Навчальна практика студентів-екологів у Карпатському біосферному заповіднику

Навчальна практика студентів-екологів у Карпатському біосферному заповіднику

Впродовж тижня студенти 2 курсу напряму підготовки «Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування» проходили частину навчальної практики зі сталого природокористування в Карпатському біосферному заповіднику.

Карпатський біосферний заповідник є одним із найбільших природоохоронних, науково-дослідних та еколого-освітніх центрів в Україні.

Біосферний заповідник проводить цілеспрямовану роботу для того, щоб термін “сталий розвиток” увійшов до лексикону законодавців та урядовців, щоб вирішення проблем розвитку гірських територій запроваджувались у нормативно-правові документи та учбові програми навчальних закладів.

Під керівництвом доцентів Андрія Романіва, Наталії Ковальчук, Людмили Стецюк студенти мали можливість виконати важливі навчальні завдання, отримати досвід організації виїзних практик та оздоровитися.

Учасниками поїздки було пройдено величезну кількість крутих стежок, подолано багато гірських струмків, потоків і річок, побачено безліч незабутніх краєвидів.

Студенти вивчали типи екосистем гірських районів та їх функціонування, ландшафтне різноманіття і тваринний світ Прикарпаття, спостерігали вплив антропогенного чинника на природу Карпат, а саме:

- вирубку лісів в межах прилеглих до заповідника територій, трелювання лісу по схилах, поширення монодомінантних насаджень смереки та їх вплив на гідрологічний режим малих річок Карпат;
- пасторальну деградацію луків, субальпійського покриву та зниження верхньої межі лісу під впливом багаторічного випасання овець та корів;
- рекреаційну дегресію, особливо під час масових сходжень на Говерлу.

Серед природно-географічних процесів, на які звертали увагу студентів, також:

- зміна кліматичних та мікрокліматичних показників з висотою;
- вивчення особливостей гідрологічного режиму приток Білої Тиси та  Прута;
- особливості геолого-геоморфологічної будови території, літологічного складу порід та їх вплив на розвиток фізико-географічних процесів;
- розвиток несприятливих фізико-географічних процесів в ландшафтах Чорногори (зсуви, осипища, розвиток селевих потоків, снігових лавин, вітровально-буреломні процеси та ін.).

Кульмінацією практики став підйом на г. Говерла (2061 м), де студенти-екологи змогли дослідити елементи висотної поясності, високогірну флору, рослинність та фауну.

Незабутні враження залишилися також від історії і культури цього краю. Завдяки польовій практиці студенти змогли ознайомитися із мальовничим куточком нашої країни!

 

Наталія Ковальчук,
доцент кафедри екології, технології захисту
навколишнього середовища та лісового господарства



назад


Знайшли помилку? Виділіть текст та натисність Ctrl+Enter. У спливаючому вікні напишіть свій варіант або характер помилки