Україністика як частина системи національної безпеки України

Україністика як частина системи національної безпеки України

Дев’ятий Міжнародний Конгрес україністів, що відбувся 25-28 червня 2018 року в Києві, – резонансний загальнокультурний і науковий захід, який зібрав понад 600 учених– лінгвістів, літературознавців, істориків, представників природничих і точних наук – з усіх областей України, а також з 35 країн світу, зокрема з Канади, Великобританії, Словаччини, Сербії, Угорщини, Німеччини, Австрії, США, Італії, Польщі та ін.

У відкритті Конгресу, яке відбулося в Колонній залі Київської міської держадміністрації, взяли участь представники Адміністрації Президента України, Кабінету Міністрів України, депутатського корпусу Верховної Ради України, Президії Національної академії наук України.

Віце-прем’єр iз гуманітарних питань В’ячеслав Кириленко, звертаючись до учасників Конгресу, зазначив: «Ваша робота … перестала бути суто науковою роботою. Це робота, спрямована на зміцнення національної безпеки України. Бо там, де було мало України, мало української мови, зараз – чобіт російського окупанта». 

Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич у вітальному слові учасникам Конгресу наголосила: «Сьогодні місія Конгресу – зібрати на цьому майданчику україністів з усього світу, тому що україністика та українознавчі студії – це саме те, що допомагає утверджуватися нашій нації, яка сьогодні переживає дуже складні часи, коли мусить у центрі Європи захищати свою незалежність». В умовах гібридної війни, яка полягає у величезній кількості сфальсифікованої інформації, важливо, щоб українські гуманітарії були помітні на політичному рівні. На думку Міністра, до системи національної безпеки належать не тільки безпілотники, а й дослідження з історії та літературознавства.

Президент Міжнародної асоціації україністів, професор Інституту славістики Віденського університету Міхаель Мозер заявив, що гуманітарні науки, зокрема й україністика, переживають кризу. Попри це зберігається тісна співпраця між україністами з України та інших країн, а їх роботи залишаються на високому рівні.

Пленарне засідання викликало жваві дискусії, пов’язані, зокрема, з пошуком новітніх методологічних підходів у сучасній гуманітаристиці, мовною політикою, системою рейтингування науковців і наукових інституцій, публікацій у міжнародних наукометричних базах, розроблення національної наукометричної бази тощо.

Крім пленарного засідання, відеопрезентацій наукових видань, мистецьких проектів, робота форуму відбувалася в рамках 11 секцій, 2 конференцій та 12 круглих столів.

Національний університет водного господарства та природокористування на Конгресі представляли завідувач кафедри українознавства Леся Малевич та доцент Майя Дзюба, які представили доповідь «Імена українських учених у науковій термінології: проблеми перекладу та лексикографічної репрезентації» на окремій конференції, присвяченій 100-літньому ювілею НАН України, – «Національна академія  наук за 100 років: здобутки, втрати, перспективи розвитку”.

 

Леся Малевич, Майя Дзюба,
кафедра українознавства

 

Читайте також: Захисти бакалаврських робіт студентів ННІОЗ



назад


Знайшли помилку? Натисність Ctrl+Enter. У спливаючому вікні опишіть цю помилку