Гостьова лекція для студентів MIT (США)

Нещодавно Олександр Грицина, доцент кафедри водопостачання, водовідведення та бурової справи, заступник директора ННІБАД, на запрошення професорки Сьюзан Маркотт (Susan Murcott) провів гостьову лекцію для студентів курсу «Thermal Energy Networks» у MIT D-Lab. Ця подія стала символічним «віртуальним поверненням» до стін одного з провідних технологічних вишів світу, де Олександр взимку та навесні 2025 року перебував на дослідницькому стажуванні.

Лекція була присвячена одній із найактуальніших тем глобального екологічного порядку денного - декарбонізації енергетичних систем через використання енергетичного потенціалу стічних вод.

Свій виступ науковець розпочав із метафори циклічності, запозиченої з кінематографа — фільму Кім Кі Дука «Весна, літо, осінь, зима... і знову весна». У світі водного господарства цей цикл відображає постійний рух енергії. Те, що традиційно вважається «відходами», Олександр розглядає як потужний акумулятор теплової енергії, здатний забезпечити стале опалення та охолодження кампусів і міських кварталів.

Ключові тези лекції:

• Енергетичний потенціал стічних вод: На відміну від сонячної чи вітрової енергії, стічні води мають стабільну температуру протягом року (10–20°C). Це робить їх ідеальним джерелом для теплових насосів, забезпечуючи високий коефіцієнт ефективності (COP 5-7).
• Український досвід для світової спільноти: Олександр Грицина представив результати своїх досліджень, проведених на очисних спорудах міста Рівне. Використання інноваційних систем моніторингу дозволило зібрати дані для створення «цифрових двійників» об'єктів, що є критично важливим для точного розрахунку енергопотенціалу.
• Боротьба з тепловим забрудненням: Науковець наголосив, що видалення «теплового забруднення» з очищених стічних вод перед їх скиданням у водойми — це не лише екологічна необхідність для збереження екосистем, а й величезна комерційна можливість для розвитку муніципальних мереж енергопостачання.
• Технологічні виклики та інновації: У доповіді було проаналізовано проблему біообростання теплообмінників. Зокрема, було показано, як біоплівка завтовшки всього в 1 мм може знизити ефективність теплообміну на 50%, та представлено сучасні методи розв'язання цієї проблеми на прикладі обладнання компаній Huber та Noventa.

Науковий фронт та відбудова України

Особливий акцент Олександр зробив на важливості міжнародної наукової співпраці. Навіть у надскладні часи українська наука продовжує інтегруватися у світові тренди декарбонізації. Впровадження систем рекуперації тепла зі стічних вод може стати одним із ключових елементів «зеленої» відбудови українських міст, забезпечуючи їх енергонезалежність та стійкість.

«Кожна крапля води — це не просто ресурс, це джоуль енергії, який ми маємо навчитися ефективно використовувати. Це наш шлях до сталого майбутнього», — резюмував автор дослідження під час дискусії зі студентами.

Олександр Грицина підкреслив важливість розвитку сталих наукових зв'язків із провідними світовими центрами для зміцнення авторитету нашого закладу на міжнародній арені та висловив вдячність адміністрації НУВГП за сприяння та підтримку.