Університет

Людина у світі духовної культури

Людина у світі духовної культури

21 травня 2020 р. кафедра філософії та українознавства Національного університету водного господарства та природокористування провели в онлайн-режимі  круглий стіл «Людина у світі духовної культури» в рамках заходів, присвячених Дню науки України.

Актуальні теми, повязані з аналізом модерних культурних феноменів та новітні підходи у тлумаченні проблем вітчизняної філософської думки в контексті духовності, об’єднали викладачів, аспірантів, магістрантів та студентів різних спеціальностей нашого закладу вищої освіти.

З  перших хвилин круглий стіл набув енергійного заряду та позитивного настрою. Саме такої тональності завдала учасникам завідувач кафедри філософії, професор,  д.філос.н. Ольга Павлівна Наконечна, яка наголосила про нагальну потребу об’єднання інтелектуальних зусиль молодих науковців у пошуках відповідей на виклики сьогодення.

Модератор заходу, заступник завідувача кафедри філософії з наукової роботи, доцент, к.філос.н. Тетяна Ананіївна Коберська, звернулась до учасників зустрічі з побажанням плідної дискусії, пошуку креативних актуалізаторських ідей та реалізації практичних проектів.

Відкрив круглий стіл пошуковець кафедри філософії НУВГП Сергій Володимирович Веремейчик з проблемою «Концепту "духовної енергії" в антропологічних студіях В.Ф. Войно-Ясенецького». Ім’я цього вченого на довгий час було несправедливо вилучено з простору вітчизняної науки. На долю його припали тюрми, табори, вигнання. Лука Войно-Ясенецький є вагомим представником тієї творчої інтелігенції, який в умовах жорсткого контролю та диктату ідеологічних приписів радянської влади намагався відстояти ціннісний вимір людини та гарантування її прав і свобод. Сергію Веремейчуку вдалося захопити аудиторію ідеями мислителя щодо розкриття сутності матерії не тільки як першооснови світобудови, а як предметної візуалізації внутрішньоатомної енергії, що неминуче потребує обґрунтування ролі духовної енергії в статусі первинної для всіх інших її форм.

Під час обговорення професор, д.філос.н. Алла Євгенівна Залужна відмітила, що ім’я Луки Войно-Ясенецького є відомим в медичних та богословських колах, тоді як у філософії він ще не зайняв того місця, яке має право йому належати. Його людиновимірна рефлексія та й саме життя стало не лише цілковитою альтернативою офіційним схемам істмату та діамату, а покликанням, вчинком, подвигом. У зв’язку з потребою реабілітації належного статусу українському науковцю, хірургу, талановитому художнику та релігійному філософу і богослову А.Є. Залужна запропонувала на наступний рік провести конференцію, присвячену 60-й річниці смерті вітчизняного вченого.

Логічним продовженням проблеми духовності став виступ аспірантки кафедри іноземних мов Анни Степанівни Герасименко, яка крізь призму аналітичного огляду праць відомого представника професійно-академічної філософії України кінця ХІХ-першої половини ХХ ст. Г. Челпанова висвітлила роль феномена душі у педагогічній та виховній діяльності. Анна переконливо довела, що психологія та педагогіка без душі є фікцією, позаяк тільки опираючись на духовне і душевне, можна усвідомити, що таке моральне почуття, свобода, обов’язок, совість.

Неабиякий резонанс викликала доповідь «Надлюдина у розрізі геймерської субкультури». Магістрантці прикладної математики Любові Володимирівні Шостак вдалось проаналізувати образи «ніцшеанської» надлюдини та сучасного геймера-«супермена». Адже саме віртуальна реальність створює простір й надає людині таку психологічну можливість виступити в подібній ролі. Продовжив дану проблематику Іван Миколайович Боровець, теж магістрант прикладної математики з темою доповіді: «Неолюдське у кіберкультурі, на прикладі відеоігор: DeusEx, MetalGear, TheWitcher». Буквально перевернувши усталений стереотип щодо даної дозвіллєвої ніші, наголосивши, що відеоігри використовуються не тільки, аби відволіктися від реального світу, а й для того, щоб отримати новий вимір, побачивши наш з вами реальний світ з іншої перспективи, при цьому прийнявши будь-яку роль, що допоможе усвідомити і нас самих з різних точок зору. Ось такий новий ракурс рефлексії… 

Унікальною розвідкою про історичну знахідку Рівненського Полісся «Нобельське Євангеліє» здивувала нас Катерина Віталіївна Чміль, студентка 1 курсу навчально-наукового будівельного інституту, спеціальності «Архітектура та містобудування». Найдавніша писемна пам’ятка, яка на 41 рік старша за Пересопницьке  Євангеліє, руйнує міф про те, що українське Полісся (сучасна Рівненщина) було населено неосвіченими мешканцями та й сам Нобель був відомий вже з 12 ст.

Яна Володимирівна Бакун, учасниця Національного конкурсу творчих робіт (есе) «Шлях становлення Православної Церкви України», присвяченого Дню Незалежності України, анонсувала свої доробки в плані соціології релігії та презентувала есе на тему: «Молодіжні ініціативи: філософсько-релігійні акценти», чим теж викликала хвилю запитань серед учасників заходу.

Активне обговорення підняла і тема Наталії Олександрівни Синяк, студентки 1 курсу навчально-наукового будівельного інституту, спеціальності «Архітектура та містобудування» «Сучасне вуличне мистецтво», що продемонструвала новаторські підходи концепту «мурал», як спроби відродження українських народних та історичних традицій у декоративному малярстві.

Варто й відзначити ґрунтовну доповідь учасниці ІІ туру конкурсу студентських наукових робіт у галузі філософії Юлії Миколаївни Сидорук, студентки 1 курсу спеціальності «Культурологія». Тема «Життєвий світ сучасної молоді як ціннісно-смисловий універсум культури (покоління Z)» підняла гострі питання щодо ціннісних пріоритетів молоді у світлі провідних підходів теорії поколінь. Проаналізувала зміщення акцентів, що впливають на формування життєвих цінностей молоді, а це – пошуки сенсу життя, дружба, кохання, кар’єра, відпочинок, створення сім’ї, здоров’я, освіта, комунікація.

Учасниця онлайн-дискусії Єлизавета Романівна Темнюк, студентка 1 курсу навчально-наукового будівельного інституту, спеціальності «Архітектура та містобудування» виступила з новітніми дослідженнями сенсаційної знахідки в Греції, на горі Афон козацького скиту «Чорний Вир». В архівах вдалося зібрати чимало інформації про його засновників, місце розташування. А вже у 2015 році здійснено невелику пробну експедицію на Афон, тоді й знайдено було старовинний козацький скит. Дуже настановчими прозвучали слова Єлизавети, що у цьому храмі на Святій Горі Афон запорозькі козаки здійснювали прощі та молилися за нашу Україну. 

Дана зустріч у рамках круглого столу, особливо в умовах дещо опосередкованої комунікації, таки надала кожному з учасників особливої інтелектуальної наснаги та відкрила нові напрямки для подальших наукових досліджень у сфері духовності. 

Кафедра філософії



назад