Збалансоване лісокористування – невід’ємна складова загальнодержавного промислового комплексу, який впроваджує принципи сталого розвитку. Лісовий сектор підтримує підписані декларації міжнародних конференцій (Ріо,1992; Лісабон, 1998; Варшава,2005; Осло, 2011 та інші), щодо природоохоронних заходів при веденні лісового господарства. Основні завдання стратегії збалансованого лісокористування як складової загальної екологічної політики можна визначити на підставі: - Організації і економічно-правової реструктуризації існуючого лісового фонду, що є необхідною умовою збереження і посилення сировинного та несировинного потенціалу лісів; - Узгодження розвитку лісового сектору економіки з пріоритетами соціально-економічної політики. Натепер, визначені основні напрямки розвитку лісового господарства, а саме: - збільшення лісистості території у всіх природних зонах до оптимального рівня; - підвищення продуктивності, поліпшення якісного складу лісових насаджень; - нарощування природоохоронного потенціалу лісів, збереження їх біологічного різноманіття - підвищення стійкості лісових екосистем до впливу негативних чинників середовища, змін клімату.