Весна, здається, нещодавно настала чи, може, ще тільки наближається до нас непомітними кроками… Та як би не було, вона вже встигла потішити рівнян, серед яких – студенти НУВГП (групи ІБАС-11, К-11, К-21) і викладачі кафедри філософії доц. О.В. Сарнавська і доц. Т.А. Шадюк, котрі відвідали презентацію виставки тернопільської художниці Олесі Гудими «Моя велика любов. Mybiglove». Художниця працює в інтуїтивному стилі, використовуючи техніку impasto (густо накладених соковитих фарб, що утворюють своєрідний рельєф самостійних візерунків).

Треба сказати одразу, що це був сеанс позитивної психології і практичної філософії в одному флаконі, ще й разом із сучасною світовою культурою. Приходити сюди – щоразу свято й емоційний підйом, а найбільш цінним є, напевно, набуття нових смислів, що йдуть від чуттів, котрі прагнуть сприймати образи й фарби як цілісність, як художню картину світу, як угадуваний світогляд мисткині. Недаремно Леонардо да Вінчі вважав живопис істинною філософією… тут є над чим задуматись.

Анонсована українськість (в найкращому сенсі!) цієї експозиції не залишає сумнівів: богемна Леся Українка з нескореним поглядом і нескінченною турботою, жінки-берегині, золотосяйна Українська Мадонна із жовтим рум’янцем на обличчі, що так гармоніює з червоними ружами у її веселковому вінку. Роботи прикрасили залу й наповнили її атмосферою жіночності, любові, незрадливості, внутрішньої сили, готовності захистити, пожертвувати собою…

В наступній залі барвами вибухнули квіти: маки й мальви, волошки-ромашки, іриси й квіткові абстракції.Помітно, що кожна робота виконана з натхненням, з бажанням побачити свої почуття й показати їх людям, спрямувати їх до глядачів як гарячий подих вітру. А скрипка додавала відвідувачам трішечки якоїсь журливості та налаштовувала на неквапні розглядини-роздуми… 

Читайте нас також: