Підсумкове засідання ради проректорів з наукової роботи

Підсумкове засідання ради проректорів з наукової роботи

22 грудня 2017 року відбулось Підсумкове засідання ради проректорів з наукової роботи в Міністерстві освіти і науки України. На раді була присутня Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич.

За ВВП на душу населення Україна посідає 61 місце в світі. При цьому за рейтингами спеціалізованих структур ООН Україна посідала в 2016 році 40 місце за науковим потенціалом, 41 – за потенціалом системи вищої освіти, 56 – за рівнем інновацій. Про це повідомила Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич під час виступу на Підсумковому засіданні ради проректорів з наукової роботи. Попри поширену думку про занепад української науки та вищої освіти, вони на кращих позиціях, ніж наша економіка.

«Існує загальний штамп, що ми маємо неймовірно занепалу науку, який, я переконана, ви чули від багатьох українських політиків. При цьому, якщо подивитися глобально на наведені дані, то ви побачите, що попри поширену думку про занепад української науки та вищої освіти, вони на кращих позиціях, ніж наша економіка. Тобто при всьому цьому бідному фінансуванні ми показуємо результат. Але це не означає, що ми цей потенціал не втратимо, якщо найближчим часом не наростимо фінансову підтримку науковців», – зазначила Лілія Гриневич.

Вона також розповіла, що в світі саме університетська наука є найбільш динамічним сегментом наукового пошуку, бо тут до досліджень природним шляхом залучаються аспіранти й студенти. При цьому в Україні панує суттєва нерівність між фінансуванням науки в університетах, за яку відповідальне МОН, та фінансування Національної академії наук України.

Так, у 2017 році головними розпорядниками бюджетних коштів на науку за загальним фондом були: НАН України – 2 млрд 719 млн грн., які йдуть на потреби виключно НАН, та МОН України – 621,5 млн грн.

Водночас з коштів, відведених на науку, за яку відповідальне МОН, крім підтримки фундаментальних і прикладних досліджень у вишах, закладено також близько 60 млн грн. для Державного фонду фундаментальних досліджень, які використовуються також на підтримку учених НАН і галузевих академій. Крім того, МОН здійснює підтримку вчених НАН і галузевих академій за програмою міжнародного науково-технічного співробітництва.

«В результаті, частка підтримки суто університетської науки в загальному науковому бюджеті України складає лише близько 10%. Однак навіть при цьому, ми змогли продовжити роботу для підтримки науки. Організовано конкурс робіт молодих учених – понад 200 підтриманих проектів, відібраних самими молодими вченими, забезпечено доступ понад 100 вишів та наукових установ МОН до баз даних “Scopus”, “Web of Science, профінансовано понад 1300 фундаментальних і прикладних досліджень і науково-технічних (експериментальних) розробок, помітна частина яких спрямована на зміцнення обороноздатності та безпеки країни», – зауважила Міністр.

Вона відзначила, що найкращі 240 з цих інноваційних розробок 40 університетів зібрано в окремому каталозі.

«Саме існування такого суттєвого доробку свідчить, що університетська наука – це не споживач грошей, а виробник результатів і технологій, які роблять Україну багатшою й потужнішою», – додала Лілія Гриневич.

Після виступу Міністра освіти і науки України Рада проректорів з наукової роботи обговорила питання відповідно до порядку денного, а саме:

  1. Звіт президії Ради проректорів.

  2. Обговорення порядку проведення атестації  закладів вищої освіти в частині провадження ними наукової-науково-технічної діяльності.

  3. Організаційні питання роботи Ради проректорів.

  4. Ротація персонального складу Ради та Президії.

  5. Різне.

В заході брала участь проректор з наукової роботи та міжнародних зв’язків, доктор економічних наук, професор, член президії Ради проректорів з наукової роботи Савіна Наталія Борисівна.

Науково-дослідна частина

 

Читайте також: Студентська співпраця



назад


Повідомити про знайдену помилку поєднанням Ctrl+Enter виділивши текст на сторінці