Що заважає креативній ідеї стати динамічним стартапом або чому ідеї залишаються мріями?

Що заважає креативній ідеї стати динамічним стартапом або чому ідеї залишаються мріями?

Завершився перший етап відбору проектів до бізнес-інкубатора, створеного у партнерстві Західного бізнес-центру НУВГП та Рівненського регіонального центру з інвестицій та розвитку (РРЦІР).

Упродовж травня-червня поточного року ініціатори креативних ідей мали змогу подати заявки на участь у конкурсі «Перетвори ідею в гроші». Перший етап полягав у проведенні попередньої експертизи проектів та їх презентації ініціаторами перед експертами.

Попри те, що робота над проектами ще триває, можна підвести попередні підсумки, які, як ми вважаємо, будуть корисними як самим учасникам конкурсу, так і тим, хто тільки «збирається духом» розпочати власний бізнес та активно і системно працювати над втіленням своєї бізнес-ідеї в життя.

Насамперед, перш ніж наводити аналітику, зазначимо, що і в цей раз підтвердилася думка про те, що ініціативність, інноваційність і підприємливість українців  – це ті компетенції, які в умовах ринкового середовища потрібно прививати і розвивати ще з дитячих і юнацьких років. І в цьому аспекті система освіти (у тому числі – вищої) якраз і повинна бути зорієнтована на формування згаданих компетенцій. Проте, до цього часу попри численні спроби Міністерства освіти і науки України та й самих університетів змінити організацію і зміст навчально-виховного процесу у згаданому контексті великого прогресу досягнути не вдалося і, як кажуть, «віз і нині там».

Цю ж проблему ми спостерігали, аналізуючи тенденції подання заявок на участь у конкурсі. Попри досить тривалий період подання заявок і широке розповсюдження інформації за допомогою електронних ресурсів, бізнес-інкубатор отримав лише 13 заявок. При тому, що участь у конкурсі не потребувала витрат жодних ресурсів (окрім часу на оформлення і подання заявки), а натомість – давала змогу випробувати свою ідею і себе на «міцність», а в подальшому – консалтингову та інвестиційну підтримку у створенні і розвитку нового бізнесу.

Для бізнес-інкубатора така пасивність потенційних учасників не є критичною проблемою, оскільки і сам він знаходиться на стадії становлення, а проекти, які потрапляють у програму бізнес-інкубації, мають можливість підніматися у рейтингу та переходити на новий етап підтримки завдяки зусиллям їх власників та команди експертів бізнес-інкубатора. До того ж і процес подання заявок є безперервним і будь-хто, хто вірить у власну ідею і в себе може долучитися до програми у будь-який час, подавши на розгляд заявку з описом майбутнього бізнесу.

Перш, ніж переходити до аналізу самих проектів, варто розставити точки над «і», і пояснити модель підтримки проектів, що подаються до бізнес-інкубатора. Бізнес-інкубатор НУВГП є соціальним та освітнім проектом, що має на меті підтримку створення і розвитку інноваційного бізнесу, насамперед, випускниками вищих навчальних закладів, а також іншими громадянами нашої країни. Тому і модель підтримки проектів формувалася також відповідно до сформованої мети. Натепер вона є багаторівневою і складається з таких етапів:

  1. Реєстрація проектів в базі даних бізнес-інкубатора.
  2. Проведення попередньої експертизи проектів (на основі інформації отриманої з реєстраційних форм), присвоєння початкових рейтингів та поділ проектів на групи.
  3. Представлення проектів, що увійшли до першої або другої групи експертам бізнес-інкубатора.
  4. Подання бізнес-планів проектів, що увійшли до першої групи, на розгляд інституційним та індивідуальним інвесторам.
  5. Робота над проектами, що увійшли до другої та третьої груп за відповідними програмами консалтингової підтримки.
  6. Оновлення рейтингу наявних та нових проектів у результаті повторного виконання пунктів 3-5.

У подальшому, зважаючи на неприбутковий статус бізнес-інкубатора, планується розширювати його діяльність та розвивати портфель послуг за рахунок донорських коштів та підтримки з місцевого бюджету. Вже досягнуто попередньої домовленості про спільну реалізацію даного проекту з експертом Європейського наукового фонду Інститут інновацій (European Science Foundation Institute of Innovation (Poland) Тадеушем Тросіковскі (Tadeusz Trocikowski) та фінансову підтримку з міського бюджету. Очікується, що активна фаза розвитку бізнес-інкубатора спільно з іноземними партнерами розпочнеться після ратифікації угоди про асоціацію з Європейським союзом.

Попри те, що термін «бізнес-інкубатор» останнім часом є досить вживаним, як виявилось під час представлення проектів, підприємці-початківці не зовсім розуміють модель роботи такої структури та її завдання. Інколи складалося враження, що власники проектів (ідей) прийшли на зустріч лише для того, щоб розказати про свою «проривну» ідею, отримати чемодан грошей і піти їх витрачати без жодних взятих на себе зобов’язань, ризиків і вкладення власних ресурсів.

Це ж підтверджує оцінка експертів компетенцій керівника і команди проекту, яка в середньому складає лише 17% від максимального значення, тобто у більшості проектів майбутні керівники не мають досвіду у сфері, якою планують займатися, а також команди, яка змогла б створювати продукт і розвивати бізнес (див. рис. 1). Тому у майбутньому одним із напрямків діяльності бізнес-інкубатора стане сприяння у формуванні команд проектів через систему коворкінгу та пошуку людей, які мають компетенції, що є цінними для реалізації того чи іншого проекту.

Рис. 1. Зведені результати експертного оцінювання проектів

Другою проблемою, яка віддаляє ідеї від їх реалізації, є недостатнє розуміння власниками проектів масштабів ринку та загроз, які несе висока інтенсивність конкуренції. Як наслідок, групи показників «Продукт» і «Маркетинг» також не дотягують до значення 30% (див. рис. 1). І що характерно, що саме на так званому «передпосівному» етапі створення стартапу, коли ідея проекту є уже достатньо структурованою та розроблена його бізнес-модель, ці групи показників є визначальними у прийнятті інвесторами рішення щодо підтримки проекту.  До того ж враховуючи, що ступінь інноваційності продуктів проектів є також достатньо низьким (15%), що означає, що для більшості з них є вільні ринкові ніші лише у нашому регіоні. Жоден інвестор не зацікавиться проектом, якого немає кому реалізувати, та ринкові перспективи (масштаб ринку, інтенсивність конкуренції, профіль споживача, можливість масштабування бізнесу і т.д.) якого є туманними.

Тому ініціаторам проектів потрібно добре попрацювати над цими питаннями, щоб вони набули принаймні базової привабливості для інвестора.

Разом з цим, потрібно відзначити, що експертам було представлено два стартапи, реалізація яких розпочалася і які мають достатньо високий ступінь готовності. Стосовно цих проектів розпочалася робота щодо їх розвитку.

Загалом вважаємо, що висновки і рекомендації, які були надані власникам проектів, дозволять їм у майбутньому побудувати успішний інноваційний бізнес. А перші кроки у побудові структури у регіоні, яка у подальшому стане мостом між ініціативними власниками креативних ідей і власниками капіталу, вже зроблено. Сподіваємося, що у подальшому бізнес-інкубатор стане тим осередком інноваційної активності в регіоні, який зможе на якісно новому рівні сприяти розвитку малого інноваційного бізнесу.

Руслан Костюкевич



назад


Знайшли помилку? Натисність Ctrl+Enter. У спливаючому вікні опишіть цю помилку