Суб’єктивний погляд на життя у Фінляндії після невеликого періоду проживання

Суб’єктивний погляд на життя у Фінляндії після невеликого періоду проживання

За науковими дослідженнями дуже швидко промайнули 6 місяців, впродовж яких я проживаю у Фінляндії. Дослідження виконую в Abo Akademi University – шведськомовному навчальному закладі, що знаходиться на півдні Фінляндії у м. Турку. Це місто за населенням та розмірами дуже схоже до Рівного. Виконання наукових досліджень стало можливим після участі у конкурсному відборі Johan Gadolin Scholar ship Programme та отримання стипендії імені Югана Гадолінія – видатного хіміка, фізика і мінералога, в честь якого названий хімічний елемент Гадоліній.

Про життя-буття дослідника з Рівного кількома рядками нижче.

Проживання. Житло у Фінляндії досить дороге. Багатоповерхова забудова не дуже поширена. Приватні будинки є типовими фінськими хатинками без зайвого пафосу. Тут головне – фінська сауна! На перших порах мені “муляли очі” повністю відсутність, або лише формальна наявність паркану у приватних будинках – коли вся територія “як на долоні”. Крім того, виявляється: навіть якщо ти власник будинку, змінювати його зовнішній колір можна лише після офіційного погодження з муніципалітетом. Тому тут відсутня строкатість у кольорах, а помешкання виглядають гармонійно.

З особливостей: більшість житла у студентському містечку здається в оренду без меблів. Тобто коли вперше заходиш в приміщення, воно майже порожнє. І таким має залишитись після твого від’їзду. Уявіть моє здивування, коли після виснажливого переїзду я вперше зайшов в майже порожню кімнату... Але як то кажуть, “язик до Києва доведе”. Частина студентів, зокрема з Китаю, на цьому ще й роблять непоганий бізнес: коли люди роз’їжджаються – скуповують, а далі помаленьку приторговують найнеобхіднішим товаром. Яскравий приклад, як нація “мінусову” ситуацію змінює для себе на “плюсову”!

Харчування. Як не дивно, але ціни на продукти в Фінляндії не дуже відрізняються від українських. Студенти здебільшого харчуються в столовій – зручно, та і фінансово не дуже дорожче виходить. Для того, щоб виробники та продавці не маніпулювати з цінами та масою якогось товару (як у нас, коли поступово пакет сметани, прального порошку і т.д. з 500-грамової упаковки зменшився до 350-400 грам, – ціна залишається наче та ж сама, але кількість товару непомітно для ока зменшується), поруч завжди записується ціна товару за один кілограм – дуже зручно порівнювати і вибирати оптимальне співвідношення ціна-якість. Трішки шокують ціни у сфері послуг та, наприклад, на солодощі у Фінляндії. Зокрема, якщо є бажання поласувати тортом, потрібно заплатити 20-25 євро.

Транспорт. Проїзд у громадському транспорті досить дорогий. Єдиний квиток, який дійсний впродовж 2 годин, коштує 3 євро. Автобуси ходять чітко за розкладом, що по них хоч годинник звіряй. Зокрема зранку за одним і тим же маршрутом з інтервалом в 1 хв може рухатись 2 автобуси. Це зроблено для зручності, щоб пасажири в салоні не стояли. Час прибуття, місце знаходження конкретного автобуса легко перевіряється через мобільний додаток, оскільки на кожному транспортному засобі встановлений GPS-датчик. Як альтернативу багато людей, особливо молодь, використовує велосипеди. Для безпеки велосипедистів зроблені окремі доріжки. І ці доріжки є не лише в центрі міста, а вони реально всюди. Тому користуватись цим видом транспорту одне задоволення. Водії автомобілів  переважно дотримуються правил дорожнього руху. Цьому сприяють чималі штрафи, сума яких залежить як від виду правопорушення, так і від заробітної плати правопорушника. Тобто за одне і те ж правопорушення бідна людина повинна буде заплатити одну суму, а багата – зовсім іншу. Це зроблено для того, щоб всі категорії населення в однаковій мірі відчували міру покарання. Є конкретний приклад, коли один з колишніх топ-менеджерів Nokia за перевищення швидкості заплатив штраф декілька сотень тисяч євро! Ось така справедливість по-фінськи.

Екологія. До природи тут особливе дбайливе ставлення. І не дивно, що воду з крана можна сміливо пити, не побоюючись за стан свого здоров’я. А в чайнику відсутні навіть найменші сліди від накипу. Усюди практикують розділене сортування відходів з метою подальшої переробки. Поблизу студмістечка досить часто можна побачити не лише білочок, але й зайців, фазанів. У річці плавають дикі качки.

Іноземні мови. Середньостатистична молода людина у Фінляндії на достатньо високому рівні володіє ~4 мовами. Наприклад, знає: фінську, англійську, шведську та німецьку. В основному мешканці досить легко переходять з однієї мови на іншу. Нерідко зустрічаються молоді люди, що знають 6-7 мов. Водночас тут цінується, коли іноземці прагнуть розмовляти саме фінською мовою. Та і для отримання громадянства потрібно обов’язково здати мовний екзамен. Порівнюючи рівень знань іноземних мов в Україні та Європі, зокрема Фінляндії, мусимо визнати, що в цьому плані українцям потрібно ще добряче працювати.

Стажування. Оскільки я вже маю деякий досвід щодо стажування поза межами України, то можу поділитися кількома важливими порадами. Окрім знання англійської мови, при розгляді запиту насамперед звертають увагу на ваш науковий доробок. Зараз світ дуже швидко глобалізується, тому наявність публікацій у реферованих журналах на англійській мові є надважливим показником ефективності дослідника. Якщо є цікаві й актуальні результати, то проблем з пошуком журналу для друку взагалі немає. В Україні серед деяких дослідників існує хибна думка, що для того, щоб опублікувати статтю в закордонному журналі, потрібно платити гроші. Відкрито заявляю, що за публікацію статей у багатьох рейтингових журналах (неважливо:  природничого, економічного чи гуманітарного напрямку) гроші платити не потрібно. Крім того, для науковця важливо не лише опублікувати свої результати, а й “донести” їх до широкого кола читачів. Тому потрібно слідкувати і регулярно оновлювати особисту інформацію на такий ресурсах, як Scopus, Research Gare, Google scholar та ін.

Дозвілля. Влітку в місто, де я проживаю, прибула велика фрегата вітрильників, деяким із яких більше 100 років. Такий собі музей історії, тільки не на колесах, а під вітрилами. Щоб їх всі розмістити по обидві сторони набережної, то потрібно було подолати ~2 км. Знову ж приємно вразило ставлення до людей. Організатори свята поставили в різних місцях туалети, провели мобільну каналізацію, баки з водичкою, щоб попити. Біля цих об’єктів у повітрі майоріли великі гелеві кулі, тому здалеку було видно, де потрібний об’єкт знаходиться. Відвідування вітрильників було безкоштовне. І досі захоплює дух: як люди без наявності сучасних інструментів могли створювати такі красені-кораблі.

В місті також функціонує досить активна українська громада. Тому є можливість не лише поспілкуватись із земляками, а й посмакувати приготовленими  нашими майстрами стравами української кухні.

Наразі завершується один з попередньо-запланованих етапів досліджень. Нові дослідження та обробка отриманих результатів – ось плани на найближче майбутнє.

Далі буде…

Більше фото та інформації на сторінці Facebook.

Микола Мороз,
к.ф.-м.н., доцент кафедри хімії та фізики

 

Читайте також: День маркетолога в НУВГП



назад


Повідомити про знайдену помилку поєднанням Ctrl+Enter виділивши текст на сторінці