ННІ ЕМ

Аспірантура

  • 1. Світогляд, сутність, структура, типи.
    2. Передумови виникнення філософії. Концепції походження філософії.
    3. Розкрийте природу філософського пізнання та структуру філософії як системи знань.
    4. Багатоманітність форм і способів буття філософії.
    5. Розкрийте основні аспекти співвідношення філософії та світогляду.
    6. Охарактеризуйте роль особистості у філософії.
    7. Філософія і релігія: особливості співвідношення.
    8. Охарактеризуйте співвідношення філософії та моралі, філософії та мистецтва.
    9. Філософія і наука: характер співвідношення.
    10. Місце філософії у сучасній культурі.
    11. Основні риси та проблематика античної філософії.
    12. Порівняти східну і західну парадигми філософування.
    13. Охарактеризуйте вплив філософії античності на формування світоглядних позицій доби Середньовіччя і Відродження.
    14. Основні риси і особливості Середньовічної філософії.
    15. Основні риси і проблематика філософії Відродження.
    16. Проблеми пізнання і субстанції у філософії ХУП ст.
    17. Наукова революція ХУП ст. та проблема методу пізнання у філософії.
    18. Основні риси філософії Просвітництва.
    19. Основні ідеї філософії Канта та його вплив на розвиток філософії.
    20. Охарактеризуйте філософську систему і метод Гегеля.
    21. Зміст і сутність антропологічного матеріалізму Л.Фейєрбаха.
    22. Основна проблематика та вихідні принципи філософії марксизму.
    23. Проблема раціонального та ірраціонального в філософії ХХ століття.
    24. Охарактеризуйте риси та основні напрями філософії ХХ ст.
    25. Сцієнтизм та антисцієнтизм у філософії ХХ століття.
    26. Філософія психоаналізу: основні представники та ідеї.
    27. Проблема людини у філософії ХХ ст.: екзистенціалізм, філософська антропологія, персоналізм.
    28. Основні особливості і етапи розвитку філософської думки в Україні.
    29. Філософські погляди Г.Сковороди.
    30. Спрямованість та проблематика філософського пізнання у Києво-Могилянській академії.
    31. “Філософія серця” П.Юркевича.
    32. Українська філософська думка в контексті світової філософії.
    33. Проблема буття: її тлумачення та місце у філософії.
    34. Філософське осмислення світу: вихідні категорії.
    35. Філософське розуміння простору і часу.
    36. Проблема розвитку та її філософське тлумачення.
    37. Діалектика як вчення про розвиток та її форми.
    38. Свідомість: сутність та властивості.
    39. Свідомість як філософська проблема.
    40. Проблема несвідомого та її філософське тлумачення.
    41. Самосвідомість: її природа і специфіка.
    42. Пізнання та його філософське тлумачення. Види пізнання.
    43. Пізнання як процес. Назвіть основні закономірності процесу пізнання.
    44. Особливості чуттєвого та раціонального пізнання та їх роль у формуванні системи знань.
    45. Пізнання і теорія істини. Сучасні концепції істини.
    46. Наука як соціально-культурний феномен.
    47. Форми та методи наукового пізнання.
    48. Наука та основні закономірності її розвитку.
    49. Особливості методологічного мислення сучасної науки.
    50. Охарактеризуйте зміст і особливості основних типів раціональності.
    51. Сучасна наукова картина світу.
    52. Технократизм та технократичне мислення: сутність та особливості.
    53. Практика: сутність, види та роль в людській життєдіяльності.
    54. Проблема творчості та її філософське тлумачення
    55. .Сутність людини в історико-філософському контексті. Есенційний та екзистенційний підходи до тлумачення сутності людини.
    56. Проблемність людського буття: філософське осмислення.
    57. Буття людини як буття можливого: творчість, свобода, вибір, відповідальність.
    58. Відчуження: способи його філософського осмислення і шляхи подолання.
    59. Проблема сенсу життя і способи його філософського осмислення.
    60. Природа – людина – суспільство: філософські аспекти взаємодії.
    61. Філософське розуміння суспільства
    62. Суспільство як цілісна система.
    63. Історичність буття суспільства.
    64. Проблема прогресу та сенсу історії.
    65. Проаналізуйте концепції періодизації та спрямованості історії.
    66. Проаналізуйте світоглядні засади сучасної екологічної ситуації.
    67. Техніка як соціокультурний феномен.
    68. Глобальні проблеми сучасності і майбутнє людства.
    69. Природа цінностей і ціннісних орієнтацій та способи їх обґрунтування та передачі.
    70. Базові життєві цінності, їх смисл і співвідношення.
    71. Проблема свободи: філософський аналіз.
    72. Етичні проблеми сучасної науки.
    73. Поняття ноосфери та його сучасне тлумачення.
    74. Метафізика та діалектика: характер співвідношення.
    75. Культура і цивілізація: їх співвідношення.
    76. Що означають поняття “теїзм”, “деїзм”, “пантеїзм” і як вони співвідносяться між собою?
    77. Зміст і співвідношення категорій “буття” і “небуття” в філософії.
    78. Розкрийте зміст синергетики як концепції розвитку.
    79. Розкрийте суть і співвідношення понять “парадигма”, “наукова революція”.
    80. Поняття “гуманізм” та його філософський зміст.
    81. Релігійний світогляд: вихідні поняття.
    82. Через які поняття і категорії розкривається зміст і сутність діалектики?
    83. Поняття і категорії філософської антропології.
    84. Основні поняття і категорії соціальної філософії.
    85. Поняття та категорії аксіології.
    86. Поняття та категорії, через які розкривається сутність світогляду.
    87. Поняття та категорії гносеології.
    88. Духовні виміри людського буття: вихідні поняття.
    89. Категорії, що розкривають зв’язки детермінації.
    90. Категорії, що розкривають структурність буття.
    91. Основні поняття сцієнтизму.
    92. Співвідношення понять “скептицизм” і “нігілізм”.
    93. Співвідношення понять “рух”, “розвиток”, “прогрес” і “регрес”.
    94. Співвідношення понять “людина”, “індивід”, “індивідуальність”, “особа”, “особистість”.
    95. Розкрийте зміст понять “емпіризм”, “сенсуалізм“, “раціоналізм”.
    96. Що таке “ідеальність” та “інтенціональність”?
    97. Співвідношення понять “несвідоме”, “колективне несвідоме”, “архетип”.
    98. Що таке “реалізм”, “номіналізм”, “концептуалізм”?
    99. Охарактеризуйте основні етичні категорії.
    100.Вихідні поняття і характеристики міфологічного світогляду.
    101.Діалектика і логіка: їх зміст і співвідношення.
    102.Розкрийте сутність філософських підходів до проблеми буття Бога.
    103.Охарактеризуйте основні естетичні категорії.
    104.Феномен глобалізації та його філософське осмислення
    1. Національна своєрідність і загальнолюдська значущість філософських вчень.
    2. Філософія як тип духовності.
    3. Переконання: сутність та роль в структурі світогляду.
    4. Філософська проблема та її місце в розвитку філософії.
    5. Філософія і світ: сучасний контекст взаємодії.
    6. Плюралізм та єдність філософського знання.
    7. Філософський дискурс: особливості та сучасні риси.
    8. Ціннісна природа філософського знання.
    9. Платонівська концепція філософії та сучасний філософський дискурс.
    10. Діалектика Гегеля і її доля в сучасній філософії .
    11. Матеріалістичне розуміння історії К. Маркса та його сучасна критика.
    12. Концепція істини в прагматизмі і її сучасний розвиток в епістемології.
    13. Концепція "мовних ігор" у філософії Л.Вітґенштейна .
    14. Етичні погляди Ф. Ніцше.
    15. Е. Фромм про відчуження і свободу людини в сучасному суспільстві.
    16. Проблема людини в творчості К.Г. Юнга.
    17. М. Бердяєв про смисл творчості і свободу духа.
    18. Філософська спадщина Х.Ортеги-і-Гасета та її сучасне значення
    19. “Філософія господарства” С.Булгакова та її сучасне значення.
    20. Категорії «мудрість» і «віра» в історії філософії.
    21. М.Мамардашвілі про сутність філософії.
    22. Проблеми герменевтики в праці Г.Гадамера «Істина і метод».
    23. Концепція духовного світу людини у творчості С. Б. Кримського.
    24. В. С. Горський: аналіз української філософії та її історії.
    25. Вчення про науку В. І. Вернадського.
    26. Буття: класичне та некласичне розуміння.
    27. Сучасна наука про картину світу.
    28. Проблема ідеальності та інтенціональності свідомості.
    29. Свідомість і мова: сучасні підходи.
    30. Мова і повсякденне життя.
    31. Утопічна свідомість: природа, особливості та причини виникнення.
    32. Людина в системі пізнання.
    33. Епістемологія і герменевтика: характер взаємодії.
    34. Природничонауковий, технікознавчий і гуманітарний дискурси: пошуки взаєморозуміння:
    35. Методологічний плюралізм та антиметодологізм як позиції в сучасній філософії.
    36. Стиль наукового та інженерного мислення та їх особливості.
    37. Наукове знання та принципи його трансформації.
    38. Соціальне пізнання та його специфіка.
    39. Проблема причинності в постнекласичній науці.
    40. Поняття "парадигма": евристичний потенціал і недоліки.
    41. Світоглядна роль наукової картини світу.
    42. Методологічний анархізм Феєрабенда.
    43. Мова науки як філософська проблема.
    44. Наукова творчість як філософська проблема.
    45. Наукове і позанаукове в пізнанні: проблема демаркації.
    46. Проблема розуміння: філософські підходи.
    47. Філософсько-методологічні проблеми аналізу інноваційних процесів.
    48. Парадигма діалогічності в сучасному мисленні.
    49. Діалог культур як суттєва характеристика культурно-історичного процесу.
    50. Свобода та детермінація у сучасному світі.
    51. Свобода творчості та відповідальності у сучасній науковій діяльності.
    52. Свобода волі та моральний обов’язок у філософській та релігійній думці.
    53. Особливості глобалізаційних процесів у сфері культури.
    54. Історія: її сутність та багатовимірність.
    55. Проблема «кінця історії» в сучасній соціальній філософії.
    56. Наукове знання та принципи його трансформації.
    57. Наука як фактор сучасного розвитку.
    58. Людина і світ: парадигми взаємодії.
    59. Українська ментальність: риси і чинники формування.
    60. Мультикультуралізм і українська культура.
    61. Ґенеза української національної ідеї.
    62. Зміст та значення української національної ідеї.
    63. Громадянське суспільство як філософська проблема.
    64. Влада: соціально-філософські проблеми.
    65. Насолода та страждання як екзистенціали людського буття.
    66. Проблема самоцінності і сенсу людського життя.
    67. Людське життя як культурно історичний процес.
    68. Самотність та спілкування як філософська проблема.
    69. Ґендерна проблематика у сучасній філософії.
    70. Проблема формаційного та цивілізаційного в розвитку сучасного людства.
    71. Проблема людини і маси у соціальній філософії.
    72. Краса як метацінність у життєдіяльності людини.
    73. Наука і мистецтво у розвитку і пізнанні людини.
    74. Альтернативи людської цивілізації 21 ст.
    75. Екологія – світогляд – культура.
    76. Філософський зміст і сучасний смисл феномена ноосфери.
    77. Вчення про ноосферу та його сучасний розвиток.
    78. Ноосферна стратегія сталого розвитку.
    79. Проблема кризи культури в сучасній філософії культури.
    80. Глобалізація: філософсько-антропологічний погляд.
    81. Філософія екології: становлення та сучасний стан.
    82. Майбутнє як філософська проблема.
    83. Сучасний філософський дискурс про релігійно-моральні і світоглядні засади ставлення людини до природи.
    84. Практична філософія: сутність та сучасний стан.
    85. Синергетична парадигма та її роль в формуванні сучасної картини світу.
    86. Знання в синергетичній моделі світу.
    87. Людина - наука – гуманізм: новий синтез.
    88. Наука і духовність.
    89. Роль наукової комунікації в сучасній науці.
    90. Роль філософії у науково-інтегративних процесах сучасності.
    91. Етичні проблеми сучасної техніки.
    92. Техніка в контексті глобальних проблем.
    93. Філософські проблеми комп’ютеризації суспільного життя.
    94. Оптимізм та песимізм як філософська проблема.
    95. Ідея толерантності та ненасилля.
    96. Економіка в системі соціокультурних відносин.
    97. Ринок як філософська проблема.
    98. Філософія грошей.
    99. Філософія бізнесу.
    100. Інтелектуальний капітал: сутність та проблема.
  • ОСНОВНІ ВИМОГИ ДО НАПИСАННЯ РЕФЕРАТІВ З ФІЛОСОФІЇ

    ДЛЯ СКЛАДАННЯ КАНДИДАТСЬКОГО ЕКЗАМЕНУ

    Загальні положення

    Реферат – самостійна письмова робота аспіранта (чи здобувача), неодмінна умова допуску до складання кандидатського екзамену з філософії, оцінка, за виконання якого заноситься до протоколу екзамену.

    Тематика рефератів щорічно розробляється, оновлюється і затверджується на засіданні кафедри філософії. :Теми рефератів вибираються аспірантами та узгоджуються з ведучим викладачем. Обов’язковою є консультація за темою реферату з викладачем, на якій уточнюється план, література.

    Реферат має засвідчувати знання літератури, що відповідає темі реферату, і вміння її аналізувати, логічно і аргументовано розкривати зміст теми з обов'язковим включенням і елементів самостійного осмислення її суті.

    Реферат пишеться виключно українською мовою При викладі матеріалу важливо дотримуватись таких вимог:

    -         логічності викладу;

    -         аргументованості і доказовості положень, що розкриваються;

    -         ясності і грамотності у викладенні думок.

    2. Вимоги до оформлення реферату:

    а) обсяг реферату - 25-26 стор. комп'ютерного набору. Шрифт Times New Rоmаn, кегль14, півтора інтервалу (поля: ліве -3 см, праве - 1 см,   зверху і знизу - 1,5 см,);

    б) титульна сторінка оформляється за зразком ( додаток № 1);

    в) план реферату (включає такі розділи: "вступ", “основна частина: Р.І, Р.П тощо", "висновки" та “список використаних джерел") розміщується зразу ж після титульної сторінки; кожен пункт плану фіксується  у тексті.

    г) - у вступі ( 2-3 ст.) обгрунтовається актуальність теми, ступінь її вивчення в літературі, дається стисла характеристика використаних джерел, формулюються об’єкт, предмет та завдання дослідження, обґрунтовуються методи дослідження;

    д) в основній частині розкривається зміст у відповідності з планом. В кінці кожного розділу даються короткі висновки, які узагальнюються в заключній частині реферату;

    Текст реферату повинен включати:

    а) посилання, відзначені лапками та індексом посилання на книгу з точними вихідними даними і обов'язковим вказуванням сторінки;

    б) посилання, переказані власними словами автора реферату (без лапок), але проіндексовані також, з точним вказуванням книги, розділу, сторінок;

    в) фрагменти тексту, написані власне автором, у притаманній йому манері викладу, які містять те, що стосується змісту і осмислення певної теми, проблеми, питання.

    в заключній частині підводяться підсумки проведеного дослідження, формулюються висновки;

    список літератури має містити не менше 12-15 робіт з чітко визначеними вихідними даними, у випадку цитування електронного джерела вказати повну адресу посилання.Посилання в тексті на використані джерела слід зазначити порядковим номером за списком використаних джерел в квадратних дужках, вказуючи на конкретні сторінки, з яких береться цитата - [5. 123] .

    "Список використаних джерел"' подається відповідно до бібліографічного стандарту ДСТУ ГОСТ 7.1.2006 (див. додаток № 2).

    3. Подача реферату.

    1. Реферат має бути написаний у певний термін і вчасно поданий на кафедру На кафедру подається один екземпляр реферату на паперовому носії та на дискеті. Він має бути пронумерованим та зшитим.

     

    2   Ті, хто складає екзамен у весняну сесію, подають реферат до 15 квітня, в осінню - до 15 жовтня.

    3  Кожен реферат рецензується і попередньо оцінюється рецензентом за загальноприйнятою шкалою оцінок Автор реферату має право до екзамену ознайомитися з рецензією.

  • Міністерство освіти і науки України

    Національний університет водного господарства та природокористування

    Кафедра філософії

     

     

     

     

     

    РЕФЕРАТ

    на тему:

    «Раціональність як цінність культури»

     

     

     

    Виконав:

    аспірант ННІ АКОТ

    кафедри автоматизації,

    електротехнічних та комп’ютерно-

    інтегрованих технологій

    Іванчук Василь Вікторович

     

    Науковий керівник:

    д.т.н., проф. Древецький Володимир Володимирович

     

    Перевірив:

    доктор філос. наук,

    професор Наконечна Ольга Павлівна

     

     

     

     

    Рівне 2014

    Зміст

    Вступ. 3

    РОЗДІЛ І. Раціональність як культурний феномен. 3

    РОЗДІЛ ІІ. Сучасні виміри раціональності 3

    Висновки. 3

    Список використаних джерел. 3

     

     

     

    Вступ

    Актуальність даної теми. Раціональність – одна з культурних цінностей. Без опори на неї людина не змогла б діяти і пізнавати. Бо дія передбачає раціональний вибір цілей і підбір найбільш ефективних засобів їх здійснення, а отримання істинних результатів у пізнанні неможливо без використання раціональних методів.

    Як відомо, «золотим віком» раціональності є епоха Нового часу і Просвітництва. Це не означає, що раціоналізм, в широкому філософсько-світоглядному сенсі цього терміну, виступав винятковим монополістом в духовно-інтелектуальній сфері, він завжди мав досить сильних супротивників, але безперечно, що перспективи прогресу людства в реалізації його творчих сил і потенцій, подолання залежності від природних і соціальних чинників, що перешкоджають розгортанню цих сил і потенцій, втіленню ідеалів свободи людини зв'язувалися саме з розвитком раціонального початку в людській свідомості і світовідношенні. Раціональність виступила одним з найважливіших підстав того «проекту Просвітництва», який довгі роки служив визначальним орієнтиром європейської цивілізації.

    Подальший драматичний досвід її еволюції в XX столітті виявив неоднозначність результатів розвитку цього цивілізаційного типу, змусив розпрощатися з переважаючим раніше «рожевим» оптимізмом у його відношенні. Це з неминучістю позначилося на оцінці «проекту Просвітництва» загалом, і такому його істотному компоненті, як ідеал раціональності в його класичному варіанті (Нового часу і Просвітництва). Багато в чому справедлива критика прямолінійності і вузькості цього варіанту традиції раціональності, яка проявлялася у невиправданій апологетизації раціонального початку, ігнорування або недооцінки складнощів взаємин раціонального та нераціонального у свідомості та життєдіяльності людей, в абсолютизації приватних історичних форм як науково-пізнавальної раціональності, так і раціональності соціальної дії, породила хвилю скептицизму по відношенню до класичним уявленням про раціональність.

    До видатних представників раціоналістичної школи мислення належали Бенедикт Спіноза, Рене Декарт, Готфрід Лейбніц. Особливе місце посідає філософія Іммануїла Канта, який намагався виділити апріорне знання, тобто ту частину знання людини, яку неможливо отримати з досвіду. Також слід зазначити М. Вебера, П. Фейєрабенда, Н.А.Бердяєва, М.М. Бахтіна та ін.

    Об’єктом дослідження є раціональнiсть як культурний феномен.

    Предметом дослідження є праці представників раціоналізму різних історичних епох та їх аналіз.

    Завданням є дослідження та опис поглядів представників раціоналізму різних епох. Зробити, на їх основі, висновки про раціональність як культурний феномен.

    Використовувалися теоретичні методи дослідженняаналіз, пояснення, класифікація, узагальнення.

     

    Міністерство освіти і науки України

    Національний університет водного господарства та природокористування

    Кафедра філософії

     

     

     

     

     

     

     

     

     

    РЕФЕРАТ

    на тему:

    «Економічний світогляд та економічне мислення: філософський аналіз»

     

     

     

     

     

     

    Виконала:

    здобувач кафедри економіки підприємства Поліщук Ірина Олександрівна

    Науковий керівник:

    к.е.н., професор кафедри економіки підприємства Кузнєцова Тетяна Володимирівна

    Перевірила:

    доктор філос. наук, професор Наконечна Ольга Павлівна

     

     

     

     

     

     

     

     

    PIBHE-2014

    ЗМІСТ

    ВСТУП

    РОЗДІЛ І. «Людина-суспільство-економіка»: філософські засади осмислення... 5 РОЗДІЛ II. Економічне мислення та економічний світогляд в координатах соціокультурного простору

    2.1.   Економічне мислення як соціокультурний феномен

    2.2.    Теоретичні основи економічно-філософських «технік мислення»: історичний та природничо-науковий напрямки...................................................... 16

    2.3.    Філософське тлумачення економічного світогляду людини

    РОЗДІЛ III. Методологія метафізичного пізнання економічних смислів

    ВИСНОВКИ.

    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

    РОЗДІЛ І.

    «ЛЮДИНА-СУСПІЛЬСТВО-ЕКОНОМІКА»: ФІЛОСОФСЬКІ ЗАСАДИ

    ОСМИСЛЕННЯ

    Економічна сфера є визначальною у структурі суспільства. Основою цієї сфери є матеріальне виробництво, без якого суспільство не могло б існувати взагалі, тим більше – розвиватися. В процесі матеріального виробництва люди відтворюють умови свого існування, виробляють засоби, необхідні для задоволення їх потреб. Потреби завжди лежать в основі діяльності й поведінки людей, виступають рушійною силою і джерелом реальних суспільних відносин, спонукають людину до практичних дій. Виходячи із власних потреб, людина формує певне відношення до суспільства, до інших людей і до самої себе. І лише тоді, коли упорядкована «економічна база» людського існування, індивід стає зрілим для свідомої реалізації духовних і культурних запитів та інтересів, удосконалення взаємовідносин з іншими людьми.

    Економіка, яка «утверджується» в суспільстві, яскраво демонструє свої перетворювальні можливості, радикально змінює все зовнішнє, а також і внутрішнє (духовне) життя людини, породжує технічну цивілізацію з її енергією, механізмами, інформацією, комунікаціями тощо. В результаті створюється штучний світ, який безпосередньо і масштабно протистоїть природному світу та земній природі. Адам Сміт, британський економіст, філософ, один із засновників економічної теорії, ще у 1776 році у своїй праці «Дослідження природи та причин багатства народів» показав, що саме власний інтерес кожної окремої людини, який ґрунтується на розділенні праці, веде до одержання максимально можливих благ для суспільства в цілому. Передумови для цього - конкуренція і вільні ринки. Конкуренція стимулює досягнення більш високих результатів праці, а значить, і підвищення життєвого рівня для всіх. Відкриті ринки дозволяють подолати нестачу товарів навіть там, де вони не виробляються. Будь-які, навіть незвичайні потреби, будуть задоволені, якщо на них буде платоспроможний попит [1, с. 294].

     

    РОЗДІЛ ІІ.

    ЕКОНОМІЧНЕ МИСЛЕННЯ ТА ЕКОНОМІЧНИЙ СВІТОГЛЯД В КООРДИНАТАХ СОЦІОКУЛЬТУРНОГО ПРОСТОРУ

    2.1. Економічне мислення як соціокультурний феномен

    Складовою частиною духовної діяльності людей, одним із визначальних компонентів економічної свідомості, «процесом», під час якого відбувається взаємодія індивіда, соціальної групи, суспільства з матеріально-економічним суб'єктом, є економічне мислення. Воно виступає також як процес пізнання сутності економічних процесів, виявлення їхніх закономірностей за допомогою розумових операцій і реалізації економічних знань, умінь і якостей особистості в економічній діяльності і поведінці в економічному середовищі. Зміст економічного мислення людини зумовлений типом існуючих суспільних відносин (економічних, соціальних, політичних, культурних, характером законодавчої бази тощо), умовами її життя, місцем у соціальній структурі.

    Основними характеристиками економічного мислення є наступні [12, с. 148]:

    • відтворює в теоретичній формі різні явища і процеси економічного життя;
    • понятійно описує деяку задану предметність (зміст економічного мислення визначається предметністю, на яку воно спрямоване);
    • орієнтоване на вирішення економічним суб'єктом конкретних господарських завдань.

    За критерієм науковості розрізняють наукове і ненаукове економічне мислення, за критерієм способу або характеру - стандартне і творче економічне мислення. Наукове економічне мислення - спосіб осмислення дійсності, що базується на раціональному, системному, доказовому пізнанні економічних явищ та процесів. Основною метою наукового економічного мислення є отримання об'єктивної істини. Йому притаманні такі ознаки як строгість, однозначність, простота, ефективність та евристичність. Ненаукове економічне мислення базується на обмежено раціональному або повністю ірраціональному,

    РОЗДІЛ ІІІ.

    МЕТОДОЛОГІЯ МЕТАФІЗИЧНОГО ПІЗНАННЯ ЕКОНОМІЧНИХ

    СМИСЛІВ

    Метафізичний підхід до розуміння «світу економіки» передбачає багатоманітність параметрів розкриття і виявлення можливостей економічного мислення в його найвищих проявах, в результаті чого перед дослідником розкривається багатоманітний світ сутностей, пізнання яких дозволяє пояснити справжню природу економічного буття.

    Пізнання «світу економіки» — це «претензія» на виявлення основних смислів життя. Економічні процеси (у взаємодії із соціальними, політичними) постійно утворюють нові змістові ланцюжки, структура ланок яких у кожному окремому випадку начебто і зрозуміла, але загальний зміст «темний». Поліфонія змін, що «множаться» на планеті, змушує зайвий раз замислюватися над глибинною логікою зміни епох. Однак не можливо зрозуміти сутність процесів, які відбуваються на планеті, якщо не розтлумачити належним смисловим чином мету буття. Різні форми земного буття, облаштування людського співіснування — це не що інше як видиме втілення економічного — тієї субстанції, яка визначає напрям формування світогляду людини та її розвитку. Не обов'язково лише шляхом прогресу. Зворотний шлях, або напрямок, — регрес, також зумовлений цим «економічним» [3, с. 104].

    Феномен «світу економіки» як Абсолюту сучасності, якому іманентні всі проблеми, породжені «економічною цивілізацією», осягається не простим думанням, а «мисленням — глибинним, синтетичним, оскільки тільки на ньому формуються основоположні метафізичні висловлювання». Економічне, якщо його виділяти як Абсолют для сучасної людини (Homo economicus), формує мисленнєве поле людини через конкретні форми господарювання, а також поняття, які стали субстанціями реального економічного життя (товар, гроші, капітал, вартість тощо), свого роду архетипами економічного. Звичайно, ототожнення економічного з Абсолютом є метафорою. Але вона необхідна, якщо визначати економічне як енергію сучасного розвитку. Така енергія

    ВИСНОВКИ

    1. В результаті дослідження філософських засад осмислення відношень «людина-суспільство-економіка» визначено суспільно-історичні форми організації цих відношень (натуральне, товарне виробництво, планова організація економіки, ринкова економіка, господарство та бізнес), що характеризуються певним типом економічної поведінки, розвиваються і комбінуються залежно від соціокультурних та історичних особливостей конкретного суспільства.
    2. Філософський аналіз економічного мислення як соціокультурного феномену показав, що протягом свого історичного розвитку економічне мислення зазнало суттєвих змін: особливостями економічного мислення архаїчних суспільств були холізм, екологізм, ритуалізм, символізм, сакральність та контекстуалізм; ринкове мислення ж навпаки характеризується такими принципами як атомізм (індивідуалізм), антиекологізм, прагматизм, профанізм, юридизм та універсалізм.
    3. В результаті оцінки економічно-філософських «технік мислення» визначено, що в економічному знанні співіснують два напрямки досліджень: природничо-науковий та історичний, які характеризуються особливими типами пояснення економічного життя, специфіки економічних явищ. Основою цих напрямків є метафізика Декарта, що і відкриває можливість економічного мислення як особливої форми свого «сутнісного явища».
    4. Філософське тлумачення економічного світогляду людини дозволило встановити, що своєрідним «дзеркалом», в якому відображається економічна дійсність в її суспільній та особистісній світоглядній інтерпретації, є економічна свідомість, у структурі якої виділяють три рівні економічного мислення, теоретичне підґрунтя яких складають традиційне, індивідуально-креативне та соціально-креативне економічне знання.
    5. Встановлено, що традиційне економічне знання є результатом первинної соціалізації суб'єкта економічної діяльності і постає як відповідна форма «колективного несвідомого», зміст якого виводиться із світоглядно-

    Висновки

    В історичному розвитку науки, починаючи від XVII ст. виникли три типи наукової раціональності і відповідно три великі етапи еволюції науки, що змінювали один одного в рамках розвитку техногенної цивілізації: 1) класична наука; 2) некласична наука; 3) постнекласична наука. Між цими етапами існують своєрідні "перекриття", причому поява кожного нового етапу не відкидала попередніх досягнень, а тільки окреслювала сферу їхньої дії, їхню застосовність до певних типів завдань.

    Кожен новий тип наукової раціональності характеризується особливими, властивими йому підставами науки, що дозволяють виділити у світі і дослідити відповідні типи системних об'єктів (системи прості, складні, такі, що саморозвиваються).

    При цьому виникнення нового типу раціональності і нового образу науки не слід розуміти спрощено в тому смислі, що кожен новий етап спричиняє повне зникнення уявлень і методологічних установок попереднього етапу. Навпаки, між ними існує наступність. Некласична наука зовсім не знищила класичну раціональність, а тільки обмежила сферу її дії. При розв'язанні ряду задач некласичні уявлення про світ і пізнання виявлялися надлишковими, і дослідник міг орієнтуватися на традиційно класичні зразки.

    Раціональність була і залишається однією з найважливіших культурних цінностей, тим, що робить людину людиною. Свобода, взаємне визнання, моральні цінності неможливі без раціональності, а раціональність без них.

    Сьогодні розуміння і практика раціональності стикаються з новими викликами. Існує небезпека як відмови від раціональності в якості однієї з вищих культурних цінностей, так і розуміння її як переважної інші цінності і самої людини. Тим часом, без раціональної рефлексії, без критичного обговорення прийнятих когнітивних і ціннісних уявлень і практичних переваг культура і людина не мають майбутнього.

    Усяка раціональна дія – як пізнавальна, так і практична – включає певні формальні компоненти, які вивчаються у формальних дисциплінах: логіці і математиці. Це дедуктивна і індуктивна логіка (дослідження в цій галузі призвели до створення безлічі різних логічних систем), це математична теорія прийняття рішень. Але практична і пізнавальна раціональність неможлива без певних змістовних передумов: без уявлення про світ і способи його осягнення, без прийняття системи цінностей, в рамках якої здійснюється постановка мети практичної дії. А уявлення про світ і пізнання, прийняті цінності виявляються історично і культурно обумовленими. Так раціональність, яку розуміють не вузько формально, а в більш широкому сенсі, виявляється культурним феноменом.

     

     

     

     

    Список використаних джерел

     

    1. Базилевич В. Д. Інтелектуальна власність: креативи метафізичного пошуку / В. Д. Базилевич, В. В. Ільїн. - К.: Знання, 2008. - 431 с.
    2. Вебер М.Избранные произведения[Текст] / М. Вебер;[Пер. с нем.]; Предисл. Пиама Павловна Гайденко; Коммент. Алексей Федорович Филиппов; Сост., послесл. Юрий Николаевич Давыдов. – М.: Прогресс, 1990. – 808 с.
    3. Гегель Г. В. Ф.Система наук[Текст] / Георг Вильгельм Фридрих /;[Пер. с нем. Г. Шпет]. – Репр. изд. 1959г. — СПб.: Наука, 1999. —(Слово о сущем). – Ч. 1: Феноменология духа. – 444с.
    4. Глушко Т. П. До проблеми формування концепту «економічна комунікація» // Збірник матеріалів наук, конфер. «Современные направления теоретических и прикладных исследований». - 2012. - Т. 19. - С. 122-127.
    5. Декарт Р. Метафізичні розмисли. Міркування стосовно наук. Головні правила методу// Філософія: хрестоматія: навч. пос. – К.,2009. – С.59-73.
    6. Кант И. Критика чистого разума[Текст] / Иммануил Кант ;[Пер. с нем. Н.О. Лосский]. – Ростов-на-Дону: Феникс, 1999. – 672c. –(Выдающиеся мыслители).
    7. ЛекторскийВ.А. Рациональность как ценность культуры, «Вестник Российской Академии Наук», 2005, №1.[Электронный ресурс]. – режим доступа:http://vphil.ru/index.php?option=com_content&task=view&id=527&Itemid=52
    8. Маркс К. Економічно-філософські рукописи 1844 року // К. Маркс, Ф. Енгельс. Твори. - Т. 42. - С. 86-174.
    9. Орел В. В. Формування економічної свідомості і ставлення до грошей у процесі соціалізації особистості / В. В. Орел, Л. О. Рябченко // Пробл. інж.- пед. освіти . - 2007. - № 16. - С. 376-382.
    10. Поппер К. Логика научного исследования / Карл Поппер;[Пер. с англ.]. – М.: Республика, 2004. – 447 с. – (Мыслители ХХ века).
    11. Фейерабенд П. Избранные труды по методологии науки[Текст] / Пол Фейерабенд; Пер.с англ. / Под общ. рук. А.Л. Никифоров; Общ. ред., вступ.ст. Игорь Сергеевич Нарский. – М.: Прогресс, 1986 . – 544 с.
    12. Шестов Л.Сочинения[Текст] / Лев Шестов; Сост., вступ.ст., примеч. Л.В. Поляков. – М.: Раритет, 1995. –431 с.: 1 л. портр. – (Б-ка духовного возрождения).
    1. Аристотель. Метафізика // Антология мировой философии.Т.1., Ч. 1., К., 1991
    2. Августин. Сповідь // Антология мировой философии.Т.1, Ч.1.. К., 1991
    3. Бекон Ф. Новий Органон // Антология мировой философии.Т.1.. Ч.2., К., 1991
    4. Больнов О.Ф. Філософська антропологія та її методичні принципи. //Сучасна зарубіжна філософія, К. 1996. с. 98-112.
    5. Вебер М. Наука як покликання і професія // Самосознание европейской культуры ХХ века. М., 1991; Мир философии.Ч.2., 1991.С. 343-352
    6. Вернадський В. Науковий світогляд  // На переломе. Философские дискуссии 20-х годов. Философия и мировоззрение. М., 1990
    7. Гадамер Г. Історія понять як філософія // Актуальность прекрасного. М. 1991. с. 26 – 43.
    8. Еллюль Ж. Техніка, або виклик століття // Сучасна зарубіжна соціальна філософія. Хрестоматія. К., 1996
    9. Декарт Р. Розмірковування про метод… // Антология мировой философии. Т.1., Ч.2, К., 1991
    10. Камю А. Міф про Сізіфа. Есе про абсурд // Сумерки богов. М., 1989
    11. Кант И. Пролегомени до всякої майбутньої метафізики // Антология мировой философии. Т.1, Ч.3, С.3-27
    12. Кассірер Е.  Людський світ простору і часу. // Філософська і соціологічна думка 1991, №  5, с. 65-79.
    13. Козловський П. Постмодерна культура: суспільно-культурні наслідки розвитку // Сучасна зарубіжна філософія. К., 1996
    14. Лакатос С. Методологія наукових дослідницьких програм// Вопросы философии. 1995, № 4
    15. Лайон Д. Інформаційне суспільство: проблеми та ілюзії // Сучасна зарубіжна соціальна філософія. Хрестоматія. К., 1996
    16. Лосев А. Діалектика і здоровий глузд// Дерзание духа. М., 1988.С.56-80
    17. Мамардашвілі М.К. Бути філософом – це доля //Как я понимаю философию. М., 1992. С.27-41.
    18. Кримський С.Б. Запити філософських смислів К., 2003.  Р.3,5 с. 34 –46, 62-70.
    19. Маркс К. Економічно-філософські рукописи 1844 року // Маркс К., Енгельс Ф., Твори. Т.42. С.86-99; 108-127; 152-174
    20. Масуда Й. Гіпотеза про генезис // Сучасна зарубіжна соціальна філософія. Хрестоматія. К., 1996
    21. Ф.Ніцше  По ту сторону добра і зла // Ницше. Кн.2, 1990, с. 154-205.
    22. Ортега-і-Гассет Х. Раздуми про техніку // Избран. тр. М., 1997.С. 190 –195, 212 – 226.
    23. Платон . Теетет; Софіст //  Платон. Сочинения в 3-х т. Т.2
    24. Кун Т. Логіка відкриття чи психологія дослідження? // Философские науки. Выпуск 3. Проблема анализа знания. М., 1997.С. 20-48.
    25. Тейяр де Шарден. Феномен людини. М., 1965. С. 33-38, 180-183, 285-295  Пролог : Бачити; Резюме чи післямова : Сутність феномену людини.
    26.  Пригожин И. Філософія нестабільності // Вопросы философии . 1991, № 6
    27. Сартр Ж.П. Екзистенціалізм – це гуманізм // Сумерки богов. М., 1989
    28.  Сковорода Г. Начальна дверь ко христіанському богонравію : Разговор пяти путников об истинном щастии в жизни // Людина і довкілля. Антологія. Кн. 2.К., 1995
    29. Тілліх П. Мужність бути // Октябрь 1992, № 9
    30. Фейєрбах Л. Основні положення філософії майбутнього // Антология мировой философии. Т. 1, Ч.3, К., 1991
    31. Фрейд З. Недовольство культурой // Мир философии. Ч.2, М., 1991 С. 285-295; Философские науки. 1989, № 1.
    32. Франко І.  Що таке поступ ? //  Зібрання творів у 50-томах. Т.45
    33. Фромм Е. Концепція  людини у К. Маркса // Душа человека. М., 1992
    34. Чижевський З.Д. Філософія і національність // Філософська і соціологічна думка. 1990, № 10
    35. Шеллер М. Сутність моральної особистості //  Сучасна зарубіжна філософія : течії і напрямки. Навчальний посібник . К., 1996. с. 9-30.
    36. Шинкарук В.І., В.І.Табачковський. Глобалізація з філософсько – антропологічного погляду : панацея чи проблема ? // Практична філософія. 2001, № 2.С.124 – 133.
    37. Юркевич П.Д. Мир з ближнім як умова християнського співжиття: Докази буття Божого // Філософська і соціологічна думка, 1992, № 9.
    38. Юнг К. Архетипи колективного несвідомого. Психологічні типи. Вибрані праці з аналітичної психології // Читанка з історії філософії. Кн. 6.К., 1993
    39. Ясперс К. Філософська віра // К.Ясперс. Смысл и назначение истории. М., 1991
    40. Гуссерль Е. Криза європейського людства і філософія//  Сучасна зарубіжна філософія : течії і напрямки. К.. 1996
    41. Бердяєв М.О. Смисл історії. // Бердяев Н.А. Смысл истории. Приложение “Воля к жизни и воля к культуре”, М., 1990.
    42. Рубінштейн М.М. Життєрозуміння – центральна задача філософії // На переломе. Философские дискуссии 20-х годов. Философия и мировоззрение. М., 1990. С.61-72..
    43. Хабермас Ю. Модерн – незавершений проект // Вопросы философии. 1992, № 4.С. 40 – 52.
    44. Хайдеггер М. Лист про гуманізм // Проблема человека в западной философии. М., 1998.С. 338 – 366 або Время и  бытие. М., 1993. С. 192 – 220.
  • ТЕМА 1. ФІЛОСОФІЯ ЯК ТИП ДУХОВНОСТІ (4 год.)

    ПЛАН

    1. Філософія і світогляд.

    2. Сутність філософської проблематики і структура філософського знання.

    3. Єдність і багатоманітність форм і способів буття філософії.

    4. Філософія в системі культури: філософія і міфологія; філософія і

         релігія; філософія і наука; філософія і мистецтво; філософія і мораль;

         філософія і повсякдення.

    5. Роль особистості у розвитку філософії.

    6. Філософія в сучасному світі.

     

    ЛІТЕРАТУРА

    1. Бердяев Н.А. Мое философское мировоззрение //Философские науки. 1990,№ 6.
    2. Бибихин В.В. Философия и религия //Вопросы философии. 1992, № 7.
    3. Библер В.С. Что есть философия? // Вопросы философии. 1995, № 1.
    4. Гайдеггер М. Що таке метафізика? // Філософія: хрестоматія.(від витоків до сьогодення): навч. посіб – К.,2009. – С.74-86.
    5. Горський В.С. Історія філософії в контексті культури // Філософська і соціологічна думка. 1991, № 3
    6. Дільтей В. Типи світогляду і виявлення їх у метафізичних системах //Філософія: хрестоматія: навч.пос. – К.,2009. – С.150-162.
    7. Кримський С.Б. Запити філософських смислів. – К., 2003. Р.1
    8. Кутирьов В.О. Людина і світ: три парадигми взаємодії //Філософська і соціологічна думка. 1991, № 7
    9. Лекторский В.А. О толерантности, плюрализме и критицизме// Вопросы философии. 1997, № 11.
    10. Лосев А.Ф. Философия. Мифология. Культура.– М., 1991
    11. Лосев И.Н. Миф и религия в отношении к рациональному познанию. //Вопросы философии. 1992, № 7
    12. Мамардашвили М.К. Как я понимаю философию. М., 1992. С.14-41, 57-72.
    13. Мир философии: Книга для чтения. Ч.1.М., 1991, разд.1
    14. Михайлов Ф.Т.Слово об Ильенкове //Вопросы философии. 1990, № 2
    15. Наконечна О.П. Філософія як тип духовності //Український часопис російської філософії. Вісник товариства російської філософії. Вип..1.– К.. 2003. С.458-463.
    16. Наконечна О.П. Філософія та мистецтво як типи духовності //Наукові записки. Серія „Культурологія”. Вип.2. – Острог: Вид-во Національного університету „Острозька Академія”, 2007.
    17. Наконечна О.П. Співвідношення філософії та мистецтва: сучасний контекст //Актуальні проблеми духовності. Вип..8 – Кривий Ріг, 2007.
    18. Наконечна О.П. Філософія та релігія як типи духовності // Вісник товариства російської філософії при Українському філософському фонді. – Полтава, 2007
    19. Наконечна О.П. Філософія та особистість: особистість у філософії //Вісник НУВГП. Вип2 (42) Ч.2. – Рівне, 2008
    20. Наконечна О.П. Концепт філософської культури у контексті самовизначення української та російської філософії // Російська філософія: історія, методологія, життя. Вип.10. –Полтава, 2011. С.135-141
    21. Наконечна О.П.  Філософія як мудрість і життєтворчість // Науковий вісник Чернівецького університету. Філософія. Вип. 706-707. - Чернівці, 2014. - С. 84-88. 
    22. Налимов В.В. Размышления о путях развития философии //Вопросы философии. 1993, № 9
    23. На переломе: Философские дискуссии 20-х годов.– М., 1990. Р.І, П.
    24. Ортега-и-Гассет Что такое философия? – М., 1991. С.51-191.
    25. Памяти философа (о М.К.Мамардашвили) //Вопросы философии. 1991, № 6
    26. Пивоваров Д.В. Религия: сущность и обновление//Философские науки.1992,№2
    27. Соловьев В.С. Исторические дела философии //Вопросы философии. 1988, № 8.
    28. Столович Л.Н. О „системном плюрализме” в философии //Вопросы философии. 2000, №9
    29. Табачковський В. У пошуках невтраченого часу: (Нариси про творчу спадщину українських філософів-шестидесятників).– К., 2002
    30. Торосян В.Г. Ценность философии //Вопросы философии. 1993, № 9
    31. Філософія: хрестоматія (від витоків до сьогодення): навч. посіб. /за ред. Л.В.Губерського.  – К.:Знання, 2009. Р.1, 2, 3, 5.
    32. Хейзінга Є. Ігрові форми в філософії //Філософська і соціологічна думка. 1992, № 4
    33. Чанышев А.Н. Начало философии. М., 1982, С.8-56.
    34. Чижевський Д. Філософія і національність //Філософська і соціологічна думка.1990, № 10
    35. Шинкарук В.І. Філософія і сучасні історичні реалії //Філософська і соціологічна думка. 1992, № 4
    36. Шульц Л.Б. О значении личности в философии //Философские науки. 1991, № 5
    37. Ясперс К. Философская вера //Смысл и назначение истории. – М., 1994. С.420-476.

     

     

     

     

    ТЕМА 2. ІСТОРИЧНІ ТИПИ ФІЛОСОФІЇ (14 год.).

    Заняття 1

    ФІЛОСОФІЯ АНТИЧНОСТІ

    ПЛАН

    1. Проблеми виникнення філософії. Особливості східного та західного типу філософування.

    2. Натурфілософські школи стародавньої Греції: мілетці, елеати, Геракліт, Демокрит.

    3. Філософія Платона: вчення про ідеї (ейдоси), вчення про процес пізнання, вчення про душу.

    4. Філософія Аристотеля: метафізика, логіка, етика.

    5. Проблема людини в античній філософії.

    6. Етичні та естетичні  ідеї в античній філософії.

     

    ЛІТЕРАТУРА

    1. Антология мировой философии. Сб. философских текстов. Т.1. Ч.1,3.–  К., 1991-1992
    2. Аристотель. Сочинение в 4-х томах.– М.. 1976. Т.1. с. 65-70, 79-81, 86-92, 92-95, 119-134, 152-175; Т. 2. с. 51-91; Т. 4 с. 375-644.
    3. Платон. Держава//Платон Соч. В 3х т. Т.3. Ч.1. – М.,1971. – С.327-569.
    4. Платон. Банкет // Читанка  з історії філософії. Філософія Стародавнього світу. Кн. 1- К.: Довіра, 1992. – С. 131-142.
    5. Платон Федр. Федон // Ділоги. .– К., 1993. .
    6. Платон Теетет. Софіст .Тімей.// Соч. в 3-х томах. Т.2. – М.,1971
    7. Читанка  з історії філософії. Кн.1.– К., 1992
    8. Фрагменты ранних греческих философов.– М., Ч.1.-С.100-135, 176-257, 274-298, 330-414
    9. Мир философии. Книга для чтения.–  М., 1991
    10. Вернан Ж. Происхождение древнегреческой мысли. – М., 1988.
    11. Історія філософії: Підручник/ За ред.. В.І.Ярошовця. – К.,2002.
    12. История философии в кратком изложении.– М., 1991
    13. Лосев А.Ф.История античной философии.– М.. 1989
    14. Людина і довкілля .–  К., 1995. Кн. 1
    15. Мотрошилова Н.В. Рождение и развитие философских идей. Историко-философские очерки и портреты.– М., 1991
    16. Наконечна О.П. Естетичне як тип духовності.– Рівне. 2002. с. 6-15
    17. Татаркевич В.І. Історія філософії.Т.1. – Львіів, 1997
    18. Чанышев А.Н. Курс лекций по древней философии.– М.. 1981

     

     

    Заняття 2

    ФІЛОСОФСЬКІ ПОШУКИ ЗАХІДНОЄВРОПЕЙСЬКОГО СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ

    П Л А Н

    1. Основні риси й етапи  середньовічної філософії.

    2. Сутність та історична роль патристики. Аврелій Августин.

    3. Дискусії про природу універсалій.

    4. Схоластика та її історична роль. Фома Аквінський.

    5. Проблеми духовності в середньовічній філософії

     

    ЛІТЕРАТУРА

    1. Августин  Исповедь// Лабиринты души. – Симферополь, 1998
    2. Александрова О.В. Філософія Середніх віків та доби Відродження. – К., 2002.
    3. Історія філософії: Підручник/ За ред.. В.І.Ярошовця. – К.,2002.
    4. История философии в кратком изложении.– М., 1991
    5. Коплстон Ф. Історія середньовічної філософії. –  К., 1997
    6. Майоров Г.Г.Формирование средневековой философии.–  М., 1979
    7. Соколов В.В.  Средневековая философия: Учеб.пос. – М., 1979
    8. Татаркевич В.І. Історія філософії. Т1. – Львів, 1997
    9. Чанышев А.Н. Курс лекций по древней и средневековой философии.– М., 1991

    Заняття 3

     ФІЛОСОФІЯ ЕПОХИ ВІДРОДЖЕННЯ

    ПЛАН

    1. Основні риси та етапи у розвитку світоглядних та філософських ідей Відродження

    2. Проблема людини в ренесансній філософії.

    3. Феномен ренесансного неоплатонізму.

    4. Натурфілософія доби Відродження.

     

    ЛІТЕРАТУРА

    1.  Валла Л. Об истинном и ложном благе. О свободе воли. – М., 1989. С.267-290.
    2. Кузанский Н. Сочинения в 2-х томах.– М., 1980.Т.1.-С.47-95, 361-375; Т.2.-С.5-33, 251-281.
    3. Мак’явеллі Н. Державець// Філософія: хрестоматія (від витоків до сьогодення): навч. посіб. /за ред.. Л.В.Губерського.  – К., 2009. С.549-560
    4. Мишель Монтень. Опыты // История эстетики. Памятники мировой эстетической мысли. Т.1. – М., 1962.– с. 631-642.
    5. Монтень М. Опыты. В 3 кн. – М., 1981
    6. Роттердамський Е. Похвала Глупоті. – К., 1993
    7. Александрова О.В. Філософія Середніх віків та доби Відродження. – К., 2002.
    8. Горфункель А.Х. Философия эпохи Возрождения – М., 1980
    9. Історія філософії: Підручник/ За ред.. В.І.Ярошовця. – К.,2002.
    10. История философии в кратком изложении.– М., 1991
    11. Лосев А.Ф. Эстетика Возрождения. – М., 1982
    12. Мотрошилова Н.В. Рождение и развитие философских идей. Историко-философские очерки и портреты.– М., 1991
    13. Соколов В.В. Европейская философия ХУ-ХУ11 вв.–  М.. 1984
    14. Татаркевич В.І. Історія філософії. Т2. – Львів, 1999

     

    Заняття 4

    СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК

    ФІЛОСОФІЇ НОВОГО ЧАСУ

    ПЛАН

    1. Основні особливості,  періоди та проблеми  філософії Нового часу.

    2. Вчення про метод  (Р. Декарт, Ф.Бекон, Т.Гоббс).

    3. Проблема пізнання: емпіризм (Т.Гобс, Д.Локк), раціоналізм Б.Спінози та Г.Лейбніца, агностицизм Д.Берклі і Д.Юма.

    4. Вчення про  субстанцію і матерію: монізм, дуалізм, плюралізм.

    5. Філософські погляди мислителів епохи Просвітництва.

     

    ЛІТЕРАТУРА

    1. Бекон Ф. Новый Органон //Сочинения: в 2-х томах. Т.2 – М., 1978
    2. Беркли Дж. Сочинения. – М.. 1978
    3. Гоббс Т.Сочинения: в 2-х т.  –  М.,1989, 1991
    4. Декарт Р. Метафізичні розмисли. Міркування стосовно наук. Головні правила методу// Філософія: хрестоматія: навч. пос. – К.,2009. – С.59-73.
    5. Декарт Р. Рассуждение о методе. //Антология мировой философии. В 4 т. Т. 1. Ч 2.– М., 1969. С. 67-90
    6. Декарт Р.  Первоначала философии //Сочинения: в 2-х т. Т.1 – М., 1989.
    7. Лейбниц Г.В. Новые опыты о человеческом разумении //Сочинения: в 4-х т. Т.2 – М., 1983.
    8. Локк Д.  Опыты о человеческом разумении //Сочинения: В 3-х т. Т.1 – М., 1985.
    9. Паскаль Б. Письма к провинциалу// Лабиринты души. – Симферополь, 1998
    10. Спиноза Б. Этика //Избранные произведения: В 2-х т.Т.1. – М., 1957.
    11. Юм Д. Трактат про природу людини. – К., 1995.
    12. Гусєв В.І. Історія західноєвропейської філософії ХУ-ХУ11 ст. – К., 1994
    13. Історія філософії: Підручник/ За ред.. В.І.Ярошовця. – К.,2002.
    14. История философии в кратком изложении.– М., 1991
    15. Наконечна О.П. Естетичне як тип духовності. – Рівне. 2002. С. 22-38
    16. Соколов В.В. Европейская философия ХУ-ХУ11 вв. – М.. 1984
    17. Татаркевич В.І. Історія філософії. Т2. – Львів, 1999
    18. Хесле В.Гении философии Нового времени. – М., 1992

     

    Заняття 4

    НІМЕЦЬКА КЛАСИЧНА ФІЛОСОФІЯ

    ПЛАН

    1. Німецька класична філософія як особливий етап розвитку новоєвропейської філософії.

    2. Критична філософія І. Канта.

    3. Філософська система і метод Г.В.Ф. Гегеля.

    4. Антропологічна філософія Л. Фоєрбаха.

     

    ЛІТЕРАТУРА

    1. Антология мировой философии. Сб. философских текстов. Т.1. Ч.3.–  К., 1992  (І.Кант – с. 3-28; Г.Гегель – с. 28-204; Л.Фейєрбах – с. 204-216).
    2. Гегель Г. Феноменологія духу//Філософія: хрестоматія; навч. пос.  – К.,2009. – С.480-490.
    3. Гегель Г. Наука логіки //Філософія: хрестоматія: навч. пос.  – К.,2009. С. 99-112.
    4. Гегель Г.В.Ф. Энциклопедия философских наук. Т. 1-3. – М., 1973.
    5. Кант І. Критика чистого розуму // Філософія: хрестоматія: навч. пос. – К.,2009. – С.113-122, 311-320.
    6. Кант И. Пролегомены ко всякой будущей метафизике, которая может появиться как наука// Соч. в 8т. Т.3. – М., 1994.
    7. Фоєрбах Л. Фрагменти до характеристики моєї філософської біографії// Філософія: хрестоматія: навч.посіб. – К.,2009.  – С.250-260.
    8. Фейербах Л. Сущность христианства// Избранные философские произведения. В 2т. Т.1. – М.,1955.
    9. Гулыга А.В. Немецкая классическая философия, 2-е изд., испр. и доп. – М.,2001.
    10. История диалектики. Немецкая классическая философия. – М., 1978.
    11. История философии в кратком изложении.– М., 1991
    12. Мотрошилова Н.В. Рождение и развитие философских идей. Историко-философские очерки и портреты.– М., 1991
    13. Історія філософії: Підручник/ За ред.. В.І.Ярошовця. – К.,2002.
    14. Татаркевич В.І. Історія філософії. Т2. – Львів, 1999

     

     

     

     

     

     

    ТЕМА 3.

    ФІЛОСОФСЬКИЙ ЗМІСТ ПРАЦІ

    К.МАРКСА “ЕКОНОМІЧНО-ФІЛО-

    СОФСЬКІ РУКОПИСИ 1844 РОКУ”(4 год.)

     

    П Л А Н

    1. Місце і роль “Економічно-філософських рукописів 1844 року” у

        творчості К.Маркса.

    2. Аналіз феномену відчуженої праці.

    3. Природні та соціальні засади ідеалу універсальної людини.

    4. Філософській аналіз ідеї комунізму і гуманістична критика “казарменого

        комунізму ”.

     

    ЛІТЕРАТУРА

    1. Маркс К. Економічно-філософські рукописи 1844 року // Маркс К.,Енгельс Ф. Твори. Т.42.С.86-99; 108-127; 152-174
    1. Маркс К. До критики політичної економії // Філософія: хрестоматія: навч. пос. – К.,2009. – С.414-418.
    1. Маркс К. Приватна власність і комунізм. Різні етапи розвитку комуністичних поглядів. Грубий зрівняльний комунізм і комунізм як соціалізм, що збігається з гуманізмом // Філософія: хрестоматія: навч.посіб. – К.,2009. – С.514-525.
    1. Бутенко А.П. Виновен ли Карл Маркс в “казарменном коммунизме?”//Философские науки, 1989, № 4.
    1. Ойзерман Т.И. Размышления о реальном гуманизме, отчуждении, утопизме и “позитивизме” //Вопросы философии, 1989, № 10.
    2. Ильенков Э.В. Карл Маркс и западный мир // Вопросы философии, 1988, № 10.
    3. Марксизм: pro i contra. – М., 1992.
    4. Умер ли марксизм (Материалы дискуссии)// Вопросы философии. 1990, № 10
    5. Фромм Э. Концепция человека у Маркса //Душа человека.– М., 1992

     

     

    ТЕМА 4. ФІЛОСОФСЬКА ДУМКА УКРАЇНИ (4 год.)

    ПЛАН

     

    1. Основні риси і особливості розвитку філософської думки України.

    2. Основні напрямки філософських досліджень в Києво-Могилянській

    академії.

    3. Філософське вчення Сковороди та його роль в духовності українського народу.

    4. Філософія П.Юркевича.

    5. Особливості розвитку української філософії ХХ ст.: основні ідеї, напрями, представники.

     

    ЛІТЕРАТУРА

    1. Вернадський В.І. Декілька слів про ноосферу//Філософія: хрестоматія: навч. посіб./ за ред. Л.В. Губерського. – К.,2009. – С.217-225.
    2. Історія філософії України. Хрестоматія. –  К., 1993
    3. Людина та довкілля.Кн.2. – К., 1995
    4. Потебня О. Думка і мова // Філософія: хрестоматія: навч.посіб. – К.,2009. – С.391-402.
    5. Сковорода Г.Повне зібрання творів у 2-х томах. – К., 1973
    6. Сковорода Г. Дружеский розговор о душевном мире// Філософія: хрестоматія: навч.посіб. – К.,2009  – С.124- 132
    7. Чижевський Д. До питання про подолання етичного “формалізму”.// Історія філософії України: Хрестоматія. – К., 1993. – С.482-498.
    8. Чижевський Д. Нариси з історії філософії на Україні. – К., 1991
    9. Шинкарук В.І. Філософія і світогляд// Філософія: хрестоматія. –  К.,2009. – С.163-174.
    10. Юркевич П. Ідея. Серце та його значення у духовному житті людини, згідно з ученням слова божого// Історія філософії України: Хрестоматія. – К., 1993. – С.335-348.
    11. Юркевич П.Д. Философские произведения. – М.. 1990
    12. Барабаш Ю. „Знаю человека... „Григорій Сковорода. Поэзия. Философия. Жизнь”. –  М., 1989
    13. Горський В.С. Історія української філософії. Курс лекцій. – К., 1996
    14. Горський В.С. Філософія в українській культурі. – К.. 2001
    15. Закидальський Т.Д. Поняття серця в  українській філософській думці // Філософська і соціологічна думка. 1991, № 8
    16. Історія філософії України: Підручник. – К., 1994
    17. Історія філософії на Україні. В трьох томах. Т. 1,2. – К., 1987
    18. Кримський С.Б. Запити філософських смислів. – К., 2003
    19. Огородник І.В., Русин М.Ю. Українська філософія в іменах. – К., 1997
    20. Пам’ятки братських шкіл на Україні. – К.. 1988
    21. Розвиток філософської думки в Україні. – К., 1994
    22. Сковорода Григорій : дослідження, матеріали. Зб. наукових праць. –  К., 1992
    23. Табачковський В. У пошуках невтраченого часу: Нариси про творчу спадщину українських філософів-шістдесятників. – К., 2002
    24. Філософія: мислителі, ідеї, концепції: Підручник / В.Г.Кремень, В.В.Ільїн. – К., 2005. Р.20

     

     

     

    ТЕМА 5. ПРОБЛЕМА ЛЮДИНИ В ЗАРУБІЖНІЙ

    ФІЛОСОФІЇ ХХ СТ. (8 год.)

    ПЛАН

     

    1.Становлення нової світоглядної парадигми. Поворот до людини через

       ірраціоналізацію світу (Кьєркегор, Ніцше, Бергсон, Дільтей).

    2. Екзистенціалістський варіант постановки та вирішення проблеми людини

        і свободи.

    3. Проблема людини в психоаналізі та неофрейдизмі.

    4. Спроба побудови цілісної філософської моделі людини: філософська

        антропологія.

    5. Особливості постановки і вирішення проблеми людини в релігійній філософії ХХ століття ( Т.де Шарден, Ж.Марітен, П.Тілліх).

     

    ЛІТЕРАТУРА

    1. Абаньяно Н. Экзистенция как свобода // Вопросы философии, 1992, № 8
    2. Бергсон А. Здравый смысл и классическое образование // Вопросы философии, 1990. № 1
    3. Войтыла Основания этики // Вопросы философии, 1991. № 1
    4. Гвардини Р. Конец нового времени //Вопросы философии, 1990. № 4
    5. Камю А. Бунтующий человек // Философские науки, 1989. № 7Камю А. Миф о Сизифе. Эссе об абсурде.// Сумерки богов.  – М., 1989. – С.257-275.
    6. Кассирер. В. Дослідження людини. Вступ до філософії культури// Філософія: хрестоматія: навч. посіб. – К.,2009. – С.174-187.
    7. Кьеркегор С. Страх и трепет // Философские науки, 1991, № 6
    8. Ніцше Ф. Генеалогія  моралі// Філософія: хрестоматія: навч.посіб. – К.,2009. – С.132-141.
    9. Ницше Ф. По ту сторону добра и зла //Вопросы философии, 1989. № 5
    10. Ницше Ф. Так говорил Заратустра.– М., 1990
    11. Проблема человека в западной философии: сб. переводов.– М., 1988
    12. Сартр Ж.П. Бытие и ничто (фрагменты) //Философские науки, 1989, № 3
    13. Сартр Ж.П. Екзистенціалізм – це гуманізм// Філософія: хрестоматія: навч.посіб. – К.,2009. – С. 206-216.
    14. Сумерки богов: сб. переводов.– М., 1989
    15. Тиллих П. Мужество быть //Октябрь, 1992, № 9
    16. Фрейд З. Введение в психоанализ. Лекции.– М., 1990
    17. Фрейд З. Я и Оно // Фрейд З. Психология бессознательного.– М., 1989 // По ту сторону принципа удовольствия.
    18. Фройд З. Я і Воно// Філософія: хрестоматія: навч.посіб. – К.,2009. – С.293-303.
    19. Фромм Е. Анатомія людської деструктивності// Філософія: хрестоматія: навч.посіб. – К.,2009. – С.270-280.
    20. Фромм Э. Душа человека.– М., 1992
    21. Фромм Э. Иметь или быть.– М., 1990
    22. Фромм Э. Человек: кто это такой? // О человеке.– М.: Знание. Серия “Философия и жизнь”, 1991, № 12
    23. Хайдеггер М. Письмо о гуманизме // Мир философии. Ч.2.– М., 1991.
    24. Читанка з історії філософії. Кн.6:Зарубіжна філософія. – К., 1996
    25. Шелер М. Положение человека в Космосе.//Мир философии: книга для чтения. Ч.2.– М., 1991
    26. Шелер М. Місце людини в Космосі// Філософія: хрестоматія. – К.,2009. – С.261-270.
    27. Шопенгауэр А. Афоризмы житейской мудрости.– М., 1991
    28. Шопенгауэр А. Свобода воли // О свободе человеческой воли.– М., Знание, серия “Философия и жизнь”, 1991, № 10
    29. Юнг К.-Г. Архетипи колективного  несвідомого// Зарубіжна філософія ХХ ст.  Кн.6. – К.:Довіра, 1993. – С.167-178.
    30. Юнг К. Проблема души современного человека // Философские науки, 1989, № 7
    31. Ясперс К. Смысл и назначение истории.– М., 1991
    32. Зотов В., Мельвиль Ю. Буржуазная  философия конца Х1Х-начала ХХ вв.– М., 1988
    33. Современная западная философия: Словарь – М., 1991
    34. Філософія: мислителі, ідеї, концепції: Підручник / В.Г.Кремень, В.В.Ільїн. – К., 2005. Р.8, 11, 14, 15, 16.

     

    ТЕМА 6. ДУХОВНІ ВИМІРИ ЛЮДСЬКОГО

    БУТТЯ (4 год.)

    ПЛАН

     

    1. Духовне і його вияви. Категорії :“дух”, “душа”, “свідомість” : їх історія

        і сучасний зміст.

    2. Походження і сутність свідомості як філософська проблема:

           а) свідомість як субстанція;

           б) свідомість як функція;

           в) спроби синтетичного підходу до сутності свідомості.

    3. Свідомість –  мова –  буття.

    4. Свідомість і самосвідомість. Рівні та форми самосвідомості.

    5. Свідомість і соціальна дійсність. Суспільна свідомість і самосвідомість.

     

    ЛІТЕРАТУРА

    1. Акопян К.З. Духовність як онтологічна проблема //Філософська і соціологічна думка. 1992, № 11
    2. Введение в философию.Ч.2.-М., 1989
    3. Велихов Е.В., Зинченко В.П., Лекторский В.А. Сознание: опыт междисциплинарного подхода //Вопросы философии, 1991, № 11
    4. Витгенштейн Л. О  достоверности //  Вопросы философии, 1991. № 2
    5. Дух. Душа. // Философская энциклопедия.Т.2.
    6. Зинченко В.П.Размышление о душе и ее воспитании ( Час Души)// Вопросы философии, 2002, № 2.
    7. Ільїн В.В. Містика духовного : імперативи ірраціонального в раціональному // Філософська думка, 2004, № 2.
    8. Крымский С.Б. Контуры духовности: новые контексты идентификации // Вопросы философии, 1992, № 3
    9. Мамардашвили М.К. Анализ сознания в работах Маркса // Как я понимаю философию.-М., 1990
    10. Мамардашвили М.К. Мова і повсякденне життя ///Філософська і соціологічна думка. 1992, № 7
    11. Медведєв В.І. Мова і дійсність //Філософська і соціологічна думка.1992. № 3
    12. Меньчиков Г.П. Духовная реальность человека. Духовность и религиозность // Философские науки, 200, № 3.
    13. Наконечна О.П. Естетичне як тип духовності.-Рівне, 2002, Р. Ш.1.
    14. Озадовська Л. Мова в контексті діалогу // Філософська думка, 2004, № 3.
    15. Психология и новые идеалы научности (материалы “Круглого стола”)//Вопросы философии. 1993, № 5
    16. Спиркин А.Г. Сознание и самосознание.-М., 1972
    17. Федотов В.Г. Душевное и духовное //Философские науки. 1988. № 7
    18. Філософія: хрестоматія: навч.посіб. – К.,2009. Р.5, 15
    19. Фрейд З. Я и Оно // Фрейд З. Психология безсознательного.-М., 1989
    20. Фромм Е. Психоаналіз і дзен-буддизм // Філософська і соціологічна думка. 1992, № 1
    21. Черткова В. Утопия как тип сознания // Общественные науки и современность.1993, № 3
    22. Юлина Н.С. Тайны сознания : альтернативные стратегии исследования.Ч.1. // Вопросы философии, 2004, № 10, с. 125-135.
    23. Юнг К. Архетипи колективного несвідомого // Читанка з історії філософії. Кн. 6.- К., 1992
    24. Язык // Философская энциклопедия.Т.5.

     

    ТЕМА 7. СУСПІЛЬСТВО – ІСТОРІЯ - ЛЮДИНА (4 год.)

    ПЛАН

     

    1. Філософське розуміння суспільства: основні принципи і категорії.

    2. Суспільство – людина - природа : характер взаємозв'язку

    3. Єдність і багатоманітність історичного процесу та його філософське осмислення.

    4. Історичність як специфіка суспільного буття. Людський вимір історії:

           а) історична закономірність і свобода людини;

          б) проблема насильства в історії та іі вирішення;

           в)історичний процес і людські цінності.

    5. Проблема критерію суспільного прогресу та сенсу історії.

     

    ЛІТЕРАТУРА

     

    1. Бердяев Н. Смысл истории.- М., 1990.
    2. Еременко О.В.  Багатоманітність історії //Філософська і соціологічна думка.1991, № 12.
    3. Золотухин Е., Золотухин Н. “Нормальное “ и “аномальное” общество //Свободная  мысль, 1991, № 15.
    4. Интеллигенция и народ: Материалы “Круглого стола” //Философские науки, 1990, № 7.
    5. Іщенко Ю.А. Толерантність як філософсько-світоглядна проблема //Філософська і соціологічна думка, 1981, № 4.
    6. Лоб'є Патрик Д. Природа соціального феномена – альтернатива Арістотель – Маркс // Філософська і соціологічна думка, 1995, № 5-6.
    7. Маркс К., Энгельс Ф. Немецкая идеология // Соч, Т.3.Разд.1.
    8. Мир философии: книга для чтения.Ч.2.-М., 1991, разд. У1, У11, пар.3,
    9. Ненасильственные движения и философия ненасилия : состояние, трудности, перспективы (материалы “Круглого стола”) //Вопросы философии, 1992, № 8.
    10. Ортега-и-Гассет Х. Восстание масс //Вопросы философии, 1989, № 3, 4.
    11. Ортега-и-Гассет Х. Дегуманизация искусства и другие работы -М., 1991.разд. УШ, пар.1.

    12. Риккерг Г. Философия жизни. Раздел Философия истории. -К., 1998.

    13. Сахаров А.Д. Мир, прогресс и права человека: Нобелевская лекция //Вопросы философии. 1990, № 2; “Октябрь”, № 1.

    14. Соболь О.М. Свобода особистості в інформаційному соціумі //  Філософська думка, 2000, № 4,5.

    15. Соболь О.М. Феномен спектакуляризації: сучасне осмислення // Філософська думка, 2004, № 2, с. 53-80.

    16. Спекторский Е.В. Понятие общества в античном мире //Философские науки, 1992, № 2.

    17. Сучасна зарубіжна соціальна філософія. – К., 1996.

    18. Філософія: хрестоматія: навч.посіб. – К.,2009. Р.13, 14

    19. Фукуяма Ф. Конец истории? //Вопросы философии, 1990, № 3.

    20. Хантінгтон С. Конфлікт цивілізацій //Філософська і соціологічна думка, 1996, № 1-2.

    21. Ясперс К. Истоки и цель истории // Ясперс К. Смысл и назначение истории.- М., Политиздат, 1991.

     

    ТЕМА 8. ЛЮДИНА В  УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ (4 год.)

    П Л А Н

     

    1. Культура та цивілізація. Основні риси сучасної цивілізації.
    2. Людина і природа на межі тисячоліть. Екологічна культура: історія, сучасність, перспективи.
    3. Глобалізація: сутність, етапи та проблеми. Філософія сталого розвитку.
    4.  Гуманізація людського буття як глобальна проблема.

     

    ЛІТЕРАТУРА

    1. Бердяев Н. Смысл истории. Приложение “Воля к жизни и воля к культуре”- М., 1990.
    2. Бусова Н. Диференціація ціннісних сфер як наслідок релігійної раціоналізації // Філософська думка, 2004, № 4.
    3. Валабаева И. Идеология социального глобализма // Философские науки, 1990, № 7.
    4. Горлинський В.В. Культура безпеки і сталого розвитку суспільства. //Практична філософія. 2011. №2.
    5. Іванова К.А. Культурні зміни в контексті  глобалізації //Практична філософія. 2010. №4.
    6. Козловець М.А. Глобалізація: витоки, сутність та характерні риси //Практична філософія. 2011. №2
    7. Корсак Ю.К. Філософія про сталий (екобезпечний) розвиток людства: погляди з ХХ і ХХІ століть //Практична філософія. 2011. №4.
    8. Лісовий В. Культура і цивілізація // Філософська і соціологічна думка, 1993, № 1.
    9. Мир философии: книга для чтения. Ч.2.-М., 1991, разд. УШ, пар.2.
    10. Новикова Л.И. Цивилизация перед выбором // Философские науки, 1990, № 7.
    11. Петров М.К. Человек и культура в научно-технической революции //Вопросы философии, 1990. № 5.
    12. Печчеи А. Человеческие качества.- М., 1984.
    13. Ракитов А.И. Цивилизация, культура, технология и рынок // Вопросы философии, 1992, № 5.
    14. Столович Л.Н. Об общечеловеческих ценностях // Вопросы философии, 2004, № 7.
    15. Філософія: хрестоматія: навч.посіб. – К.,2009. Р.7, 18
    16. Швебс Г.Т. Идея ноосферы и социальная экология // Вопросы философии, 1991, № 7.
    17. Шевченко В.Н. Становление человечества в качестве субьекта исторического процесса // Философские науки, 1990, № 4.
    18. Экологическая безопасность: Материалы Круглого стола.- М., Знание, 1990; Философия и жизнь , № 7.
    19. Ясперс К. Духовная ситуация времени.//Ясперс К. Смысл и назначение истории.-М., 1991.
    20. Ященко Є.Г. Глобальні механізми. Досвід взаємовідношення природи і людини // Філософська і соціологічна думка, 1992, № 4.

     

     

    ТЕМА 9. ФІЛОСОФІЯ НАУКИ (4 год.)

    П Л А Н

     

    1. Наука як об’єкт філософського дослідження. Ознаки наукового знання.

    2Філософія науки: сутність, структура, завдання.

    3. Екзистенціальні та соціокультурні виміри науки. Наука як соціальний інститут.

    4. Наукова творчість і мораль. Соціально-етичні проблеми сучасної науки.

    ЛІТЕРАТУРА

    1. Берега рациональности. Беседа с В.С. Швыревым // Вопросы философии, 2004, № 2.
    2. Боббио Н. Интелектуалы и власть //Вопросы философии, 1992, № 8.
    3. Булатов М. Про методи філософування // Філософська думка, 2004, № 2.
    4. Вебер М. Наука как призвание и профессия //Самосознание европейской С.Б.
    5. Дрюк М.А. Синергетика: позитивное знание и философский импрессионизм // Вопросы философии, 2004, № 10.
    6. Зинченко В.П. Наука - неотьемлемая часть культуры? // Вопросы философии, 1990, № 1.
    7. Йолон П. Тенденції розвитку сучасної методології науки // Філософська і соціологічна думка, 1995, № 7-8.
    8. Кара-Мурза С.Г. Наука и кризис цивилизации //Вопросы философии, 1990. № 9.
    9. Кун Т. Структура научных революций.- М., 1977.
    10. Кун Т. Структура наукових революцій //Філософія: хрестоматія: навч.посіб. – К.,2009. С.354-364.
    11. Лакатос И. Структура развития науки.- М., 1978.
    12. Лукьянец В.С.Наука нового века: смена оснований индустрии научного прогноза//Практична філософія. 2010. №3.
    13. Наука, техника, культура: проблемы гуманизации и социальной ответственности (материалы “Круглого стола”) //Вопросы философии, 1989, № 1.
    14. Проект “Людиновимірність як світоглядна настанова в науці та суспільствіХХІ ст.” //Практична філософія. 2011. №3.
    15. Савостьянова М.В.Роль науки у створенні реалій і міфологем інформаційного суспільства //Практична філософія. 2011. №1.
    16. Семенюк Е., Мельник В. Філософія сучасної науки і техніки. – Львів, 2006.
    17. Семенюк Е.П. Філософські засади сталого розвитку. – Львів, 2002.
    18. Степин В.С. Научное познание и ценности техногенной цивилизации// Вопросы философии, 1989, № 10.
    19. Феєрабенд П. Аналітичний покажчик //Філософія: хрестоматія: навч.посіб. – К.,2009. С.365-376.
    20. Фролов И.Т., Юдин Б.Г. Этика науки.-М., 1986.
    21. Холтон Дж. Что такое “антинаука”? //Вопросы философии, 199  . № 2.
    22. Цехмістро І.З. Наукова картина світу останніх 20 років : докорінна зміна антропологічної перспективи // Філософська думка, 2004, № 3.
    23. Швырев В. Рациональность как ценность культуры //Вопросы философии. 1992. № 6.
    24. .Чуйко В.Л. Рефлексія основоположень методології філософії науки. – К., 2000.

     

    ТЕМА 10. ФІЛОСОФІЯ ТЕХНІКИ (4 год.)

    П Л А Н

     

    1. Філософія техніки: сутність та структура.
    2. Техніка як соціокультурний феномен.
    3. Техніка і людина: ціннісні аспекти взаємодії.
    4. Технократизм і  проблема гуманізації техніки.

    ЛІТЕРАТУРА

    1. Бейлін М.В. Концепт “техніка” як соціокультурний феномен //Практична філософія. 2010. №3.
    2. Бердяев Н.А. Человек и машина //Вопросы философии, 1989. № 2.
    3. Воронин А.А. Техника как коммуникационная стратегия //Вопросы философии, 1997, № 5.
    4. Горохов В.Г., Розин В.М. Введение в философию техники. – М.,1998.
    5. Мельник В.П. Філософські проблеми технікознавства. - Львів, 1994.
    6. Мир философии: книга для чтения.Ч.2. -  М., 1991.
    7. Наука, техника, культура: проблемы гуманизации и социальной ответственности (материалы “Круглого стола”) //Вопросы философии, 1989, № 1.
    8. Новая технократическая волна на Западе.- М., 1986.
    9. Семенюк Е., Мельник В. Філософія сучасної науки і техніки. – Львів, 2006.
    10. Сучасна зарубіжна соціальна філософія: Хрестоматія.- К., 1996.
    11. Техника и мораль // Вопросы философии, 2004, № 10.
    12. Эллюль Ж. Технологический блеф //Философские науки, 1991, № 9.
    13. Ясперс К. Духовна ситуация времени //Смысл и назначение истории.- М., 1991.
  • 1. Філософія : коло проблем та її місце в культурі (світогляд, йогоструктура, типи світогляду, співвідношення філософії і світогляду, предмет та специфіка філософії як типу духовності, філософія і філософування, філософська рефлексія, роль особистості в філософії, багатоманітністьформі способів буття філософії, філософська культура і філософська традиція, специфіка філософських проблемспіввідношення філософії і науки, філософії і мистецтва, філософії і релігії, філософії і моралі, соціокультурне призначення філософії).

    2. Становлення та розвиток філософської думки (виникнення філософії, особливості західного та східного типів філософування, проблема людини і світу в давньокитайській та давньоіндійській філософії; Антична філософія: її періодизація та проблематика, сутність та історична роль філософії Сократа, Платона, Аристотеля, філософія Середньовіччя: проблема віри і розуму, філософії та релігії, універсалій, Ф.Аквінський як систематизатор середньовічної філософії; натурфілософія та антропоцентризм філософії доби Відродження; філософія Новогочасу: проблема методу та субстанції в філософії ХУ11 ст.,основні риси та проблематика філософії Просвітництва, класична німецька філософія: проблеми та основний зміст філософських систем Канта, Гегеля, Фоєрбаха та їх історична доля; марксистська філософія: основна проблематика, еволюція та історична доля;

    Критичний перегляд принципів і традицій класичної філософії й становлення нової світоглядної  парадигми, плюралізм філософських пошуків Х1Х-ХХ ст.: тенденції, школи, напрямки, представники, особливості постановки та вирішення проблем людського буття, знання та мови, дослідження феномену несвідомого, життєвого світу, філософія постмодернізму: її понятійний апарат та проблематика).  

    3. Філософська думка України (формування й етапи розвитку, основні риси філософської думки Київської Русі, філософські ідеї ХУ-ХУІ ст., особливості філософської думки Києво-Могилянської академії, філософські вчення Сковороди, Юркевича, Чижевського, філософія серця, філософія національної ідеї, українська філософія ХХ ст., світова та українська філософія).

    4. Людина і світ: граничні засади буття людини у світі (світоглядний зміст онтологічної проблематики, метафізиа та онтологія, риси та особливості сучасної онтології, ставлення людинидо світукартина світу та особливості різних картин світу, буття, небуття, світ, універсумпростір і час: філософські та наукові підходи, вічність, рух, розвиток, самоорганізація, основні концепції розвитку, діалектика: сутність та різновиди, синергетика та її основні риси, сучасні наукові моделі світу, проблеми сталого розвитку).

    5. Проблемність людського буття (екзистенційний та есенційний підходи до витлумачення людиниособливості постановки  та вирішення проблем людини в західноєвропейській і в східній філософії, проблемапоходження людини: сучасні концепції, людина як космічний феномен, можливісний вимір людського буття та проблема достотностієдність і багатоманітність людського буття; свобода й  проблема відповідальності, відчуження: суть та шляхи подолання, проблемасмерті і безсмертя, сенс життя: особливості сучасного підходу).

    6. Духовні виміри людського буття (духовність як філософська проблема: дух, душа, духовність, ментальність,  філософське розуміння свідомості: її властивості та структура, феномен несвідомого: його природа та функції, свідомість і мова; самосвідомість: її сутність, форми та структура; світ цінностей, природа цінностей та способи їх обґрунтування, базові життєві цінності; проблема творчості).

    7. Буття людини в суспільстві. Людина в світі історії (суспільний характер людського буття; людське буття як співбуття, індивідуальне та соціальне в людському бутті, філософські принципи аналізу суспільства, суспільство і природа: характер взаємодії, поняття суспільства та суспільного буття, інформаційне суспільство, історичність людського буття; людський вимір історії,єдність і багатоманітність історичного процесу та проблема його членування, проблема суспільного прогресу та його критеріїв, сенс історії, глобалізація: сутність, етапи та проблеми, ідеологія глобалізму ).

    8. Людина і світ культури (культура як світ; природа як світ і загальнолюдська цінність, культура і цивілізація; єдність і багатоманітність в розвитку культури; сучасна екологічна ситуація; екологічна складова сучасного світогляду, ноосфера, коеволюція, глобалізація та культура, плюралізм цінностей і проблема діалогу культур, становлення нового образусвіту й людини в сучасній культурі).

    9. Пізнання в контексті людського існування (пізнання як філософська проблема, принципи та закономірностіпізнання, форми і методи пізнання, пізнання і практика, проблема істини в філософії і науці, сучасні концепції істини).

    10.Філософія науки (наукове пізнання і його ознаки, критерії науковості, наука як феномен культури і галузь духовного виробництва, типи раціональності та їх роль в становленні сучасної філософської парадигми, науково-технічний прогрес, проблема мови науки, методологія сучасної науки, праксеологія і етика науки).

    11.Філософія техніки (природа – техніка – технологія, техніка як соціокультурний феномен, наука і техніка: проблеми співвідношення, людина і техніка: ціннісні аспекти взаємодії, проблемагуманізації техніки, "технократизм" і його альтернативи, техніка в контексті глобальних проблем, сучасні концепціїтехніки).

    Відповідальна за внесення інформації Стратонова Наталія Олегівна                                                                                                                                                                                                                                                                         Зміни від 24.01.2019 р.