Днями ректором Віктором Мошинським було підписано наказ про призначення директором навчально-наукового механічного інституту Голотюка Миколу Віталійовича. Микола Віталійович – кандидат технічних наук, доцент, викладач і науковець, який зробив вагомий внесок у розвиток технічної освіти та прикладної інженерії в Україні. Він є одним із провідних фахівців у галузі агроінженерії та машинобудування, експлуатації та ремонту сільськогосподарських машин, активно працює над впровадженням сучасних цифрових технологій у навчальний процес. Микола Віталійович прихильник інноваційного підходу у викладанні. Свою роботу зі студентами будує на поєднанні теоретичних знань з практичними навичками. Випускник УІІВГ.

 

Про сьогодення інституту та про перспективи розвитку ННМІ ми і попросили розповісти новообраного директора:

 

Миколо Віталійовичу, нагадайте трішки про ваш структурний підрозділ та розкажіть будь ласка, як ви бачите його найближчий розвиток?

 

Витоки ННМІ сягають середини XX століття, коли в умовах повоєнного відновлення країни особливо гостро постала потреба у висококваліфікованих інженерах-механіках для галузей меліорації, гідротехніки, енергетики та сільського господарства.

Зародившись як кафедра механізації в структурі тодішнього Українського інституту інженерів водного господарства, підрозділ поступово перетворився на самостійний факультет, а згодом — на потужний навчально-науковий інститут, який об'єднує декілька кафедр, лабораторій та науково-дослідних центрів. Упродовж десятиліть змінювалися назви, структури, підходи до організації навчання, але незмінними залишалися високі стандарти підготовки, орієнтація на практику та зв’язок з виробництвом.

 

У 90-х роках механічний факультет переживав серйозні структурні та освітні зміни. Впроваджувалися нові спеціальності, адаптовані до потреб ринку праці, зростала увага до екологічної та енергетичної ефективності, з’явилися напрями автоматизації та комп’ютерного моделювання.

 

У 2000-х роках факультет був реорганізований у механіко-енергетичний факультет, а згодом — у навчально-науковий механічний інститут у складі НУВГП. Така трансформація дозволила підвищити рівень інтеграції освіти і науки, розширити спектр підготовки здобувачів вищої освіти, активізувати науково-дослідну діяльність і впровадити сучасні форми навчання.

Що стосується сьогодення, то напрямки подальшого розвитку будуть враховувати виклики часу, зокрема, підвищення рівня підготовки висококваліфікованих інженерних кадрів, тіснішу інтеграцію науки, освіти та виробництва. Головна моя мета — трансформація інституту в потужний освітньо-науковий центр, який генерує нові технології, формує сучасне інженерне мислення та забезпечує випуск конкурентоспроможних фахівців, затребуваних на внутрішньому та міжнародному ринках праці.

 

Які першочергові дії та ініціативи заплановані вами?

 

В першу чергу, це суттєве оновлення навчального процесу, адаптація до сучасних реалій, включно з розвитком дуальної освіти, широке залучення роботодавців до формування освітніх програм, проведення виробничих практик на провідних підприємствах і впровадження сучасних освітніх технологій, таких як цифрове моделювання, дистанційні платформи, автоматизовані системи управління навчанням. При цьому, велика увага приділятиметься якості підготовки студентів, їхній здатності до самостійного прийняття рішень, командній роботі, креативному підходу до вирішення виробничих завдань, а також оволодінню сучасними цифровими інструментами, необхідними інженеру ХХІ століття.

 

Як щодо розвитку науки в інституті?

 

У контексті розвитку наукової складової вважаю, що важливим є активна участь студентів і викладачів у науково-дослідних роботах, зокрема прикладного спрямування, що мають реальне практичне застосування в промисловості. Планується розширити кількість госпдоговірних тем, підвищити рівень наукових публікацій, активізувати участь інституту в міжнародних грантових програмах та конкурсах, а також започаткувати інженерні наукові платформи для міжкафедрової співпраці.

 

Як ви бачите роль інституту в розвитку університету в цілому?

 

На мою думку, навчально-науковий механічний інститут має відігравати ключову роль у структурі університету. Саме він має стати флагманом інженерної освіти, центром трансферу технологій та генератором інновацій. Завдяки інтеграції науки, навчання і виробництва інститут повинен забезпечувати сталий розвиток університету, його конкурентоспроможність у національному та міжнародному освітньому просторі. Особлива увага приділятиметься розширенню міжнародної співпраці, зокрема укладанню нових договорів із зарубіжними технічними університетами, організації академічної мобільності студентів і викладачів, а також спільній реалізації науково-освітніх проєктів.

 

Які основні виклики ви бачите для інституту, і як плануєте їх подолати?

 

Серед викликів, що стоять перед інститутом, вважаю необхідність оновлення матеріально-технічної бази, залучення молодих кадрів до викладацької та наукової діяльності, а також подолання зниження мотивації молоді до вибору інженерних спеціальностей. Найкращим рішенням тут стане активізація профорієнтаційної діяльності у ліцеях і коледжах, залучення випускників до участі в розвитку інституту.

 

Я переконаний, що лише через системну роботу, взаємну довіру, відкритість до новацій і командну згуртованість можна досягти поставлених цілей та вивести навчально-науковий механічний інститут на якісно новий рівень розвитку. Моя стратегія базується на аналізі сучасних тенденцій у технічній освіті, потребах ринку праці та науково-технологічного прогресу, а також тісній співпраці з усіма стейкхолдерами – студентами, викладачами, науковцями, роботодавцями та партнерами університету.