За більш ніж 30 річний період, науково-педагогічними працівниками кафедри, на чолі з д.с.-г.н., професором Клименко М.О., вдосконалено наукові підходи до раціонального використання та охорони навколишнього середовища. Зокрема, напрацьоввані підходи до розробки картосхем за інтегральними показниками, які використовуються для візуального визначення соціального, економічного і екологічного стану а також показника сталості розвитку будь-якої території, прийняття необхідних управлінських рішень для покращення ситуації.
За результатами досліджень розвинуті теоретичні основи, принципи побудови і реалізації моделі оцінки індексу сталості, який характеризує стан соціальної, економічної та екологічної підсистем регіонів з урахуванням їх природно-ландшафтних особливостей, а також структура, вимоги до методичного та інформаційного забезпечення її реалізації.
Особлива увага в дослідженнях наукової школи приділяється проблемі модернізації освіти для впровадження засад сталого розвитку та підготовці навчально-методичного забезпечення підготовки магістрів для впровадження принципів сталого розвитку в регіонах.
Наукова новизна одержаних результатів:
розроблено методологію комплексного моніторингу довкілля, яка включає теоретичні і практичні аспекти оцінки стану навколишнього природного середовища, особливості організації різних рівнів системи моніторингу, сучасні методи і засоби моніторингових досліджень, методичні основи організації спостережень та проведення аналізу забруднення атмосфери, поверхневих, підземних вод, ґрунтового покриву, та стану урбоекосистеми та агросфери;
уперше встановлено, що довгострокове інтенсивне використання осушуваних дерново-підзолистих, дерново-карбонатних ґрунтів Західного Полісся України призводить до значного погіршення їх агромеліоративного, агроекологічного стану через прогресування де градаційних процесів, що проявляється у зниженні волого запасів, вмісту гумусу, зростанню кислотності, зниженню забезпеченості ґрунтів на вміст макроелементів, забруднені радіонуклідами важкими металами;
розроблена класифікація гідротермічного режиму торфових ґрунтів Полісся України за кількісними і якісними показниками з виділенням типів, підтипів, родів та видів.
здійснена агромеліоративна оцінка місцевих меліорантів (суглинків, мергелів, туфів, сапропелів, фосфоритів), та встановлений їхній позитивний вплив на склад, властивості, режими і процеси дерново-підзолистих ґрунтів;
здійснена оцінка впливу тривалого сільськогосподарського використання темно-сірих лісових ґрунтів на показники їх родючості та запропонована методика оцінки їх агроекологічного стану;
проведена оцінка екологічного стану агроекосистеми у зоні впливу ПАТ «Волинь-Цемент» шляхом встановлення рівнів забруднення важкими металами ґрунтового покриву, рослинницької, тваринницької продукції, питної води та ушкодженості зерен пилку 30 видів рослин за тест-системою «Стерильність пилку рослин – біоіндикаторів»;
здійснена оцінка екологічного стану басейнів річок Горинь, Західний Буг, Устя, Замчисько, Веселухи, Іква за комплексом показників які зумовлюють якість поверхневих вод цих річок;
проведено оцінювання стану водних екосистем за комплексом показників: екологічних, біотестування, фітоіндикації;
встановлені особливості та розроблені математичні моделі міграції важких металів у водних екосистемах;
запропоновані схеми, види екологічного моніторингу поверхневих вод басейнів річок та встановлені допустимі екологічні нормативи якості води річок Полісся України;
проведено оцінювання екологічного стану басейнів річок Західної Грузії та розроблено критерії екологічної оцінки якості поверхневих вод для різних видів водокористування;
здійснений ландшафтно-екологічний аналіз території міста Рівне з виділенням їх інтегральних факторів, які формують умови міського середовища: техногенне навантаження, забрудненість, природність, комфортність;
проведено оцінювання забруднення урбоекосистеми м. Рівне за показниками ушкодженості рослин-біоіндикаторів та доказана можливість застосування кульбаби лікарської в якості такої системи;
формалізовані підходи до розрахунку інтегральних показників соціо-екологічного розвитку районів і Рівненської області методом багаторівневого вертикального агрегування базових показників стимуляторів та де стимуляторів у показники вищого ієрархічного рівня;
запропоновано систему показників сталого розвитку для проведення оцінки соціо-економіко-екологічного стану малих міст, сільських населених пунктів, районів.