпечував підготовку висококваліфікованих фахівців для таких важливих галузей, як гідроенергетика, теплоенергетика, атомна енергетика, гідромеліорація, водопостачання та інші.

На кафедрі відомими вченими було засновано шість наукових шкіл:

• доцент, к.т.н. Максимов І.Г. займався дослідженням роботи зрівнювальних резервуарів і блоків ГЕС, підготував монографію «Зрівнювальні резервуари гідроелектростанцій», (1960 р.). Під його керівництвом захистили кандидатські дисертації Лутаєв В.В., (1968 р.), Цюцюра Р.М., (1971 р.) і, продовжуючи їх напрям роботи, Нестеренко В.П. (1989 р.);

• професор, д.т.н. Завгородний П.Ф. вивчав процеси тепломасообміну в твердих тілах. Під його керівництвом захистили кандидатські дисертації Тимейчук О.Ю., (1993 р.) і Смалько М.В., (2001 р.);

• професор, д.т.н. Лозбін В.І. займався створенням аналітичних та числових методів розрахунків термоелектричних та термоемісійних систем прямого перетворення теплової енергії в електричну; розробленням методів вимірювання теплофізичних характеристик матеріалів;

• доцент, к.т.н. Назаров М.Т. досліджував неусталений рух рідини у відкритих руслах, роботу сміттєзатримувальних пристроїв насосних станцій і режими роботи вакуумних систем, опублікував навчальний посібник «Гідроелектричні станції. Многофакторні задачі» (1975 р.), і монографію «Вакуумні установки автоматизованих насосних станцій сьогодення і майбутнього» (1999 р.). Під його керівництвом захистив кандидатську дисертацію Філіпович Ю. Ю. (1999 р.);

• доцент, к.т.н. Крисенков М.І. вивчав нерівномірні течії води в водоводах гідроенергетичних установок, роботу і розрахунки зрівнювальних резервуарів ГЕС, розрахунки водоповітряних резервуарів. Під його керівництвом написали і успішно захистили дисертації Веремчук А.І., Сунічук С.В., Яковлева О.М.;

• професор, д.т.н. Рябенко О.А. присвятив свою наукову роботу вивченню білякритичних течій. Ряд наукових праць ним опубліковано у США, Тунісі, Алжирі, всього понад 300 наукових і методичних праць. Під керівництвом професора Рябенко О.А. захистили дисертації Чернобиль О.Є., Яковлева О.М., Тимощук В.С., Галич О.О., Поплавський Д.М., Семенуха А.В., Герба О.В.

На кафедрі в різні роки працювали і працюють відомі вчені, науковці, дослідники. Серед них видатний вчений Претро Г.О. – автор монографій: «Спеціальні типи гідроенеростанцій», «Спеціальні типи будівель гідроенергетичних установок», «Гідроакумулюючі електростанції».

Суттєвий внесок в розвиток цього напрямку вніс к.т.н., доцент Солнишков В.А. Він керував семінаром з гідромеханіки для аспірантів і пошуковців УІІВГ (1971-1973 рр). Опублікував монографію «Дослідження відсмоктувальних труб гідротурбін».

Дубровський Б.К. до 1965 року працював на посаді головного інженера гідроенергстанції, після чого виїхав до м. Рівне на викладацьку роботу, де був обраний завідувачем кафедри використання водної енергії та гідравлічних машин, а також деканом гідротехнічного факультету.

Працюючи в цьому напрямі к.т.н., доцент Свинарьов Г.А. опублікував книгу «Горизонтальні капсульні гідротурбіни осевого типу», а Чеботарьов В.І. такі видання: «Гідрологічні та водноенергетичні розрахунки сільських ГЕС», «Гідрометричні споруди». Лисовенко Є.П. досліджував гідроенергетичні установки, які призначені для автоматизації зрошувальних систем, шукав шляхи покращення низьконапірних ГЕС.

Кабаков М.І. працював на найбільших підприємствах нафтопереробки і хімії, захистив кандидатську дисертацію на тему «Дослідження гідродинаміки насадкових масообмінних апаратів промислових розмірів».

Осадчук Володимир Олександрович – за фахом інженер-будівельник. З 1977 року – директор інституту «Укргідропроект». З 1994 по 2009 рр. – генеральний директор ВАТ «Укргідропроект». Під його керівництвом виконані проекти ДніпроГЕС-2, Дністровських ГЕС-1 і ГЕС-2, найбільших а Європі Дністровської і Ташлицької ГАЕС, Канівської ГАЕС, Чорнобильської АЕС, розроблена концепція розвитку енергетики в Україні. Також виконані проекти 12 ГЕС у В’єтнамі і Лаосі. Дійсний член Академії будівництва України (1994 р.), член Міжнародної гідроенергетичної асоціації (1996 р.), член науково-технічної ради Мінпаливенерго України, професор кафедри гідроенергетики та гідромашин НУВГП. Заслужений енергетик України (2003 р.). Автор 42 свідоцтв і патентів на винаходи, 38 наукових праць. Лауреат премії АН СРСР ім. Б.С. Веденєєва, лауреат багатьох асамблей ділових кіл України і Франції.

Осадчий Сергій Дмитрович у 1984 р. закінчив УІІВГ за спеціальністю «Гідротехнічне будівництво річкових споруд і гідроелектростанцій» і був направлений на роботу в «Укргідропроект» ім. С.Я. Жука, де пройшов шлях від інженера до генерального директора ПАТ «Укргідропроект». За його участі та під керівництвом були розроблені і впроваджені технічні рішення при проектуванні і будівництві Ташлицької ГАЕС у складі Південноукраїнського енергокомплексу, Канівської та Дністровської ГАЕС, реконструкції ГЕС Дніпровського каскаду в Україні тощо. Має авторські свідоцтва та ряд публікацій у періодичній пресі. Нагороджений знаком «Відмінник енергетики України», Почесною грамотою Мінпаливенерго України. У 2012 р. присвоєно звання «Почесний енергетик України».

Доценти кафедри гідроенергетики, теплоенергетики та гідравлічних машин, заступники директора Інституту водного господарства Маковський Анатолій Михайлович та Філіпович Юрій Юрійович у 2000 році відкрили в НУВГП спеціальність «Гідроенергетика».

Доцент кафедри гідроенергетики, теплоенергетики та гідравлічних машин, к.т.н. Філіпович Юрій Юрійович у 2000-2004 роках був заступником директора Інституту водного господарства, а у 2004-2013 роках – заступником декана факультету гідротехнічного будівництва та гідроенергетики. За цей час ним було проведено ліцензування та акредитацію спеціальності «Гідроенергетика» за освітньо-кваліфікаційними рівнями бакалавр та магістр, розроблено Освітньо-професійні програми та Освітньо-кваліфікаційні характеристики спеціальності.

Завідувач кафедри гідроенергетики, теплоенергетики та гідравлічних машин НУВГП, д.т.н., професор Рябенко О.А. та к.т.н. і доцент Філіпович Ю.Ю. входили до складу Науково-методичної підкомісії зі спеціальності 145 Гідроенергетика Науково-методичної комісії № 9 з інженерії Міністерства освіти і науки України по розробці Стандартів вищої освіти першого (бакалаврського), другого (магістерського) та третього (докторського) рівнів вищої освіти галузі знань 14 «Електрична інженерія» спеціальності 145 «Гідроенергетика». Професор Рябенко О. А. є членом галузевої експертної ради НАЗЯВО ─ ГЕР-14.

Філіпович Олег Юрійович – випускник нашої кафедри, закінчив аспірантуру при кафедрі гідроенергетики та гідравлічних машин. Нині працює директором Філії Консорціуму «Науково-виробниче об’єднання «Укргідроенергобуд» у м. Новодністровськ.

Роботою викладачів теплоенергетичного напряму в період 2003-2008 рр. керував професор, д.ф.-м.н. Приходько М.А., провідний фахівець інституту гідромеханіки НАН України, який опублікував монографію «Гідротермодинаміка бульбашкових газопарорідинних систем».

У період 2008-2012 рр. кафедру очолював д.т.н., професор Лозбін В.І., фахівець у галузі теплофізики, який свого часу працював у Сухумському фізико-технічному інституті (Грузія, 1965-1983 рр.), Національному університеті «Львівська політехніка», очолював кафедру «Теплотехніки та теплових електричних станцій» Люблінської політехніки (м. Люблін, Польща).

Значних зусиль для створення теплоенергетичного напряму підготовки спеціалістів високої кваліфікації доклав заслужений винахідник України (у своєму доробку має більше 300-от охоронних документів), автор 15-ти навчальних посібників та понад 210-ти наукових статей та 45-ти методичних робіт, к.т.н., доцент Стрілець В.М. Особливо великий обсяг роботи виконав до ліцензування та акредитації спеціальності «Теплоенергетика». Під його керівництвом створена вся навчально-методична документація спеціальності, організована лабораторія тепломасообміну з комп’ютерними лабораторними установками, розроблене обладнання для лабораторії нетрадиційних джерел енергії.

Професор, к.ф.- м.н. Кочмарський В.З. є членом Українського фізичного товариства, чл.- кор. Міжнародної академії екології та безпеки життєдіяльності (МАНЕБ), академік Української нафтогазової академії. У 1983р. організував Фізико-технологічну лабораторію водних систем, науковим керівником якої є на даний час. В лабораторії було створено і впроваджено на Рівненській та Хмельницькій АЕС унікальні магнітні апарати продуктивністю 20 000 та 2000 м3/год. для протинакипної обробки охолодних вод АЕС. Ним, разом зі співробітником лабораторії Гаєвським В.Р., розроблено і виготовлено діючий макет багатопараметричного аналізатора води, на якому виконано ряд унікальних експериментів щодо обміну СО2 між водною системою в процесі кристалізації карбонату кальцію. Під керівництвом Кочмарського В.З. виконано чотири і захищено три дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук. Автор більше 300 наукових і методичних робіт, у тому числі 28 авторських свідоцтв і патентів та 40 публікацій у зарубіжних міжнародних виданнях в тому числі 20 цитованих у Scopus та WOS of Science. Є автором трьох монографій, одна з яких видана Британською бібліотекою. Напрями наукової діяльності: теорія і практика фільтрів для очистки водних систем від зависей і нафтопродуктів, статистична теорія магнітного фільтрування, експертиза магнітної обробки водних систем, теорія і практика електролізних систем знезараження технічних та питних вод. Кочмарським В.З. була запропонована схема оперативного контролю та виявлення місць незаконного відбору нафтопродуктів з продуктопроводу, що була успішно впроваджена і дозволила виявити зловмисників та зменшити розкрадання нафтопродуктів.

Професор, д.т.н. Волощук В.А. є членом Американської асоціації інженерів з опалення, охолодження і кондиціювання повітря та координатором міжнародних проектів Європейського Союзу «Запровадження навчання третього циклу – докторської програми з відновлювальної енергетики та екотехнологій» та Шведського інституту «Обмін досвідом зі сталого розвитку систем енергозабезпечення міст країн Балтійського регіону».

Доцент, к.т.н. Тимейчук О.Ю. є автором понад 140-ти наукових і навчально-методичних праць, зокрема 6-ти патентів, 5-ти навчальних посібників та 3-ох нормативних документів. Наукова робота присвячена математичному моделюванню процесів теплопереносу.

Науково-дослідна робота кафедри проводилася в двох напрямках: удосконалення конструкцій, методів розрахунку і проектування гідроенергетичних об’єктів та гідравлічних машин, а також удосконалення гідравлічних та теплотехнічних розрахунків установок і апаратів енергетичного призначення.

Працівники кафедри гідроенергетики, теплоенергетики та гідравлічних машин брали участь у роботі міжвідомчих комісій Міністерства енергетики та вугільної промисловості України з обстеження стану гідротехнічних споруд і відповідного обладнання ГЕС та ГАЕС Дніпровського і Дністровського каскадів ПрАТ «Укргідроенерго» у 2009, 2014, 2019 роках. Виконували держбюджетні і госпдоговірні роботи на замовлення таких міністерств, відомств і організацій, як Міненерго, Держводгосп, Міністерство освіти та науки, ПрАТ «Укргідроенерго», ПрАТ «Укргідропроект», ТОВ «Гідротехпроект», АТ «Банкомзв’язок», ТОВ «Укртрансрейл», ТОВ «Емза» стосовно вирішення науково-технічних проблем, пов’язаних з експлуатацією Дністровської ГАЕС, Дністровської ГЕС-1, Чорторийської (р. Случ), Мигійської (р. Південний Буг) та інших гідроелектростанцій.

Активна співпраця з норвезькою компанію AICE Hydro (м. Осло, Норвегія), в напрямках використання перспективних об’єктів малої гідроенергетики в Україні. AICE Hydro – це компанія, яка працює над розробкою ефективних та екологічно чистих малих гідроелектростанцій в Україні, поєднуючи норвезьку та українську компетенції у сфері гідроенергетики.