Чому варто навчатися у “воднику”

Чому варто навчатися у “воднику”

Випускники Національного університету водного господарства та природокористування нині працюють у всіх куточках України, а дехто і за кордоном. Освіта, яку надає університет, унікальна, бо деякі спеціальності можна знайти лише тут, у Рівному. Саме через це до “водника” приїхали студенти з Африки, а з вересня з’являться туркмени та азербайджанці. Президент університету Микола Сорока вважає, що рівненським абітурієнтам за якісною освітою далеко їхати не потрібно. “З нового навчального року буде новий “водник”, з європейським рівнем навчання і європейськими можливостями, - говорить пан Сорока. - Нові спеціальності, подвійні дипломи, хороша практика”.

Про перспективи розвитку університету і студентів у ньому розповідає в.о. ректора НУВГП Микола Корецький.

- Миколо Христофоровичу, з нового навчального року студенти уже не застануть звичний для себе університет водного господарства та природокористування. Замість факультетів будуть інститути. Розкажіть, будь ласка, які зміни це принесе студентам?

- Замість дев’яти факультетів цього року ми створили сім навчально-наукових інститутів, які будуть покращувати свою діяльність, особливо у науковому та інноваційному напрямах. Ми хотіли не перейменувати факультети, а дати можливість структурним підрозділам самостійно визначати напрями свого розвитку, самостійно заробляти кошти і розпоряджатися ними. Кожен навчально-науковий інститут матиме свій особовий рахунок і працюватиме з ним як забажає. На нього надходитимуть кошти і від державного замовлення, і від контрактного, а також те, що зароблятимуть науково-дослідні лабораторії.

Студенти зміни також відчують. По-перше, якість освіти зросте. По-друге, стипендіальний фонд буде на рівні інститутів, він буде прозорим. І якщо інститут зможе заробити додаткові кошти, то студентам можна буде підвищити стипендії, деяких успішних дітей навіть перевести на безплатну форму навчання. Ми не хочемо, щоб в університеті тривали розмови, що ректорат змушує зрізувати стипендії через нестачу коштів. Усе буде прозоро.

- А де інститути братимуть ці додаткові кошти?

- Ми дозволяємо їм самостійно заробляти. Інститути можуть надавати додаткові освітні послуги. Наприклад, додаткове вивчення другої іноземної мови, курси комп’ютерної грамотності й інформатики, у нашій автошколі можна буде отримати посвідчення водія.

Окрім того, щороку ми реєстрували патенти, витрачали кошти, підтримували деякий час ці патенти або авторські свідоцтва, а потім їх списували, бо не було попиту з боку виробництва. Ми вирішили змінити цю ситуацію. Усе, що винаходитимуть в університеті, ми намагатимемося запровадити у виробництво або навіть використовуватимемо самі, якщо університет зможе з цього отримати додаткові кошти.

- В університеті з’являться нові спеціальності?

- Так, цього року ми отримали ліцензії одразу на кілька. Насамперед хочу презентувати найперспективніші з них як на мене. Вони відкриватимуться в інституті прикладної математики. У НУВГП з’являться інформатика, програмне забезпечення і комп’ютерна інженерія. Технарів з прикладної математики на Рівненщині готував лише наш технічний коледж. І випускники змушені були їхати у Житомир, Львів, Тернопіль, аби продовжити навчання. Але наші програмісти й інформатики дуже розумні, показники у навчанні їх дуже високі, затребуваність у професії також. Як на мене, не можна просто відпускати їх за межі області. Тому ми і вирішили відкрити таку спеціальність, як програмне забезпечення, адже цей напрям – це завтрашній день розвитку держави. Українських програмістів у світі вважають одними з найкращих.

Друга нова спеціальність, що з’явиться, - правознавство у галузі водного та земельного законодавства, природокористування. Спеціальність затребувана на ринку праці. В Україні немає фахівців із водного права, дуже мало із земельного та екологічного.

Цього року ми ліцензуємо 50 місць заочної магістратури спеціальності “Державна служба”. Кафедра державного управління та місцевого самоврядування має певні здобутки, адже на ній працюють і доктори, і кандидати наук. Вона підготувала власні підручники, які отримали гриф Міністерства освіти та науки, проте мала лише денну форму підготовки. Але за цією спеціальністю вищу освіту хочуть здобувати й ті люди, які вже працюють на державній службі. Не кожен звільниться з роботи, аби навчатися на стаціонарі. До цього рівненські держслужбовці на сесії змушені були їздити в інші області, що не дуже зручно. Перш ніж відкривати заочну форму, ми збирали заявки від охочих навчатися, їх у нас вже є 109.

Окрім того, в університеті з’являться такі спеціальності, як геологія, управління міжнародними перевезеннями, туризм, міжнародна економіка. Ми запрошуватимемо на лекції відомих закордонних професорів, аби рівень навчання відповідав європейському. Буде у нас і економічна кібернетика, а також педагогіка вищої школи, бо є потреба у спеціальній підготовці викладачів для наших технікумів і коледжів. Донині при університеті діяла школа підвищення педагогічної майстерності, але кращі перспективи все ж будуть при підготовці через магістратуру. Ми вже запросили фахівців до співпраці.

Ще одна спеціальність, в якій є потреба, - управління навчальним закладом. Потрібна зміна поколінь, до керівництва має приходити молодь, а щоб вона мала відповідний рівень підготовки, і потрібна ця спеціальність. Можливо, і біда попереднього керівництва НУВГП у тому була, що воно не розуміло, що таке фінансово-господарська діяльність. На цій спеціальності будуть не лише педагогіку викладати, а й економіку, управління підприємствами. Я свого часу, хоча вже був професором і мав високий посадовий рівень, закінчив таку магістратуру і дуже задоволений, бо деяких знань мені не вистачало.

- У структуру Національного університету водного господарства та природокористування входять технікуми та коледжі. Розкажіть, будь ласка, які переваги у студентів цих закладів?

- У структуру університету вже інтегровано автотранспортний і технічний коледжі, технікум технологій та дизайну у Рівному, Костопільський будівельний технікум. Працюємо над тим, щоб увійшли нові не лише з Рівненщини, а й Житомирської та Львівської областей. Випускники технікумів та коледжів, які будуть інтегровані у структуру університету, можуть вступати до нас одразу на третій курс. Інститути матимуть бюджетні місця для таких учнів. Ми хочемо інтегрувати саме технічні спеціальності. Домовляємося з нашим аграрним коледжем, хоча через те, що цей заклад підпорядковується Міністерству агарної політики, переговори затягуються. Зрештою, потрібно було залучати до своєї структури коледж давно. Університет же нічого не робив, а нині на аграрний коледж вже претендує один із житомирських вишів.

Також філіали нашого технічного коледжу з’являться у Кузнецовську та Зарічному, а пізніше – у всіх районних центрах, аби студентам не потрібно було далеко їздити на навчання.

- Між вищою та середньою школами є розрив у навчанні. Наприклад, у школах не вивчають креслення, на якому базуються чи не всі спеціальності “водника”. Аби скоротити розрив, деякі університети беруть під свою опіку школи чи ліцеї. НУВГП не збирається?

- Ми йдемо до цього. Проте поки що хочемо налагодити співпрацю з технікумами та коледжами.

- А з підприємствами?

- У нас є вже укладені договори з кількома підприємствами. Окрім того, ми вирішили працювати на “Рівнеазот”. У нашому технічному коледжі відкриваємо спеціальність з технології неорганічних речовин, аби випускники легко могли знайти роботу на цьому підприємстві. Бо ж деякі спеціальності, що є у нас, не затребувані у регіоні, і наші випускники або повинні виїжджати, або влаштовуються на той же “Азот” і ще років два перекваліфіковуються. Спершу протестуємо спеціальність у коледжі, а згодом перенесемо і в університет.

- Проблема української освіти у тому, що вона випускає спеціалістів, які після університету нікому не потрібні. Порадьте нинішнім абітурієнтам, на які спеціальності варто орієнтуватися, щоб через п’ять років таки отримати роботу?

- Усі нові спеціальності, які у нас будуть, однозначно на часі, й актуальність їхня щороку зростатиме. Якщо взяти зі старих, то мені імпонує архітектура. Там високий рівень підготовки й організації навчального процесу. Цього року був присутній на захисті дипломних робіт. Був відверто шокований, що у 20 років можна створювати такі композиції, маючи неймовірну просторову уяву, свою думку щодо архітектурних планів. На кафедрі сильні викладачі, і я впевнений, що навіть можна заявляти, що є рівненська школа архітектури, в яку варто їхати навчатися не лише з України, а й зі всього світу. На кафедрі працюють фанати, які знають свою справу. Якби мені нині було 17 років, я б неодмінно пішов вчитися на архітектора. Тим паче, що через рік-два там з’являться нові напрями – живопис і скульптура.

Порадив би абітурієнтам також поступати на спеціальність “будівництво”. В НУВГП це чи не найсильніший факультет. Лише імена професорів Дворкіна, Бабича та Масюка чого варті, це особистості не лише українського рівня, а й світового. Їхні посібники видають у США, Ізраїлі, Євросоюзі. До нас звертаються деякі закордонні фірми, аби ці фахівці допомогли у розробці певних проектів.

Актуальними є спеціальності механіко-енергетичного інституту. Автомобілістів ми готуватимемо із залученням найсучаснішої матеріально-технічної бази. Нині Микола Сорока веде переговори з керівниками білоруських підприємств, які реалізують автомобільну продукцію на нашому ринку. Наші студенти отримають можливість проходити практику на цих підприємствах.

Якщо підсумувати, взяти до уваги європейський досвід, то нині найбільша потреба в інженерних спеціальностях, “технарях”, які не лише можуть щось розповісти, а й зробити своїми руками.

- А спеціальності водного профілю? Наприклад, гідротехнічного будівництва актуальні? Все-таки університет водного господарства…

- За останні роки актуальність їхня знизилася. Але з підйомом економіки зростатиме і зацікавленість у цих спеціальностях. Уже починають збільшувати обсяги робіт, пов’язаних із гідротехнікою чи меліорацією. Нещодавно був в Ужгороді. Нині там активно обговорюють, як укріпити річку Тиса. Водним питанням в Україні цікавляться міжнародні організації, виділяються кошти ЄС на деякі роботи. З часом замовлень побільшає, відповідно, буде потреба і у фахівцях. І не лише в Україні. Наприклад, з нами уклав угоду Туркменістан. Їхні студенти навчатимуться у нас саме на спеціальності “гідротехнічне будівництво”. Азербайджан також зацікавився, бо в їхніх навчальних закладах відповідних фахівців не готують.

- Місць у гуртожитках університету достатньо?

- Ми – єдиний університет у Рівному, який може повністю забезпечити гуртожитками своїх студентів. Нині у нас навіть проживають студенти з інших навчальних закладів. Щоправда, коли кількість студентів, зокрема іноземних, у нас збільшиться, стороннім доведеться виселитися. Коштує гуртожиток 170 гривень за місяць.

- Навчання в університеті не подорожчає для першокурсників?

- Ні, навпаки. Ми переглянули плату за навчання і вирішили, що вона завищена. Тому перший курс платитиме менше. На жаль, контракт на навчання укладають на чотири роки, і для старших курсів переглянути його неможливо. Ми сподіваємося, що цього року нам вдасться набрати на перший курс 2500 студентів, зокрема, 900 на бюджетну форму навчання. Але хотів би нагадати абітурієнтам, що головне у навчанні - вчитися. В університеті буде створено усі умови для цього.



назад