Спорт як стиль життя

Спорт як стиль життя

Валерій Іванович Цибульський – доцент кафедри українознавства,  знаний в університеті, та не тільки, викладач, історик, дослідник минувшини, член Українського історичного товариства, Національної спілки краєзнавців, Національної спілки журналістів України… Проте мало хто знає, що Валерій Іванович – спортсмен, боксер та віднедавна – легкоатлет.

«Боксом я розпочав займатися з чотирнадцяти років. Брав участь у змаганнях різних рівнів тодішнього СРСР, здобував нагороди і призові місця. Не полишав боксу і в 60-річному віці, мав спаринги з  молодими хлопцями, адже не було партнерів у відповідній віковій категорії. Та, на жаль, чотири роки тому отримав травму, яка змусила поки що полишити цей вид спорту. Тоді переключився на легку атлетику.  Першою стала участь в щорічному марафоні «Сильні духом», де на дистанції 5 км посів третє місце. На наступний рік я вже краще підготувався до цього змагання та виборов перше місце, як і у літньому ХХХІІІ легкоатлетичному пробігу «Сильні духом – 2019» (м. Рівне). Нещодавно брав участь у  «Відкритому легкоатлетичному кросі» в Луцьку, де також «набігав» перше місце. До речі, мій спортивний однодумець, доцент кафедри геодезії та картографії Сергій Остапчук посів третє місце в цих змаганнях відповідної вікової категорії. У суботу з Сергієм Миколайовичем взяли участь у забігу «Тернопільська озеряна-2019». Тут також здобув призове місце у запеклій боротьбі. Адже поділу учасників за віковою категорією не було.

А ось справжнім випробуванням та самоствердженням для мене у легкій атлетиці, моєю цьогорічною контрольною роботою  став «Літній середземноморській забіг» в Бенікарло (Іспанія) на дистанції 10 км вздовж морського узбережжя. І з нею я впорався «на відмінно», посівши  перше місце у відповідній віковій категорії. Всього ж у марафоні взяло участь понад три тисячі спортсменів, а у моїй категорії – 122 людини. Щоденні тренування, заздалегідь вивчення місцевого рельєфу, передмарафонна дієта дали свої результати. Більше ж половини учасників зійшли з дистанції,  не подолавши навіть і половини із-за складних температурних умов (в тіні +35). Для мене висока температура не була проблемою. Адже звик до пробіжок і в гарячу пору року. Наступним моїм вагомим випробуванням на швидкість стане «Єрусалимський марафон-2020», який відбудеться навесні.

Для початківців хочу зауважити, що  бігти без правильної підготовки – авантюра. Будь-яке навантаження – це шок для організму, а марафон – одне з найскладніших випробувань. Якщо, до прикладу, плануєте взяти участь у забігу лише зараз, варто не поспішати, а відкласти цю ідею до наступного разу. Тренуватися потрібно починати заздалегідь. Спершу ставити собі невеликі цілі. Далі  щотижня додавати до дистанції кілометр, два. Тоді марафон не буде випробуванням для організму і принесе задоволення. І, звісно, під час змагань взяти свій темп. Я, наприклад, за своєю суттю стаєр. Мені не складно прискоритися наприкінці забігу. А спорт для мене – не змагання, це стиль життя.

 

Наталія Пархомчук,
відділ зв’язків із громадськістю







назад


Знайшли помилку? Виділіть текст та натисність Ctrl+Enter. У спливаючому вікні напишіть свій варіант або характер помилки