За польським дипломом можна до Польщі не їхати

За польським дипломом можна до Польщі не їхати

Відтік інтелектуальної еліти з нашої держави до країн Європи останнім часом посилився. Пов'язано це насамперед із процесами глобалізації, що відбуваються у світі, а також бажанням отримати більш престижну, а відтак, на думку багатьох, і більш конкурентоспроможну освіту саме на теренах країн Європейського Союзу. Нині велика кількість випускників українських шкіл прагне навчатися у вищих навчальних закладах Польщі, Угорщини, Словаччини, Німеччини та США. Переваги зарубіжної вищої школи перед вітчизняною -це реальність чи міф? Про це спілкуємося з директором Навчально-наукового інституту заочно-дистанційного навчання Національного університету водного господарства та природокористування професором Юрієм Пелехом

- Чому, на ваш погляд, все більше випускників українських шкіл нада­ють перевагу навчанню, скажімо, в Польщі, а не в Україні?

- Відповідь на це запитання є складнішою, ніж видається на пер­ший погляд. Привабливість за­кордонної освіти виявляється у вступі до польських вищих шкіл без сертифікатів зовнішнього незалеж­ного оцінювання, а також в бажанні випускників безперешкодно потра­пити, так би мовити, в інший світ. Є й інша причина - відсутність у нашій країні підтримки обдарованих дітей, особливо із малозабезпечених сімей. Саме діти з таких сімей, особливо із поліського регіону нашої області, відчували до­недавна свою незахищеність, тому їхні батьки, прагнули будь-що дати дітям вищу освіту. Найкоротший шлях до цієї мрії - вступати без сертифіката ЗНО до зарубіжного навчального закладу. Відтак багато талановитих дітей навіть не намага­ються складати тести.

Хотів би звернути увагу на те, що у проекті Закону України" Про вищу освіту" (одним із ініціаторів і розробників якого є Микола Со­рока) йдеться про встановлення середнього бала національним уні­верситетом, а це суттєво підвищить шанси обдарованої молоді (особли­во із малозабезпечених родин) стати студентом і отримати вищу освіту. До речі, у цьому ж законопроекті вперше передбачено введення со­ціальної стипендії.

- Що чекає українського випус­кника зарубіжного навчального закладу? Чи всі вони отримують документ про вищу освіту?

- З досвіду роботи таких про­грам хочу відзначити, що вже після першого семестру навчання у за­рубіжних вищих школах у багатьох зникають ілюзїі і настають суворі ре­алії: одні розчаровані матеріальною базою та викладацьким складом, або "розмальованих" в Інтернеті шкіл (де плата за навчання, на перший погляд, теж приваблює), інші розуміють, що не можуть далі вчитися через психоло­гічну неадаптованість до умов чужої країни (і таких досить багато) або ж через недостатній рівень базової підготовки. Чимало є і таких наших співвітчизників, яким потрібна про­сто порада і підтримка. Звичайно, "товариства з обмеженою відпо­відальністю", які завершили свою функцію на етапі отримання коштів за посередницькі послуги, візову підтримку і доставку новоспеченого студента, такою підтримкою не пере­ймаються.

- Якою, на вашу думку, є альтерна­тива зарубіжній освіті, чи є вона?

- Альтернатива - в отриманні якісної освіти у вищих навчальних закладах нашої держави, що упро­довж багатьох років добре заре­комендували себе у вітчизнйнаму освітньому просторі. А серйозні (насамперед державні) закордонні вищі школи охоче укладають угоди з українськими університетами подібного рівня про спільне на­вчання із можливістю отримання "подвійного" диплома. До таких закладів належить і Національний університет водного господарства та природокористування.

- В чому полягають особливості європейської освіти у НУВГП?

Протягом останніх півроку універ­ситет уклав угоди про партнерство та співпрацю з понад десятьма уні­верситетами Європи та світу. Добре володіючи ситуацією у сучасному освітньому просторі, президент універ­ситету Микола Сорока та в.о. ректора М.Корецький ставлять перед колек­тивом стратегічні завдання, в тому числі й створення факультету євро­пейської освіти та перехід на заочно-дистанційну форму навчання замість застарілої заочної. Цими питаннями ми й займаємося у новоствореному Навчально-науковому інституті заочно-дистанційного навчання.

Щодо особливостей європейської освіти, то їх декілька:

  • укладені угоди з Державним університетом "Політехніка Люблін­ська" (м. Люблін) та найбільшим приватним польським ВНЗ- Краків­ською академією ім.Моджевського дозволять вступникам здобути якісну європейську освіту з отри­манням українського та польського дипломів, або за бажанням, тільки диплома державного зразка Респу­бліки Польща;
  • процедура ліцензування навчаль­них програм цих закладів дозволить вступати на навчання до університету особам, що бажають отримати лише польський диплом без сертифіката ЗНО і навчатися на базі НУВГП у І, III,- V семестрі, заощадивши кошти і пройшовши відповідну адаптацію;
  • укладена угода з Університетом прикладних наук ім. Яноша Кодолані (Угорщина), вже сьогодні дасть можливість здобути другу вищу освіту впродовж року з отриманням диплома європейського зразка "ба­калавра" та "магістра'' незалежно від напряму та спеціальності.

Ольга КОВАЛЬЧУК



назад