Університет

Науковий семінар «Геноцидні практики в історії людства: світовий і український виміри»

Науковий семінар «Геноцидні практики в історії людства: світовий і український виміри»

З ініціативи катедри українознавства в НУВГП відбувся науковий семінар «Геноцидні практики в історії людства: світовий і український виміри», присвячений Дню пам’яті жертв політичних репресій.

Знані науковці краю та студенти рівненських вишів у рамках академічного формату намагалися осмислити явище тоталітаризму у контексті української та світової історії ХХ сторіччя. Йшлося, зокрема, про такий важливий аспект політичного режиму як масовий терор і практика використання технології геноциду для завоювання та утримання політичної влади, а також для беззастережного втілення ідеологічних концепцій революційної зміни природи людини, докорінного переоблаштування засад суспільного життя на основі монопольного домінування-диктату окремих диференційних ознак (расового в нацистській і класового в комуністичній доктринах).

Семінар розпочався з перегляду підготовленого вченими-краєзнавцями з Центру «Мнемоніка» документального анімаційного фільму «Приречені: історія рівненського гетто». Далі доповідачі окремо зупинилися на природі, механізмах та інститутах нацистського і комуністичного режимів, які системно застосовували у якості державної політики масові репресії і геноцидні практики. Професор катедри політичних наук РДГУ, директор Центру «Мнемоніка» Максим Гон проаналізував історичні передумови та ідеологічні засади Голокосту – геноциду єврейського народу нацистським режимом. У виступі також було висвітлено історію рівненського гетто під час німецької окупації Волині. Кандидатка історичних наук Наталія Івчик розповіла про створення презентованого фільму про знищення рівнян іудейського віросповідання нацистами у 1941-1942 рр. Доцент катедри українознавства НУВГП Олександр Крупка окреслив масштаби репресій «коричневого» і «червоного» окупаційних режимів на Рівненщині у роки ІІ Світової війни. У студентських виступах йшлося про масові репресії в СРСР у міжвоєнний період, про Голодомор 1932-1933 рр. як про акт геноциду українського народу, про депортації українського та інших народів як різновид масових репресій і геноцидних практик у ХХ ст.

Підбиваючи підсумки, учасники семінару прийшли до спільної думки про те, що масові репресії і геноциди новітньої історії стали характерними ознаками тоталітаризму ХХ ст. Становлення тоталітарних режимів – і нацистського, і комуністичного – супроводжувалося небаченими за своїми масштабами порушеннями прав людини, нищенням вільних осередків громадянського життя, повсюдною ідеологічною індоктринацією суспільної свідомості, перетворенням державного апарату виключно на інструмент примусу і покарання, реалізацією неприродної за задумом і злочинної у своїй суті соціальної інженерії. Тож осмислення трагічних уроків українського минулого й урахування болісного досвіду людства має стати для сучасних поколінь застереженням від спокус свідомої відмови від свободи, без якої неможливий ані гармонійний розвиток особистості, ані повноцінний суспільний поступ.

Олександр Крупка,
катедра українознавства

 



назад