Буда+Пешт=Креатив

Буда+Пешт=Креатив

Нещодавно відбулась четверта зустріч в рамках грантової програми Visegrad Urban Creativity Cluster Network. Цього разу делегації від країн-учасників відвідали столицю Угорщини – мальовниче місто Будапешт. Головною темою усіх зустрічей стала «Креативна економіка».

Якщо коротко, то Будапешт підтвердив свій статус як місто, де є достатня кількість цікавих, і що важливо, глобальних стартапів та проектів. Креативні люди міста хочуть творити продукти глобального значення. Як розповіли нам уже згодом, що грошей на реалізацію проектів більш ніж досить, а от ідей, які стануть глобальними, інколи не вистачає. Під час нашого перебування нам розповіли та спробували показати стартап-екосистему міста, включно з трьома основними проектами Будапешту та Угорщини в цілому: Prezi, Ustream та Log MeIn із бюджетами у сотні мільйонів євро. Основна діяльність креативної екосистеми в Будапешті спрямована на створення цифрового достатку в освіті, тренінгах, доступі до ринку. З 2009 року діє декілька проектів, пов’язаних з інкубацією та акселерацією стартап-проектів, які підтримуються європейськими програмами (напр. Jeremie Program), венчурними фондами та державою.

Якщо ж говорити більш детально, то зустрічі, як ми уже до того звикли, відбувалися протягом трьох днів. Отже:

1-ий день

Ми відвідали студентську асоціацію H13. Це місце для студентства та молоді, де проходять зустрічі, присвячені екосистемі стартапів Угорщини, креативній економіці. За словами Саму Шемеря  із Digital Terminal, нині необхідно орієнтуватися на розвиток дизайнерського мислення в проектах і на користувачів з максимальним наближенням до місця проживання. Будь-які проекти варто починати з локальних потреб, що орієнтуються на міську політику розвитку. Також Саму розповідав про особливості спілкування з інвесторами. Другим спікером цього дня став Олівер Шиллер із My Concept. Він більш детально розповів, як шукати гроші для проекту. З його слів будь-який проект має бути монетизованим. Для цього потрібно:

- бізнес-мислення;

- бізнес-модель;

- планування;

- знання ринку і конкуренції;

- маркетингова стратегія;

- поточна діяльність;

- фінанси.

Усе вищесказане становить проектний підхід, який дозволяє бути гнучким, реагувати на конкуренцію креативного ринку.

2-ий день

Другого дня ми відвідали дуже цікавий простір Grund. Назва походить від слів «Вільна земля», що власне зараз і стараються наслідувати власники. Ідея полягає в тому, щоб зберегти історичне місце з його архітектурою серед швидкозростаючих новобудов. Частину площі орендує компанія Google, що робить це місце в рази популярнішим.

Другою зупинкою цього дня став Будапештський університет технології та економіки BME. На його базі працює платформа Budapest Demola. Це відділ міжнародної мережі Demola, призначеної для тренування та розробки діючих технічних проектів. Його ідея в об’єднанні компаній, університетів та студентів задля запуску та реалізації максимальної кількості успішних проектів. Також тут побутує величезне бажання запровадження так званої циркулярної економіки. Її суть в тому, що не варто їхати за кордон в пошуках більшого заробітку, або ж працювати за великі гроші, віддаючи свій продукт іншій країні, але варто подорожувати, аби набиратися досвіду у закордонних колег та повертати гроші у свою, рідну країну. Demole – це приклад своєрідного магніту, що притягує розумних людей, а з ними і креативні проекти.

Наступною зупинкою для нас став університет мистецтв і дизайну MOME. Заклад порівняно малий, тут навчається лише 900 студентів, проте дуже предметно орієнтований. Тут не вчать, що таке колесо, а вчать, як колесо працює у велосипеді. Основні сфери роботи університету – це цифровий текстиль, медичні стартапи, urban-проекти, проект «Цифрове село» тощо. Також тут посилено працюють над створенням школи, технологічного парку, відділу досліджень та розвитку відповідно до принципів циркулярної економіки. Ключові терміни в MOME – це менеджмент, дослідження, інновації, знання та інкубація.

3-ій  день

Цього дня ми відвідали найбільшу компанію з генерації стартапів Угорщини Prezi. Спілкувалися із її представниками Томашом Себестьяном та Атіллою Добосом. Основне, що ми звідси винесли, це те, що нині в креативній економіці створюються уже не кластери, а цілі екосистеми, що орієнтуються на розвиток спільнот, звичок, працюють над постійним дослідженням та уточненням.

Загалом угорці не орієнтуються на гранти та «подарунки», вони вважають за необхідне підштовхувати людей до створення інновацій глобального характеру. «Тут необхідно збирати розумних людей та давати їм безкоштовну їжу», орієнтуватися на обмін мізками замість їх вимивання.

Віталій Прокопець, сектор зв’язків з громадськістю



назад


Повідомити про знайдену помилку поєднанням Ctrl+Enter виділивши текст на сторінці